Рішення № 6189194, 16.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2009 р.Справа № 25-17/69-08-2523 За позовом: Фірми „Київ” у вигляді ТОВ, м. Одеса

до відповідачів: 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Одеса

2. Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

3. Головне управління Державного казначейства України в Одеській області в особі Управління Державного казначейства у м. Одесса Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

4. Департамент фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі м. Одеси

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада

про стягнення 13219,20 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Татарчук Т.О., довіреність №2 від 15.10.2008р.

Від відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: не зявився.

Від відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради: ЧубчикМ.В., довіреність № 01-02/212 від 11.02.2009р.

Від відповідача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області в особі Управління Державного казначейства у м. Одеса: Точиловська К.Р., довіреність № 20-01/13-17/0944 від 13.03.2009р., Казмірчук І.С., довіреність № 15-13/46 від 08.01.2009р.

Від відповідача Департаменту фінансів Одеської міської ради: Бичкова К.Г., довіреність № 03-04/122 від 03.06.2009р.

Від 3-ої особи Одеської міської ради: Захарова А.Г, довіреність № 486/исх-гс від 28.08.2008 р., Граніна І.В., довіреність № 76/исх-гс від 30.01.2009р.

В судовому засіданні 16.07.09 р. приймали участь представники:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: не зявився

Від відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради: не зявився

Від відповідача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області в особі Управління Державного казначейства у м. Одеса: не зявився

Від відповідача Департаменту фінансів Одеської міської ради: Бичкова К.Г., довіреність № 03-04/122 від 03.06.2009р.

Від 3-ої особи Одеської міської ради: не зявився

Суть спору: про стягнення з Приморської районної адміністрації та субсидіарно з Департаменту фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі місцевий збір за припаркування автотранспорту в розмірі 13219,20 грн., що підлягав сплаті Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) по КБК України 16010400 „Збір за припаркування автотранспорту” на котловий рахунок №31422000700008 Фінансового управління у Приморському районі Департаменту фінансів Одеської міської ради через транзитний рахунок №НОМЕР_2, відкритий на імя Управління державного казначейства в м. Одесі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області для зарахування до Приморського районного бюджету м. Одеси.

Фірма „Київ” у вигляді ТОВ звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення 13219,2 грн. доходу від експлуатації платної парковки автотранспорту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.08 р. було порушено провадження у справі № 17/69-08-2523 за позовом Фірми „Київ” у вигляді ТОВ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення 13219,2 грн.

В процесі розгляду справи ухвалою від 16.07.08 р. господарським судом було залучено до участі у справі Одеську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.08 р. у справі № 17/69-08-2523 позов Фірми „Київ” у вигляді ТОВ було залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.08 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 13.10.08 р. у справі № 17/69-08-2523 було скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Згідно резолюції голови господарського суду Одеської області Продаєвича В.О. справу №17/69-08-2523 передано на розгляд судді Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.08 р. суддею Грабован Л.І. на підставі розпорядження в.о. Голови господарського суду Одеської області Могила С.К. №321-р від 21.11.08 р. було прийнято справу № 17/69-08-2523 до провадження, у звязку з чим їй присвоєно № 25-17/69-08-2523.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення від 12.01.09 р. за вх.№ 446, заяви про уточнення позовних вимог від 19.02.09 р. за вх.№4085, від 02.03.09 р. за вх.№5021, від 15.05.09 р. за вх.№11861, від 07.07.09 р. вх. № 16969 згідно яких виклав позовні вимоги в остаточній вищенаведеній редакції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачу Приморській районній адміністрації було відомо або повинно було бути відомо, що земельна ділянка на АДРЕСА_1, загальною площею 2963 кв.м., на момент її передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в експлуатацію платного паркування автотранспорту, перебувала в оренді у Фірми „Київ” у вигляді ТОВ на підставі Договору від 08.12.1998 р. „На право тимчасового користування землею на умовах оренди”. Отже, з врахуванням цього позивач наполягає на тому, що відповідачі згідно договору №285/07 на експлуатацію платних парковок автотранспорту від 01.10.07р отримували дохід у вигляді місцевого збору за припаркування автотранспорту, внаслідок незаконного використання належної Фірмі „Київ” у вигляді ТОВ на правах оренди земельної ділянки, у звязку з чим відповідно до ч.1 ст. 390 ЦК України, просить суд, стягнути з відповідачів субсидіарно усі доходи від експлуатації майна, які були не тільки одержані, а і доходи, які могли бути одержаними за весь час незаконного володіння цим майном. Відповідно до Договору №285/07 на експлуатацію платних парковок автотранспорту від 01.10.07р. за три місяці дії даного Договору планувалось отримати дохід в сумі 13219,20 грн.

Крім того, позивачем в процесі розгляду справи надавались суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 16.01.09 р. за вх.№938, від 28.01.09 р. за вх.№2131, від 19.03.09 р. за вх.№6584, від 28.04.09 р. за вх.№10487, які судом задоволені, про що свідчать відповідні відмітки представника позивача на відповідних заявах; заяви про залучення до матеріалів справи документів від 26.01.09 р. за вх.№1936, від 16.03.09 р. за вх.№6082, від 17.04.09 р. за вх.№9362, які судом задоволені; клопотання про витребування відомостей у ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яке судом задоволено, у звязку з чим направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси запит від 16.03.09 р.; клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача від 15.05.09 р. за вх.№ 11864 та вх.№11862, яке судом задоволено наслідком чого стало винесення ухвали від 20.05.09 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.08 р. було залучено до участі у справі 25-17/69-08-2523 Головне управління Державного казначейства України в Одеській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.09 р. було залучено до участі у справі 25-17/69-08-2523 Управління Державного казначейства в м. Одесі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.09 р. залучено Управління Державного казначейства в м. Одесі до участі у справі №25-17/69-08-2523 як іншого відповідача, у звязку з тим, що грошові кошти в сумі 13219,20 грн., що є предметом спору у даній справі, були перераховані на рахунок, який знаходиться на обліку останнього як збір за паркування транспорту, а з огляду на те, що Управління вже було учасником процесу в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вилучено його від участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідачем, Управлінням Державного казначейства у м. Одеса було подано до суду відзив на позовну заяву від 23.03.09 р. за вх.№6825, в якому зазначає, що Управління Державного казначейства в м. Одесі є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та не наділено статусом юридичної особи. Крім того, органи Державного казначейства України в процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів проводять повернення помилково або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів ( висновків) органів, за якими згідно норм чинного законодавства закріплено контроль за справлянням ( стягненням ) платежів до бюджету, погоджених з відповідними фінансовими органами. За умови надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з відповідного місцевого бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог чинного законодавства. До того ж, дані про надходження платежів до бюджету та повернення зайво або помилково сплачених коштів відображаються органом податкової служби в особових рахунках платників. Зокрема, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повинен був сплачувати збір за паркування автотранспорту на рахунок № НОМЕР_2 по коду бюджетної класифікації 16010400 „Збір за припаркування автотранспорту”, відкритий для зарахування коштів від платників Приморського району м. Одеси. Зазначені кошти з вищенаведеного рахунку перераховувались та акумулювались на котловому рахунку №31422000700008 фінансового відділу у Приморському районі м. Одеси (на сьогодні Фінансове управління у Приморському районі Департаменту фінансів Одеської міської ради).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.09р., з огляду на зясування судом того, що Управління Державного казначейства у м. Одесі є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та не має статусу юридичної особи, судом було здійснено заміну неналежного відповідача Управління Державного казначейства у м. Одеса на належного відповідача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області в особі Управління Державного казначейства у м. Одеса у справі №25-17/69-08-2523.

27.04.09р. Управління Державного казначейства в м. Одесі надало пояснення за вх.№10378, згідно яких конкретизувало, що згідно бюджету м. Одеси на 2009 р. кошти з рахунку №НОМЕР_2 перераховувались таким чином: 7% збору за припаркування автотранспорту акумулюється на котловому рахунку Фінансового управління у Приморському районі Департаменту фінансів Одеської міської ради; 93 % збору за припаркування автотранспорту акумулюється на котловому рахунку Департаменту фінансів Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.09 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі № 25-17/69-08-2523 Департамент фінансів Одеської міської ради в особі його структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі м. Одеси як іншого відповідача, з огляду на те, що позовні вимоги позивачем безпосередньо заявлені до Департамент фінансів Одеської міської ради в особі його структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі м. Одеси та останній являється кінцевим отримувачем коштів у вигляді місцевого збору за припаркування автотранспорту в сумі 4406,40 грн., сплаченого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

Головне управління Державного казначейства в Одеській області надіслало до господарського суду лист від 26.01.09 р. за вх.№1942, відзив на позовну заяву від 23.03.09 р. вх.№ 6825, пояснення від 27.04.09 р. вх.№ 10378, в яких викладає свою правову позицію в наступному вигляді. Відповідно до ст.68 та додатку №8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” контроль за справлянням платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, зокрема, контроль за надходженням коштів по коду бюджетної класифікації 16010400 збір за паркування автотранспорту покладено на Державну податкову адміністрацію України, яка і може підтвердити отримання коштів на рахунок збору за припаркування автотранспорту.

Звідси, відповідач робить висновок, що УДК у м. Одесі Головного УДК України в Одеській області є виконавцем висновків Державних податкових інспекцій м.Одеси або судових рішень про повернення коштів з місцевого бюджету, а дані про надходження платежів до бюджету та повернення зайво або помилково сплачених коштів відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників.

Згідно з бюджетом м. Одеси на 2007 р. надходження від збору за припаркування автотранспорту зараховувалися до районного бюджету м. Одеси, а саме кошти перераховувались з вищенаведеного рахунку та акумулювались на котловому рахунку фінансового відділу Приморського району м. Одеси № 31422000700008 та перераховувались таким чином: 7% збору на припаркування автотранспорту перераховувалось та акумулювалось на котловому рахунку Фінансового управління у Приморському районі департаменту фінансів Одеської міської ради; 93% збору за припаркування автотранспорту перераховується та акумулюється на котловому рахунку департаменту фінансів Одеської міської ради.

Відповідач, Приморська района адміністрація Одеської міської ради, заявлений позивачем позов не визнає, в усній формі зазначив про те, що грошові кошти за договором на експлуатацію платних парковок автотранспорту №285/07 від 01.10.07 р. райадміністрація не отримувала, оскільки їх перерахування здійснювалось СПД ОСОБА_2 на рахунок УДК в м. Одесі ГУДКУ в Одеській області та кінцевим їх отримувачем є Департамент фінансів Одеської міської ради.

Відповідач, Департамент фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі м. Одеси проти заявленого позивачем позову заперечує, подав суду пояснення від 10.07.09 р. вх.№ 17375, де відмічає, що грошові кошти отримані від СПД ОСОБА_2 в сумі 4406,40 грн. за припаркування автотранспорту Департаментом були перераховані на рахунки Приморської районної адміністрації, так як відповідно до рішення Одеської міської ради № 830-V від 12.01.07 р. „Про бюджет міста Одеси на 2007 р.” надходження від збору за припаркування автотранспорту зараховувались повністю до районного бюджету м.Одеси, а саме кошти перераховувались з рахунку № НОМЕР_2 та акумулювались на котловому рахунку № 31422000700008 Фінансового відділу у Приморському районі м. Одеси (на сьогодні Фінансового управління у Приморському районі департаменту фінансів Одеської міської ради). Фінансове управління у Приморському районі департаменту фінансів Одеської міської ради є структурним підрозділом подвійного підпорядкування, а саме підпорядковане департаменту та Приморській районній адміністрації.

Відповідач, СПД ОСОБА_2, в судові засідання не зявлявся, відзив на позов та витребуванні судом документи не надав, справа згідно ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній документами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська міська рада надала суду пояснення від 12.01.09 р. за вх.№445, де зазначає про те, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, що створена відповідно до рішення №020-V від 27.06.06 р. „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання” та є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобовязаннями. Звідси, представник Одеської міської ради зауважує, що оскільки Одеська міська рада не укладала договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, не приймала кошти від позивача за весь період експлуатації парковки, отже ніяким чином не порушувала права останнього, немає ніяких підстав для залучення Одеської міської ради до участі у справі як відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Фірма „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю згідно договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди від 20.11.01 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний №11492, укладеного з Одеською міською радою, є Орендарем земельної ділянки, загальною площею 2963 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, яка з огляду на акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 15.03.99 р., додатку до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі є саме тією земельною ділянкою на якій розташована парковка, передана Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за договором № 285/07 на експлуатацію платних парковок автотранспорту від 01.10.07 р.

Так, договором № 285/07 на експлуатацію платних парковок автотранспорту від 01.10.07 р., а саме його п.1.1. передбачено, що Приморська райдаміністрація надає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 приймає в обслуговування парковку (що працює в денному режимі), яка розташована на території Приморського району за адресою: АДРЕСА_1 на 30 паркувальних місць, з метою їх обслуговування, надання послуг з паркування автотранспортних засобів, стягнення збору за паркування та перерахуванню його до бюджету м. Одеси.

Згідно п.п. 3.1., 4.1. договору № 285/07 від 01.10.07 р. розмір оплати послуг паркування автотранспорту встановлюється згідно з рішенням виконкому Одеської міської ради № 316 від 23.05.01 р. „Про затвердження тарифів за послуги паркування автомобіля”; до 5-го числа кожного місяця „Уповноважена організація” перераховує 100% місцевого збору за паркування автотранспорту на р/р № НОМЕР_2, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23862106, одержувач УДК в м. Одесі ГУДКУ в Одеській області, ЄДРПОУ 23862106 по кожному коду бюджетної класифікації 16010400 „Збір за паркування автотранспорту по Приморському району” згідно розрахунку (додаток № 1 до договору).

Відповідно до технічно-економічних показників по паркуванню транспортних засобів СПД ОСОБА_2 на місяць, що є додатком № 1 до договору № 285/07 від 01.10.07 р., визначено розмір щомісячної оплати місцевого збору в сумі 4406,40 грн.

Додатковою угодою від 04.12.07 р. до договору № 285/07 від 01.10.07 р. сторони даного договору тимчасово призупинили дію договору № 285/07 від 01.10.07 р. на експлуатацію платних парковок автотранспорту (що працює в денному режимі), яка розташована на території Приморського району за адресою АДРЕСА_1 на 30 машино-місць.

Між тим, господарським судом Одеської області розглядалась справа № 16/301-07-8404 за позовом Фірми „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним договору на експлуатацію платних парковок автотранспорту № 285/07 від 01.10.07 р. за результатом розгляду якої прийнято рішення від 28.01.08 р. відповідно до якого позовну заяву позивача задоволено повністю, визнано недійсним договір на експлуатацію платних парковок автотранспорту № 285/07 від 01.10.07р., укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

Так, мотивувальна частина рішення суду від 28.01.08 р. по справі № 16/301-07-8404 містить преюдиціально встановлені факти про те, що укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради договір на експлуатацію платних парковок автотранспорту № 285/07 від 01.10.07 р., обмежує права щодо вільного володіння та користування фірми „Київ” у вигляді ТОВ земельною ділянкою, яка належить останній на умовах оренди.

З огляду на зазначені обставини справи, позивач вбачає наявними порушені відповідачами його права та інтереси, у звязку з чим з посиланням на положення ч.1 ст. 390 ЦК України просить суд стягнути з Приморської районної адміністрації та субсидіарно з Департаменту фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі м. Одеси усі доходи від майна, які відповідачами були не тільки одержані, а й могли бути одержаними за весь час незаконного володіння цим майном, а саме 13219,2 грн., які Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 мала би перерахувати за три місяці дії договору № 285/07 від 01.10.07 р. При цьому, позивач в обґрунтування обізнаності Приморської районної державної адміністрації щодо незаконного надання в користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в обслуговування парковку, яка фактично уявляє собою земельну ділянку орендовану товариством, зазначає те, що Приморська районна адміністрація відповідно до Положення про районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 020-V від 27.06.06 р., є виконавчим органом даної міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій міського самоврядування на території відповідного адміністративного району м. Одеси, у своїй роботі керується чинним законодавством України, рішеннями міської ради, її виконавчого комітету та іншими актами.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, правові позиції сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо не задоволення заявлених позивачем позовних вимог з врахуванням наступного.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Орендні правовідносини в Україні регулюються низкою законодавства, зокрема Законом України „Про оренду землі” від 06.10.1998 р. № 161-ХІV ст.1 якого передбачено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними обєднаннями та організаціями. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Звідси, наведені норми надають позивачу право на судовий захист його прав на орендовану земельну ділянку, чим останній скористався та подав даний позов обґрунтовуючи його приписами п. 1 ст. 390 ЦК України, яким передбачено, що власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) субєкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу субєкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Поняття доходів з джерелом їх походження з України наведено в п.1.21 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349-ІV.

Разом з цим відносини, що підлягають регулюванню цивільним законодавством, наведені в ст.1 Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01.01.04 р., де відзначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому власному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Нараз, п.п.1.1., 1.2. Положення про збір за припаркування автотранспорту, що є додатком до рішення Одеської міської ради № 1717-ХХІV від 26.09.03 р., яким покладено за мету поповнення прибуткової частини бюджету міста містять визначення, щодо встановлення збору за припаркування автотранспорту у відповідності із п.2.4.ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 1, 15 Закону України „Про систему оподаткування” і ст.ст. 3. 18 Декрета Кабінету міністрів України „Про місцеві податки та збори” та згідно визначення збору за припаркування автотранспорту, який є бюджетним платежем, що підлягає зарахуванню до бюджету міста у повному обсязі.

Крім того, п.5 Положення про цільовий фонд Одеської міської ради, який є додатком № 14 до рішення Одеської міської ради від 12.01.07 р. № 830-V, установлено, що до доходів загального фонду бюджету міста Одеси на 2007 р. належать і місцеві податки та збори, у тому числі збір за припаркування автотранспорту.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників визначає Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ із змінами та доповненнями, ч.1 ст.1 якого передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

В Україні справляються; загальнодержавні податки і збори (обовязкові платежі); місцеві податки і збори (обовязкові платежі). До місцевих зборів (обовязкових платежів) належать: збір за припаркування автотранспорту. Місцеві податки і збори (обовязкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обовязкові платежі), зазначені у п.2 ст.1 і п.п. 2-4, 13 та 14 ч.2 цієї статті, є обовязковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності обєктів оподаткування, або умов, з якими повязане запровадження цих податків і зборів. Суми податків і зборів (обовязкових платежів), зазначених у цій статті, зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами, якщо інше не встановлено законами України (ст. 13, пп.2) п.2, п.3, п.4 ст.15 Закону України „Про систему оподаткування”).

Згідно ст.3 Декрету Кабінету міністрів України „Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 р. № 56-93 із змінами та доповненнями, платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставки збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка у відведених місцях. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки.

Таким чином, із системного аналізу законодавства, суд доходить до висновку, що відповідно до договору на експлуатацію платних парковок автотранспорту № 285/07, укладеного між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 01.01.07 р., до місцевого бюджету Приморського району м. Одеси надійшов збір за припаркування автотранспорту в сумі 4406,40 грн., який за своїм змістом є місцевим збором (обовязковим платежем) порядок нарахування, справляння та стягнення якого з місцевого бюджету провадиться на підставі податкового та бюджетного законодавства, у звязку з чим відшкодування з місцевого бюджету місцевого збору у вигляді збору за припаркування автотранспорту не підпадає під врегулювання цивільним законодавством, тобто в даному випадку спір не підлягає вирішенню відповідно до п.1 ст.390 ЦК України.

Крім того, заявлена позивачем до стягнення сума 13219,20 грн. не є фактично оплаченою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 сумою місцевого збору, яка відповідно до наданих відповідачами виписок з рахунку р/р № НОМЕР_2 в ГУДКУ в Одеській області, надійшла через УДК в м. Одесі ГУДКУ в Одеській області, подалі до Департаменту фінансів Одеської міської ради та до її остаточного отримувача - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в сумі 4406,40 грн. Разом з тим, як вбачається із ч.1 ст.2 Закону України „Про систему оподаткування”, де зазначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування, місцевий збір є обовязковим внеском платника збору до місцевого бюджету, який здійснений платником у визначеному порядку, що в даному випадку складає всього 4406,40 грн. Звідси, місцевий збір не підпадає під поняття доходу, наведених в ст.142 Господарського кодексу України та п.1.21 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349-ІV, тому взагалі не може бути заявлений до стягнення в контексті цього поняття.

Також, позовні вимоги Фірми „Київ” у вигляді ТОВ містять зазначення щодо застосування субсидіарної (додаткової) відповідальності до Департаменту фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі, що є недоречним з огляду на приписи ч.ч. 1, 2 ст.619 ЦК України, якою визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи; до предявлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен предявити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на предявлену вимогу, кредитор може предявити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Звідси, ні договором на експлуатацію платних парковок автотранспорту №285/07 від 01.01.07 р., визнаним рішенням господарського суду Одеської області від 28.01.08 р. по справі № 16/301-07-8404 недійсним, ні чинним податковим чи бюджетним законодавством не передбачена можливість застосування до податкових та бюджетних правовідносин субсидіарної відповідальності, тому є незрозумілим яким чином та відповідно до яких обставин Департамент фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі є тією особою, яка несе субсидіарну відповідальність у відношенні до набувача місцевого збору за припаркування автотранспорту, тобто бюджету Приморського району м. Одеси

Враховуючи вищенаведене, позивачем обґрунтовано позовні вимоги щодо стягнення з Приморської районної адміністрації та субсидіарно з Департаменту фінансів Одеської міської ради в особі структурного підрозділу Фінансового управління у Приморському районі місцевий збір за припаркування автотранспорту в розмірі 13219,20 грн., що підлягав сплаті Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) по КБК України 16010400 „Збір за припаркування автотранспорту” на котловий рахунок №31422000700008 Фінансового управління у Приморському районі Департаменту фінансів Одеської міської ради через транзитний рахунок №НОМЕР_2, відкритий на імя Управління державного казначейства в м. Одесі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області для зарахування до Приморського районного бюджету м. Одеси, тими норами матеріального права, а саме п.1 ст.390, ст.619 ЦК України, які не підлягають застосуванню до правовідносин, що випливають із оплаченого до місцевого бюджету, згідно визнаного в судовому порядку недійсним договору на експлуатацію платних парковок автотранспорту №285/07 від 01.01.07 р., збору за припаркування автотранспорту, у звязку з чим, на думку суду є необґрунтованими та недоведеними, що є підставною для відмови в їх задоволенні.

Відповідно до ст.49 ГПК України у випадку відмови в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, суд, покладає на останнього понесені витрати по оплаті державного митна та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити в позові Фірми „Київ” у вигляді ТОВ повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Малярчук І.А.