Рішення № 61890600, 04.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/1700/16-ц Провадження № 22-ц/773/1385/16 Головуючий у 1 інстанції: Пікула Н.В. Категорія: 32 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря Концевич Я.О.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача Гринишина П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 8 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2016 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивували тим, що 7 жовтня 2015 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки «Камаз», р.н. НОМЕР_1, по вул. Володимира Великого в м. Володимир-Волинський, рухаючись по головній дорозі, виконуючи маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford Transit», р.н. НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 і ОСОБА_5) отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, що спричинили її смерть.

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 квітня 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Цивільно-правова відповідальність ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «Уніка».

Позивачі просили суд стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» в користь ОСОБА_3 30233,29 грн. у відшкодування майнової шкоди, стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» в користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди кожному, а також стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» в користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 16536 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 8 серпня 2016 року провадження в даній цивільній справі в частині стягнення з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральної шкоди закрито у зв'язку з відмовою позивача ОСОБА_3 та представника позивачів ОСОБА_1 від позову.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 8 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» в користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 80000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а всього 240000 грн. Стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» в користь держави 2400 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 8 серпня 2016 року змінити в частині стягнення з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на користь позивачів моральної шкоди, а саме стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 6000 грн., стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 грн., стягнути з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача Гринишин П.С. апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній зазначених.

Представник позивачів ОСОБА_1 заперечив апеляційну скаргу.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково з таких мотивів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачам було заподіяно моральну шкоду, в зв'язку з чим із ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» слід стягнути на користь кожного із позивачів по 80000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 7 жовтня 2015 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки «Камаз», р.н. НОМЕР_1, по вул. Володимира Великого в м. Володимир-Волинський, рухаючись по головній дорозі, виконуючи маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford Transit», р.н. НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 і ОСОБА_5) отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, що спричинили її смерть.

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 квітня 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи (а.с. 7, 8).

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика». Цивільно-правова відповідальність ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5438152 у ПрАТ «СК «Уніка» (а.с. 9), яка виплатила ОСОБА_3 16536 грн. у відшкодування моральної шкоди та 16536 грн. матеріальної шкоди у зв'язку із похованням потерпілої (а.с. 55-59).

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові до ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» сторони не оскаржують в апеляційному порядку, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України рішення суду не перевіряється апеляційним судом на предмет його законності та обґрунтованості в цій частині.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи, що під час настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», яка є власником джерела підвищеної небезпеки, тому наявні підстави для стягнення з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на користь позивачів моральної шкоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до усталеної судової практики під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому, виходячи з принципів розумності й справедливості та характеру й обсягу моральних страждань, яких зазнали позивачі, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на користь позивачів по 80000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Проте вирішуючи питання про стягнення судового збору в дохід держави суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального закону, у зв'язку з чим, рішення суду в даній справі в частині стягнення судового збору слід змінити.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вимога про відшкодування моральної шкоди відноситься до вимог немайнового характеру, яка повинна бути оплачена судовим збором за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Судом першої інстанції задоволено частково три вимоги немайнового характеру, тому з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі (551,20х3) 1653,60 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» задовольнити частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 8 серпня 2016 року в даній справі в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» в дохід держави 1653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді