Ухвала суду № 61888357, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/11817/2016 Головуючий у І інстанції - Цимбал І.К.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідача ПАТ «Укрсиббанк» про визнання правочину недійсним, мотивуючи тим, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» був укладений договір споживчого кредиту, відповідно до якого банк надав позичальнику кошти, а останній зобов'язався на умовах, передбачених договором, повернути кошти та сплатити проценти за користування останніми. В забезпечення виконання зобов'язань між вказаними сторонами був укладений договір іпотеки. Позивачі вважають, що під час укладення договору споживчого кредиту банк діяв недобросовісно, договір складено з порушенням вимог закону, оскільки не досягнуто всіх істотних умов договору. Договір містить дискримінаційні умови, що призвело до суттєвого дисбалансу інтересів сторін. Порушення полягають у тому, що під час укладення договору споживчого кредиту позичальника не було ознайомлено із орієнтовною сукупною вартістю кредиту, що потягнуло за собою неможливість виконання грошових зобов'язань через кабальні умови та безпідставні нарахування процентів, у зв'язку з чим позичальник не може погасити тіло кредиту. Враховуючи зазначене позивачі просять визнати договір споживчого кредиту недійсним із застосуванням наслідків недійсності у вигляді визнання недійсним договору іпотеки, укладеного на забезпечення кредитних зобов'язань.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивачів подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи. Вказав, що суд безпідставно відмовив у витребуванні виписок по рахунку в банку, дійшов до невірного висновку про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи на підтвердження обставин, що кредитний договір є несправедливим. Зазначив, що оспорюваний договір кредиту укладений всупереч вимогам закону щодо визначення в договорі сукупної вартості кредиту, надання повної інформації про умови кредитування, та містить несправедливі умови, що спричинили суттєвий дисбаланс інтересів сторін.

Апелянт в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кошти в сумі 80 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 387 304 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, під 13,30% річних строком до 16 липня 2030 року.(а.с. 48-54).

04.03.2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» була укладена додаткова угода про реструктуризацію боргу за договором споживчого кредиту (а.с. 55).

10.03.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» була укладена додаткова угода щодо договірного списання коштів (а.с. 56,57).

16.07.2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором був укладений договір іпотеки, за яким предметом іпотеки є квартира №165, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект П.Григоренка, будинок №38А (а.с. 44-47).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач був обізнаний з умовами кредитування, сплачував кредит, виконуючи договір майже вісім років, укладав додаткові угоди, а тому підстав для визнання угоди недійсною немає.

Виходячи зі статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" умови договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, зокрема, якщо банк не надав позивачу як споживачу фінансових послуг у галузі споживчого кредитування повної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Законує договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Законупро несправедливі умови в договорах.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Як вбачається з умов договору кредиту, укладеного між сторонами, ними визначено суму кредиту, проценти за його користування та строк повернення, а тому позивачу на час укладання договору було відомо всі істотні умови кредитування, з якими він погодився .

Посилання апелянта на ту обставину, що несправедливим є зарахування в порядку погашення кредиту спочатку коштів на погашення процентів, а потім на тіло кредиту, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки п.1.6 самого договору кредиту передбачено черговість зарахування коштів( а.с.49), з яким позивач погодився, укладаючи договір кредиту.

Сторонами також було обрано валюту кредитування, яка має властивість до зміни курсу, а тому відповідно позивач повинен був усвідомлювати, що в гривневому еквіваленті може змінюватися і сукупна вартість кредиту, однак, він добровільно та свідомо обрав валюту кредитування в доларах США, крім того, виконував умови договору .

Підстав для визнання договору кредиту та договору іпотеки недійсним колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Судді :