Рішення № 61884350, 04.10.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/996/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2016 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

при секретарі Парфенюк Т.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

його представника-адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості права на спадкування, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сімєю з ОСОБА_5, яка померла 07 листопада 2014 року, та визнати за ним, спадкоємцем четвертої черги за законом, право на спадкування після смерті ОСОБА_5 у третю чергу нарівні з ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_5 була цивільною дружиною його батька, які проживали разом без реєстрації шлюбу 29 років. Після смерті батька більше 8 років ОСОБА_5 проживала з ним однією сімєю, він постійно її доглядав, купляв необхідні ліки, допомагав сплачувати комунальні послуги, спільно займалися домашнім господарством. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на її майно, яким вона за життя не розпорядилася. Спадкоємцем 3 черги є двоюрідний брат покійної ОСОБА_3, а він є спадкоємцем четвертої черги та має право на спадкування разом з останнім, оскільки опікувався та матеріально забезпечував ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов повністю і по аналогічних мотивах.

Представник Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області у судове засідання не зявився, просить справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник позов не визнали та пояснили, що докази спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією сімєю відсутні, а право спадкування разом із спадкоємцем третьої черги позивач не довів, оскільки остання не перебувала у безпорадному стані.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, зясувавши обставини та вивчивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини виникли у звязку зі спадкуванням майна ОСОБА_5, яка померла 07 листопада 2014 року, що підтвержується відповідним свідоцтвом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом згідно ч.1 ст.1222 ЦК України можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 07 квітня 2016 року, що набрало законної сили 19 квітня 2016 року, встановлено факт родинних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і визнано за останнім, як спадкоємцем третьої черги, право власності за законом на належне спадкодавцеві будинковолодіння по вул.Осередок, 19 у с.Буща Здолбунівського району Рівненської області та земельну ділянку площею 1,26га.

А відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

З розяснень, які містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно довідки Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області спадкодавець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, який був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, до дня його смерті 08 лютого 2006 року.

Допитані в якості у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 факт спільного проживання однією сімєю ОСОБА_5 з ОСОБА_1 не підтвердили та пояснили, що проживали вони окремо. Після смерті цивільного чоловіка ОСОБА_5 проживала сама у будинку по вул.Оседредок, 19 у с.Буща, а ОСОБА_1 з дружиною та дитиною по вул.Оседредок, 31 у с.Буща. До дня смерті ОСОБА_5 у безпорадному стані не перебувала, вона отримувала пенсію, перебувала на обліку у відділенні соціальної допомоги вдома, самостійно готувала собі їжу, пересувалася, тяжкими хворобами не страждала.

З довідки №10-03-200 від 10 червня 2016 року вбачається, що ОСОБА_5 перебувала на обслуговуванні соціальної допомоги вдома Здолбунівського районного територіального центру соціального обслуговування з 21 лютого 2008 року по 07 листопада 2014 рік.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що ОСОБА_5 під час перебування у хворобливому стані проживала у будинку ОСОБА_1 періодично у 2005-2006 роках та 2009-2010 роках загалом близько року півтора, вони вели спільне господарство, останній допомагав ліками, харчуванням, водночас у безпорадному стані ОСОБА_5 не перебувала.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами по справі факту проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини перебування спадкодавця не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Належних та допустимих у розумінні ст.ст.57, 58 ЦПК України доказів перебування спадкодавця ОСОБА_5 у безпорадному стані позивачем не представлено.

А відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім встановлених цим Кодексом випадків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити за недоведеністю вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 57-60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову ОСОБА_1до Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості права на спадкуваннявідмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення у той же строк із дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 10 жовтня 2016 року.

Суддя: