Ухвала суду № 61883583, 27.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4100/16-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/5083/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 54 27.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С.В.

суддів: Березовенко Р.В.,

Мережко М.В.

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальність «Київград» про стягнення заборгованості з заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 28 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом. Просила суд стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 грудня 2010 по 16 березня 2011 року в сумі 13459,19 грн, а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 17 березня 2011 року по 30 квітня 2016 року у розмірі 278805,24 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала ти, що працювала в ТОВ «Київ град» та 16 березня 2011 року звільнилась з роботи за власним бажанням. В день звільнення їй не була виплачена заробітна плата за період з 01 грудня 2011 по 16 березня 2011 року та компенсація за невикористану відпустку в сумі 19959,19 грн внаслідок відсутності грошових коштів, підтвердженням чого є довідка про заборгованість з заробітній платі на день звільнення та картка особового рахунку.

Позивач стверджувала, що через деякий час їй виплатили частини заборгованості в сумі 6500 грн, а що сума заборгованості на даний час становить 13459,19 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 28 липня 2016 року в позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду не погодилася та подала апеляційну скаргу. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає, що суд першої інстанції не з'ясував фактичних обстави справи, що мають істотне значення та надав невірну оцінку доказам.

Відповідач рішення суду не оскаржував, та надав свої заперечення на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним і обґрунтованим та просить відмовити в задоволені апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 57, 212 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач працювала в ТОВ «Київ град» на різних посадах, в тому числі на посаді директора, з якої була звільнена з 16 березня 2011 року за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

Розглядаючи даний спір колегія суддів прийшла до висновку, що, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, міскрайонний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім доказам, в тому числі і ти, на які посилалася апелянт та прийшов до вірного висновку, що позивачем не доведено наявності у відповідача перед нею заборгованості, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, через його недоведеність.

Всупереч твердженням апелянта, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, нею не доведено перед судом обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду теж не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

Судді: Р.В. Березовенко,

М.В. Мережко