Ухвала суду № 61882523, 05.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/2629/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дії відповідача щодо обмеження під час перерахування розміру його пенсії за вислугу років; зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії з 01.12.2015 на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 за № 18-57, виходячи з розрахунку 90% середнього заробітку та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2016 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку розміру його пенсії за вислугою років у зв'язку з підвищенням заробітної плати, зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.02.2016 на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області № 18-57 від 03.02.2016 та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 року апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.04.2016 року - залишено без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.04.2016 року - залишено без змін.

Позивач, також не погодився з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, кою просить скасувати постанову суду в частині відмови у виплаті пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру та постановити виплатити пенсію за вислугу років без обмеження її максимального розміру.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 року визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули. За приписами ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, ОСОБА_2 з 15.04.1998 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% середнього заробітку, згідно довідки виданої Прокуратурою Чернігівської області на посаді прокурора м. Чернігова.

17.07.2012 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року за № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

З 01.07.2012 управлінням проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та з урахуванням п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 8 липня 2011 року за № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», тобто в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, у яку включено всі види доплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

11.02.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», долучивши до заяви довідку про заробітну плату від 03.02.2016 № 18-57, яка видана прокуратурою Чернігівської області.

Однак, листом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 19.02.2016 за № 3703/03 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (далі Закон № 1789-XII).

Відповідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З огляду на ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Законом України № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року (далі Закон 3668-УІ), внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-УІ, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.

Як вже зазначалось апеляційним судом, у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, колегія суддів не звертає на увагу доводи апелянта, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у виплати пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру підлягає скасуванню, оскільки на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії та винесення оскаржуваного рішення діяв Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, а Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2016 № 3668-VI, на який посилається позивач в апеляційній скарзі, ще не діяв.

Крім того, як вже зазначалося вище, Київським апеляційним адміністративним судом 11.05.2016 року вже переглядалась постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.04.2016 року та була залишена без змін.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Повний текст ухвали виготовлено 10.10.2016 року.

Керуючись статтями 41, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.