Ухвала суду № 61882332, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 756/1003/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Ю. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційна скарга Міністерства оборони України на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року, ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обгрунтовував наступним, а саме з 26.04.1985 року по 04.06.1987 року він проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. 07.10.2014 року йому було встановлено довічно третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням (травмою) контузією, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії. 26 вересня 2015 року він звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши до заяви всі необхідні документи на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Департамент фінансів Міністерства оборони України за 21.10.2015 року повідомив Київський міський військовий комісаріат про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідно останній листом від 26.10.2015 року відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Відмова була вмотивована тим, що згідно з Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 року № 5040-VІ, яким змінено редакція статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975), набрав чинності 01 січня 2014 року. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто дія постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01 січня 2014 року. Зазначені дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України він вважає протиправними. Відповідно бо п. З Порядку № 975 від 25.12.2013 року, днем виникнення права: на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Зважаючи на те, що третю групу інвалідності було встановлено 03.06.2014 року до спірних правовідносин має застосовуватись Порядок № 975 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року.

Просив суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати„відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано дії Міністерства оборони України - протиправними.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу відповідно до 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 був звільнений з військової служби в червні 1987 року, є учасником бойових дій та інвалідом третьої групи, приймав участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан в період з 26 квітня 1985 року по 04 червня 1987 року.

Згідно протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ №1812 від 17.10.2011 року у позивача було виявлено поранення, контузію, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З акту судово-медичного дослідження (обстеження) №84/в, який складений судово-медичним експертом Трач В.П., вбачається, що проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_3 з метою визначення наявності поранень отриманих в період бойових дій в ДРА, та зроблено висновок, що описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли виникнути в результаті вогнепальних поранень, отриманих в період бойових дій в ДРА.

07.03.2008 року ОСОБА_3 була встановлена III група інвалідності довічно. Огляд проводився повторний, причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов 'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

За положеннями ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні: збори чи для проходження служби у військовому резерві -гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Частиною 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є зокрема у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико- соціальної експертної комісії. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання-, обов'язків військової, служби . чи ..встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

28.03.2015 року позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з із пораненням, травмою (контузія), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в ДРА, надавши до заяви необхідні документи.

На виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року, Київський міський військовий комісаріат надіслав головному розпоряднику коштів - Департаменту фінансів Міністерства оборони України подану заяву з доданими до неї документами.

Листом від 21.10.2015 року Департамент фінансів Міністерства оборони України, повідомив, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04 липня 2012 року № 5040-УІ, яким змінено редакцію статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975), набрав чинності 01 січня 2014 року. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто дія постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01 січня 2014 року. Оскільки дія вищевказаних законодавчих та нормативно - правових актів на позивача не поширюється (встановлено інвалідність до. .01 січня 2014 року.), то і. права на. отримання одноразової грошової допомоги він не має.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх 'посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно ст. 1 3акону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволенням матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також у інших випадках, передбачених законом.

З огляду на викладене, та, приймаючи до уваги, що третю групу інвалідності позивачу встановлено 07.10.2014 року, тобто після звільнення з військової служби та набранням чинності Законом України від 04 липня 2012 року №5040-УІ «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» та постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2008 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», що визначають розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги, інвалідність настала внаслідок поранення, контузії, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби, відповідно останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

18 серпня 2016 року Міністерством оборони України подано клопотання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Перевіривши доводи вказаної заяви та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України на виконання ухвали суду від 29 липня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з несплатою судового збору в розмірі 606, 32 грн., було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 212, 64 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 248/797 від 02.03.2016 року від 21.07.2016 року.

Згідно ч. 1 статті 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, зважаючи на те, що апелянтом було переплачено суму судового збору за подання апеляційної скарги, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення судового збору у відповідності до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»

Тобто загальна сума надмірно сплаченого судового збору, що підлягає поверненню Міністерству оорони України, становить 606, 32 грн.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 98, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року - без змін.

Повернути Міністерству оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, р/р 35226207018611, МФО банку 820172) сплачений згідно платіжного доручення від 21 липня 2016 року № 248/797 судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 06 жовтня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.