ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1208/16
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
суддів - Удовіченка С.О. , Канигіної Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
01 серпня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі по тексту - ПрАТ "Полтавський ГЗК, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (надалі по тексту - Держгеонадра України, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 02 лютого 2016 року № 27 в частині анулювання спеціальних дозволів на користування надрами № 2659 від 20 грудня 2004 року № 2682 від 28 грудня 2004 року, виданих ВАТ "Полтавський ГЗК".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність правових підстав для анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, оскільки ПрАТ "Полтавський ГЗК" відповідно до затвердженої програми робіт здійснює геологічне вивчення та розробку Мануйлівського та Васильківського родовищ.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач явку у повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не надав. У письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Полтавський ГЗК" повністю. Зазначив, що спеціальні дозволи на користування надрами анульовано з метою недопущення протиправного видобутку корисних копалин та у зв'язку з відсутністю потреби у користуванні надрами.
Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
А відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, колегія суддів визнала за можливе провести розгляд справи за відсутності представників сторін та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила такі факти та відповідні до них правовідносини.
ПрАТ "Полтавський ГЗК" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00191282 /а.с. 75-80, т.1/.
З 26.07.2016 назву підприємства змінено з Відкритого акціонерного товариства на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 25.07.2016.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є добування залізних руд (07.10).
З метою ведення господарської діяльності позивачем отримано у Держгеонадра України спеціальні дозволи на користування надрами від 20.12.2004 №2659 та від 28.12.2004 №2682 /а.с. 8-11, т.1/, відповідно до яких позивачу надано Мануйлівське та Васильківське родовища залізних кварцитів для геологічного вивчення, строком дії до квітня 2018 року.
При цьому угодами про умови користування надрами, які є додатками до спеціальних дозволів /а.с. 12-17, 23-27, т.1/, визначено, що надрокористувачу надається право користуватися ділянкою надр з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин.
Наказом Держгеонадра України від 02.02.2016 №27 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», окрім іншого, анульовано спеціальні дозволи на користування надрами від 20.12.2004 №2659 та від 28.12.2004 №2682, видані ВАТ "Полтавський ГЗК" /а.с. 32-37, т.1/.
У якості підстави для анулювання спеціальних дозволів відповідач посилався на приписи пункту 1 статті 26 Кодексу України про надра.
Про прийняте рішення позивач повідомлений листом від 08.02.2016 вих. №1781/13/14-16 /а.с. 38, т.1/.
Не погодившись із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням та відповідним доводам сторін, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 названого Кодексу надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
За приписами статті 16 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на дату отримання позивачем спеціальних дозволів) ліцензування діяльності щодо користування надрами - це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою.
Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.
Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Як встановлено колегією суддів зі змісту заперечень та додаткових пояснень відповідача проти позову, підставою для анулювання наданих позивачу спеціальних дозволів зазначено відсутність потреби у користуванні надрами (п.1 ст. 26 Кодексу України про надра).
В обґрунтування своїх висновків відповідач зазначив, що ВАТ «Полтавський ГЗК» за результатами проведених робіт з геологічного вивчення апробовано у 2008 році (протокол від 04.07.2008 №1541) та 2012 році (протокол від 13.06.2012 №2648) в Державній комісії України по запасах корисних копалин попередньо оцінені балансові запаси залізистих кварцитів Мануйлівського родовища та Василівської ділянки - категоріях і класах: Сі класу 121 та Сг класу 122.
Згідно з пунктом 10 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом ДКЗ України від 18.10.2002 №155 (зареєстрованого Мінюстом від 11.11.2002 №881/7169) запаси й ресурси чорних металів, що належать до певних груп за рівнем їхнього промислового значення, ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду.
Також, відповідач зазначив, що балансові запаси залізистих кварцитів Мануйлівського родовища та Василівської ділянки включені до Державного балансу корисних копалин і обліковуються ДНВП «Геоінформ України».
А тому, враховуючи, що балансові запаси залізистих кварцитів Мануйлівського родовища та Василівської ділянки за категорією Сі є розвіданими запасами, відповідач дійшов висновку, що надрокористувач виконав мету користування надрами, у зв'язку з чим анулював спеціальні дозволи.
Оцінюючи наведені доводи відповідача у їх сукупності зі встановленими у ході судового розгляду справи фактичними обставинами, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.
А пунктом 1 частини другої вказаної статті визначено, що користувачі надр зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано.
Так, метою користування надрами у спеціальних дозволах № 2659 від 20 грудня 2004 року № 2682 від 28 грудня 2004 року визначено: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка залізистих кварцитів в якості сировини для металургійної промисловості, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями /а.с.8, 10, т.1/.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до затвердженої програми робіт з геологічного вивчення, що є додатком до спеціальних дозволів /а.с. 21, 31, т.1/, позивач зобов'язався здійснити:
- буріння розвідувальних свердловин, оконтурення родовища, деталізація особливостей геологічної будови, вивчення якісних та кількісних параметрів корисної копалини, обґрунтування підрахунку запасів (II кв. 2015 - IV кв.2016);
- буріння Гідрогеологічних свердловин, дослідні відкачки, вивчення водно-фізичних фізико-механічних властивостей порід і руд (IV кв. 2015 - III кв.2016);
- комплекс геологорозвідувальних робіт: геологічне обслуговування бурових робіт, відбір проб із керну свердловини проведення геофізичних досліджень в свердловинах (II кв. 2015-IV кв.2016);
- лабораторні роботи: аналітичні дослідження (хімічні, спектральні, мініралогопетрографічні аналізи), технологічні дослідження руди, адіаційно-гігієнічна оцінка залізистих кварцитів (III кв. 2015 -1 кв. 2017);
- розробка робочого проекту дослідно-промислової розробки (І кв. 2017);
- дослідно-промислова розробка (II кв. 2017);
- камеральні роботи: підготовка матеріалів до ТЕО, складання геологічного звіту (II кв. 2017);
- подання звіту на затвердження корисних копалин в ДКЗ України.
Як зазначив позивач, з метою виконання затвердженої програми робіт по Василівському та Мануйлівському родовищах, ПрАТ «Полтавський ГЗК» уклало з КП «Південукргеологія» договори про виконання робіт протягом 2014-2017 років (№3342 від 30.10.2014 та №2659 від 24.12.2014) /а.с. 56-74/.
За змістом пункту 1.1 вищенаведених договорів, позивач доручає, а КП «Південукргеологія» зобов'язується виконати: бурові роботи; відбір та обробка проб, лабораторно аналітичні роботи; технологічні дослідження руд на збагачуваність; гідрогеологічні дослідження, моделювання; камеральні роботи із усіх видів досліджень, включаючи підготовку геологічних матеріалів для ТЕО постійних кондицій, складання звіту з підрахунком запасів та їх захисту в ДКЗ України.
Позивач частково оплатив виконання робіт (відповідно до пункту 3 Договорів), а КП «Південукргеологія» розпочало їх виконання згідно із затвердженої програми робіт.
За таких обставин, колегія суддів визнає доведеним, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» здійснює всі необхідні дії щодо геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки залізистих кварцитів.
До того ж, як встановлено колегією суддів зі змісту протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві навколишнього природного середовища України від 04.07.2008 №1541 /а.с. 39-46, т.1/ та протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра України від 13.06.2012 №2648 /а.с. 47-55, т.1/, колегією ДКЗ визнана необхідність проведення детальної геолого-економічної оцінки доцільності промислової розробки об'єктів надрокористування.
За змістом даних протоколів Державною комісією України по запасах корисних копалин здійснено лише попередню оцінку запасів магнетитових кварцитів на ділянках Василівського та Мануйлівського родовищ, за результатами якої запаси віднесено до категорії С1 класу 121 та С2 класу 122 (пункт 3.1. Протоколів).
Так, пунктом 3.6 протоколу від 04.07.2008 №1541 визнано Мануйлівське родовище магнетитових кварцитів підготовленим до детальної геолого-економічної оцінки, а пунктом 3.7 рекомендовано користувачу надр, крім іншого, продовжити геологічне вивчення Мануйлівського родовища з метою створення сировинної бази для будівництва окремого гірничо-збагачувального комбінату.
Пунктом 3.6 протоколу від 13.06.2012 №2648 визнано Василівську ділянку підготовленою для подальшого геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, неокислених залізистих кварцитів з метою детальної геолого-економічної оцінки доцільності їхньої промислової розробки.
Таким чином, Державною комісією України по запасах корисних копалин встановлено, що детальна геолого-економічна оцінка запасів залізистих кварцитів на ділянках Василівського та Мануйлівського родовищ не проведена, що підтверджується позивачем та не спростовувалось відповідачем.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач продовжує здійснювати геологічне вивчення та розробку Василівського та Мануйлівського родовищ.
А відтак, у ПрАТ «Полтавський ГЗК» наявна потреба у користуванні надрами, що надані йому на підставі спеціальних дозволів від 20.12.2004 №2659 та від 28.12.2004 №2682.
Крім того, відповідач не надав доказів в обґрунтування своїх доводів про можливий видобуток позивачем корисних копалин на території Василівського та Мануйлівського родовищ.
До того ж, частиною другою статті 20 Кодексу України про надра визначено, що дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.
Стосовно посилань відповідача на наказ Держгеонадра України від 04.09.2015 №271 про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами від 20.12.2004 №2659 та від 28.12.2004 №2682 у зв'язку з виявленими порушеннями позивачем вимог чинного законодавства, суд зауважує наступне.
Так, відповідачем були проведені перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за результатами якої складено акт від 22.07.2015 № 10/268 (Мануйлівське родовище) /а.с. 101-112, т.1/ та № 07/2659 (Василівська ділянка) /а.с. 115-128, т.1/.
На підставі вказаних актів відповідачем винесено приписи від 23.07.2015 № 10/10/2682 та № 07/07/2659 відповідно, якими визначено, що ВАТ «Полтавський ГЗК» здійснює користування надрами з порушенням вимог законодавства у сфері надрокористування, крім іншого, не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі: - зміна особливих умов спеціального дозволу (відмінено «Обов'язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 № 615» постановою Кабінету Міністрів України № 42 від 28 січня 2015 року) /а.с. 113-114, 129-130, т.1/.
У зв'язку з не усуненням ВАТ «Полтавський ГЗК» порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме підпунктів 1,8 пункту 22 Порядку № 615 Держгеонадра України наказом від 04.09.2015 № 271 зупинили дію спеціального дозволу на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 та надали додаткові строки для усунення порушень /а.с. 90-91,т.1/.
Про викладене позивача повідомлено листом-повідомлення від 06.11.2015 № 14508/13/14-15, відповідно до якого доведено до відома ПрАТ "Полтавський ГЗК", що останньому надано 30 календарних днів для усунення порушень вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (надалі по тексту - Порядку № 615), зокрема:
- після перезатвердження запасів у ДКЗ України (протоколи від 13.06.2012 № 2648, від 04.04.2008 № 1541) не внесено зміни до Дозволів № 2659 від 20.12.2004, № 2682 від 28.12.2004 відповідно до пп. 4 п. 17 Порядку;
- не внесені зміни до дозволів №№ 2659, 2661 від 20.12.2004, № 2681, 2682 від 28.12.2004 відповідно до пп. 2 п. 17 Порядку. (Обов'язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених дозволом та Угодою про умови користування надрами відповідно до абзацу третього п. 26 Порядку) /а.с. 92, т.1/.
ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» листом від 25.11.2015 № 01/14085 повідомив, що товариством направлено 08.10.2015 пакети документів до Держгеонадра України щодо внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами 2659, 2661 від 20.12.2004 та 2681, 2682 від 28.12.2004 в частині виключення пункту особливих умов про обов'язковий моніторинг та наукове супроводження особливих умов дозволів.
ПрАТ «Полтавський ГЗК» також повідомило, що документи щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 в частині включення протоколу ДКЗ України від 13.06.2012 № 2684 знаходяться на розгляді в Держгеонадрах України.
Розглянувши лист позивача Держгеонадра України наказом від 25.12.2015 № 448 продовжили до 15.01.2016 терміни для усунення порушень встановлені наказом від 04.08.2015 №271.
На засіданні Робочої групи Держгеонадр України (протокол №1-16 від 21.01.2016) розглядалось питання щодо внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 та № 2682 від 28.12.2004, за результатами якого останньою встановлено, що мета спірних дозволів виконана, а тому такі дозволи підлягають анулюванню /а.с. 133-137, т.1/.
При цьому, надаючи оцінку визначеному такими актами перевірки порушенню, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до підпункту 4 пункту 17 Порядку № 615 внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів.
Підпунктами 1, 8 пункту 22 вказаного Порядку дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:
- порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
- невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.
Варто зауважити, що відповідачем не було надано суду в ході судового розгляду належних та допустимих доказів на підтвердження виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин, а також належного проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідні доводи не зазначені у спірному наказі в якості підстави для анулювання дозволів, а тому не приймаються судом у якості належних обґрунтувань правомірності спірного рішення.
Крім того, колегія суддів, зауважує, що про усунення відповідних порушень позивач повідомив Держгеонадра України листом від 17.02.2016 вих. №01/1539, що останнім не заперечувалось та про що самим відповідачем зазначено у своїх запереченнях та додаткових поясненнях.
В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Натомість судовим розглядом встановлено наявність порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин протиправним рішенням відповідача, а тому, відповідне порушене право підлягає судовому захисту.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Держгеонадра України від 02.02.2016 №27 в частині анулювання спеціальних дозволів на користування надрами від 20.12.2004 №2659 та від 28.12.2004 №2682, виданих ВАТ "Полтавський ГЗК".
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову ПрАТ «Полтавський ГЗК» повністю.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 02 лютого 2016 року №27 в частині анулювання спеціальних дозволів на користування надрами від 20 грудня 2004 року № 2659 та від 28 грудня 2004 року №2682, виданих Відкритому акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) судові витрати у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови буде виготовлено 10 жовтня 2016 року.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський суддя суддя С.О. Удовіченко Т.С. Канигіна
Судове рішення № 61882045, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1208/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: