Постанова № 61881806, 22.09.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/1083/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( далі - позивач ) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - Департамент ДАБІ у Вінницькій області, відповідач ) про визнання протиправним та скасування припису.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.07.2016 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Шварцом О.М. та Котляром Р.В., на підставі направлення від 01.07.2016 № 951-ПП, без присутності замовників будівництва, проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 щодо об'єкта будівництва лоджії АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки №951-ПП від 07.07.2016, протокол про адміністративне правопорушення від 07.07.2016 та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №210 від 07.07.2016.

Позивач вважає, що проведена відповідачем позапланова перевірка здійснена з перевищенням повноважень та порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим, винесений за її результатами припис підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2016 не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що адміністративний позов підтримує в повному обсязі. В попередніх судових засіданнях надавала пояснення, які відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі наявних доказів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області видано направлення №951-ПП на проведення в період з 04 по 08.07.2016 року позапланової перевірки дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва лоджії АДРЕСА_1 ( забудовник - ОСОБА_1 ) ( а.с 11 ).

В період з 04 по 07 липня 2016 року головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту державного архітектурно-будівельного інспекції у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 щодо будівництва лоджії АДРЕСА_1.

Результати перевірки оформлено актом від 07.07.2016 № 951-ПП ( а.с. 12-13 ).

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 (як ініціатор) здійснив реконструкцію квартири з розширенням двох балконів шляхом збільшення їх розмірів (конфігурації) АДРЕСА_1, а отже вказав недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2014 №ВН083141430466, чим порушив п. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі вказаного акту, 07.07.2016 посадовою особою відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (а.с. 16-17), а саме за порушення пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, та пункту 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також винесено оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою у термін до 07 жовтня 2016 року привести об'єкт до вимог чинного законодавства ( а.с. 14-15 ).

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 (далі - Положення № 439/2011) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням № 439/2011 встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:

- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

- внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п.9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку №553).

Як вбачається з акту перевірки № 951-ПП від 07.07.2016, посадовими особами відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області - головними інспекторами будівельного нагляду Шварцом О.М. та Котляром Р.В. було проведено перевірку у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил громадянина ОСОБА_1 щодо будівництва лоджії АДРЕСА_1, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_1 (як ініціатор) здійснив реконструкцію квартири з розширенням двох балконів шляхом збільшення їх розмірів (конфігурації) АДРЕСА_1, а отже вказав недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2014 №ВН083141430466.

Надаючи оцінку викладеним в акті перевірки висновкам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що об'єктом нерухомості, щодо якого проведено посадовими особами Департаменту ДАБІ у Вінницькій області позапланову перевірку, на праві приватної спільної часткової власності володіють: ОСОБА_1 (1/4 частки), ОСОБА_4 (1/4 частки), ОСОБА_5 (1/4 частки) та ОСОБА_6(1/4 частки), що підтверджується свідоцтвом про право власності №25209121 від 06.08.2014, а також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 31-36)

Під час розгляду справи судом досліджено виготовлений Вінницьким міським бюро технічної інвентаризації 06.07.2012 технічний паспорт на переплановані (добудовані) приміщення квартири АДРЕСА_1, реєстровий номер 12/25615 (а.с. 23-28).

Згідно відомостей, що містяться в технічному паспорті, власниками вищезазначеного нерухомого майна у 2012 році здійснено перепланування квартири АДРЕСА_1, шляхом розширення її площі за рахунок добудови лоджії та балкону. Зокрема, наведене вбачається з співставлення відомостей експлікації приміщень до плану квартири від 01.08.1992, згідно з якими загальна площа квартири складала 59,8 м. кв., та експлікації приміщень до плану квартири станом на 06.07.2012, згідно з якими загальна площа квартири після перепланування (добудови) склала 68,6 м. кв. (а.с. 26, 28). Наведені обставини також підтверджуються планом квартири до і після перепланування (добудови) ( а.с. 23-30 ).

Отже, судом достеменно встановлено, що збільшення площі квартири за рахунок лоджії та балкону відбулось у 2012 році, що знайшло своє відображення у технічному паспорті №120/25615 від. 06.07.2012.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно відомостей вказаних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.06.2014 №ВН083141430466, будівельні роботи, які мали місце в 2014 році в квартирі АДРЕСА_1, були проведені згідно з Робочим проектом реконструкції квартири АДРЕСА_1 від 08.05.2014, виготовленим ТОВ "Пром-Буд Проект" на замовлення позивача та є реконструкцією об'єкту нерухомості, загальна площа якого складає 68,6 м. кв. ( а.с. 36-51 ). Таким чином, як вбачається з відомостей Робочого проекту, зокрема з плану приміщень квартири та експлікації приміщень в порівнянні з даними технічного паспорту від 06.07.2012, вищезазначений об'єкт нерухомості під час виконання у 2014 році реконструкції не зазнав як зовнішніх зміни так і збільшення/зменшення загальної площі.

Слід також зазначити, що загальна площа квартири АДРЕСА_1, вказана у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.06.2014 №ВН083141430466, співпадає з площею квартири вказаною у робочому проекті реконструкції квартири АДРЕСА_1 від 08.05.2014, а також співпадає з загальними розмірами квартири, що утворились після проведення її власниками перепланування у 2012 році та зазначені в технічному паспорті від 06.07.2012.

Встановлені вище фактичні обставини справи в повній мірі спростовують наведені в акті перевірки №951-ПП від 07.07.2016 твердження перевіряючих про розширення позивачем у 2014 році квартири шляхом збільшення розмірів двох балконів.

Таким чином, оскільки відображені в акті перевірки №951-ПП від 07.07.2016 порушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що винесений з метою їх усунення, в порядку ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку №553, припис №210 від 07.07.2016 є не обґрунтованим та незаконним, що, як наслідок, свідчить про наявність підстав для його скасування.

Згідно з ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а ч.4 ст.71 КАС України зазначає, що суб'єкт владних повноважень повинен надати суду наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність прийняття оскаржуваного припису №210 від 07.07.2016.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, які є у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування прийнятого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області припису №210 від 07.07.2016 та задоволення адміністративного позову.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 210 від 07 липня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати( сплачений судовий збір на підставі квитанції від 20.07.2016 № 0.0.587748079.1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ( код ЄДРПОУ 37471912 ) в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна