Постанова № 61881620, 20.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016 року Справа № 904/6040/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Кузнецова В.О., Євстигнеєва О.С.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: Пищида В.М. представник, довіреність №б/н від 20.07.16 р.;

від відповідача: Коденко А.Ф. представник, довіреність №14/351 від 01.08.16 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016 року у справі № 904/6040/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой", м. Дніпро

до Комунального закладу "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 12/15 від 15.12.2015 у загальному розмірі 10 548,80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016 року у справі № 904/6040/16 (Суддя Фещенко Ю.В.) припинено провадження у справі в частині стягнення з Комунального закладу "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" Дніпропетровської обласної ради" основного боргу в сумі 8 122,41 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що на дату порушення судом провадження у даній справі у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за виконані роботи в розмірі 8 122,41 грн., яка повністю погашена в процесі розгляду справи судом. Оскільки умовами договору про надання послуг № 12/15 від 15.12.2015року (п.4.2) сторонами не визначено строк оплати виконаних робіт, то у позивача відсутнє право на стягнення інфляційних, 3% річних та пені.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Висновки суду першої інстанції, на думку скаржника, не відповідають викладеним обставинам справи. Вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім цього, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом не було взято до уваги строк виконання відповідачем зобов'язання, який встановлений п. 3.1. договору - з 15.12.2015 року по 31.12.2015 року.

Також зазначає, що суд не врахував п.4.2. договору, в якому сторони визначили, що замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи після підписання форм № КБ-2в, у розмірі їх вартості.

Апелянт просить суд скасувати оскаржуване ним судове рішення, вимоги щодо стягнення сум інфляційних, пені та 3% річних задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що між Комунальним закладом "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" Дніпропетровської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой" 15.12.2015 року було укладено договір про надання послуг № 12/15 (а.с.17-19).

Відповідно до п.1.1.договору предметом договору є "Поточний ремонт приміщень (додаткові роботи) Комунального закладу "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" Дніпропетровської міської ради" за адресою пров. Універсальний, 6". Склад та обсяги робіт, які передбачені кошторисною документацією, будівельними нормами, правилами та підлягають виконанню підрядником.

Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов'язаний почати виконання робіт з 15.12.2015 року і закінчити їх виконання до 31.12.2015 року.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що ціна договору визначається на основі кошторису, є динамічною та складає 19 615 грн. 00 коп. без ПДВ.

За умовами пункту 13.1. договору здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється за формою № КБ-2в (акт приймання виконаних підрядний робіт).

Згідно розділу 4 договору підрядник надає замовнику оцінку вартості виконаних робіт за відповідний місяць по формі №КБ-3, №Кб-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами (акти на приховані роботи, сертифікати на матеріали , виконавчі схеми, креслення та інші) згідно з вимогами кошторисної документації, договору та ДБН (п.4.1договору).

Замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи після підписання форм №КБ-2в, у розмірі їх вартості (п.4.2 договору).

Відповідно до матеріалів справи 18.12.2015 року сторонами підписано акт приймання виконаних робіт (а.с.21-23).

Враховуючи умови договору з наступного дня після підписання акту приймання виконаних робіт у відповідача виникає обов'язок оплатити роботи.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що конкретний строк виконання зобов'язання боржником не встановлено, докази направлення відповідачу вимоги відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України матеріали справи не містять.

Відповідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання.

Обставини справи свідчать, що відповідач на час звернення позивача до суду не є таким, що прострочив виконання зобов'язання, отже підстави для застосування до нього відповідальності за порушення виконання зобов'язання відсутні.

Встановлено, що під час розгляду справи судом відповідач сплатив заборгованість у повному обсязі, отже за відсутністю предмету спору суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Доводи скаржника про те, що господарським судом не було взято до уваги строк виконання відповідачем зобов'язання, який встановлений п. 3.1. договору - з 15.12.2015 року по 31.12.2015 року, колегією суддів не можуть бути прийняті, оскільки за змістом даного пункту договору встановлено строк виконання робіт саме підрядником. У даному випадку апелянт хибно тлумачить зміст вказаного пункту договору.

Враховуючи, що висновок суду про відмову в стягненні 3% річних, інфляційних та пені є правомірно обґрунтованим, апелянтом доводи суду не спростовано, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта.

Щодо розподілу судових витрат, то судом першої інстанції відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за розгляд позову правильно віднесено на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016 року у справі № 904/6040/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: О.С Євстигнеєв

Суддя: В.О. Кузнецов

Підписано в повному обсязі 10.10.2016 року.