Рішення № 61881576, 04.10.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 жовтня 2016 р. Справа № 918/842/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери"

до відповідача ОСОБА_2 підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 576 694 грн. 70 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_3

від відповідача: представник ОСОБА_4

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" (надалі Позивач або Товариство або Юридична компанія) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі Відповідач або Облавтодор) в якому просить стягнути з останнього заборгованість за ОСОБА_5 купівлі-продажу №03/13М від 18.04.2013 р. в розмірі 292 026 (двісті девяносто дві тисячі двадцять шість) грн. 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 258 050 (двісті пятдесят вісім тисяч пятдесят) грн. 11 коп. та 3% річних в розмірі 26 618 (двадцять шість тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 39 коп., нараховані за період з19.07.2013р. по 01.08.2016р..

Позовні вимоги обгрунтовує наступним.

18.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дігюнса», як Продавцем та ОСОБА_2 підприємством «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» як Покупцем в особі Філії

«Рівненський облавтодор» укладено Договір купівлі-продажу №03/13М.

В п. 1.1. ОСОБА_5 купівлі-продажу Сторони визначили, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця однокомпонентну бітумну мастику Beram 3060 LM (виробник

McAsphalt Industries Ltd» Канада), а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного ОСОБА_5.

Згідно п. 2.2. ОСОБА_5 купівлі-продажу загальна кількість Товару становить 4 358 кг 600 кг..

В п. 3.1. ОСОБА_5 купівлі-продажу Сторони погодили, що ціна за одиницю товару (за

кілограм) складає 55 грн. 83 коп., крім того ПДВ - 20% - 11 грн. 17 коп. Загальна ціна товару (за кілограм) з урахуванням ПДВ складає 67 грн. 00 коп..

Відповідно до п. 3.2. ОСОБА_5 купівлі-продажу, загальна вартість за даним ОСОБА_5 складає 243 355 грн. 17 коп., крім того ПДВ - 20% - 48 671 грн. 03 коп. Загальна вартість товару (за 4 358,60 кг) з урахуванням ПДВ складає 292 026 грн. 20 коп..

Відповідач, як покупець, прийняв Товар та зобовязався сплатити за нього грошові кошти в розмірі 292 026 грн. 20 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їхніми печатками Актом прийому-передачі від 15.07.2013 р. та Видатковою накладною №1/15 від 10.07.2013 p., а також наданою Відповідачем під час отримання Товару Довіреністю №441 від 10.07.2013р..

У вказаному Акті прийому-передачі від 15.07.2013 р. Сторони зазначили, що оплата за передану Продавцем Покупцю (Відповідачу) Бітумну мастику Beram 3060 LM проводиться не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання даного акту. З урахуванням ст.ст. 251-254 ЦК України, Відповідач зобовязаний був здійснити оплату на корить Продавця за отриманий Товар з 16.07.2013 р. по 18.07.2013 р.

Однак, за отриманий увласність від Продавця Товар Відповідач не розрахувався. Станом на 31.07.2014р. заборгованість Відповідача склала 292 026 грн. 20 коп., у звязку з чим, Продавець звернувся з листом №18 від 31.07.2014 р. до Покупця (Відповідача), в додатках до якого містилось два екземпляри Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 р., та просив провести звірку взаємних розрахунків.

У відповідь на вищевказаний лист на адресу Продавця був надісланий підписаний відповідачем та скріплений його печаткою Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014р., яким Покупець (Відповідач) підтвердив наявність заборгованості за ОСОБА_5 купівлі-продажу №03/13М від 18.04.2013 р. в розмірі 292 026 грн. 20 коп..

На підставі ст.ст. 512-516 Цивільного кодексу України 21.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дігюнса», Продавцем за ОСОБА_5 купівлі-продажу №03/1ЗМ від 18.04.2013 р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» укладено Договір про відступлення права вимоги №10.

Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 Первісний кредитор - ТОВ «Дігюнса» відступає (передає), а Новий кредитор - ТОВ «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» приймає на себе, належне Первісному кредитору, право вимагати від Філії «Рівненський райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ: 26206584; місцезнаходження юридичної особи: вул. Гагаріна, 32, м. Рівне, 33028) погашення заборгованості в загальному розмірі 377 526 (триста сімдесят сім тисяч пятсот двадцять шість) грн. 20 коп..

В п. 1.2. ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 від 21.07.2016 р. Сторони погодили, що за цим ОСОБА_5 Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника - Філії «Рівненський райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» належного виконання зобов язань по сплаті заборгованості у загальному розмірі 377 526 (триста сімдесят сім тисяч пятсот двадцять шість) грн. 20 коп., з Боржника на користь Первісного кредитора на підставі:

-ОСОБА_5 купівлі-продажу МвОЗ/ІЗМ від 18.04.2013 р.:

-ОСОБА_5 купівлі-продажу №20/11Б від 20.09.2011 р.

В п. 5.1. ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 від 21.07.2016 р. зазначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов язань за цим ОСОБА_5.

22.07.2016р. Продавцем на юридичну адресу Відповідача надіслано лист №10/07, яким Продавець повідомив Відповідача про укладення з Позивачем ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 від 21.07.2016 р..

Згідно відмітки на рекомендованому повідомленні та згідно даних УДППЗ «Укрпошта» вказаний вище лист Продавця №10/07 від 22.07.2016 р. Відповідачем отримано 25.07.2016 р..

У звязку з вищезазначеним та з урахуванням положень ст.ст. 512-516 ЦК України, ТОВ «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» вважає, що є належним Позивачем.

ОСОБА_2 підприємство "Рівненський облавтодор" надало суду письмовий відзив на позов в якому вимог Позивача не визнає посилаючись при цьому на наступне.

Підставою позовних вимог є укладений 18 квітня 2013 року договір купівлі - продажу № 03/13 М, згідно якого філія «Рівненський облавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» отримала від ТзОВ «Дюгінса» товар.

Відповідно до п.3.4 договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати у розмірі 100 відсотків від ціни договору.

Отже, враховуючи, що дата товаросупровідних документів 15.07.2013 року, момент виникнення зобовязання по оплаті товару перед постачальником виник у покупця на наступний день 16.07.2013 року. Відповідно право вимоги у Кредитора настало також з 16.07.2016 року і перебіг трирічного строку позовної давності закінчився 16.07.2016 року.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду з пропущенням трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим Відповідачем подано заяву про застосування позовної даності та наслідків її пропуску.

В свою чергу акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 року не є документом який перериває перебіг строку позовної давності оскільки підписаний зі сторони Покупця працівниками філії, яка не є юридичною особою, отже не є уповноваженими на підпис особами. Так, згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до Положення про філію «Рівненський райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - положення про філію), філія створена як відособлений підрозділ Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор».Тобто Філія не має статусу та повноважень юридичної особи.

Крім того, стосовно акту звірки, на який посилається позивач, то відповідач заявляє, що він не є належним і допустимим доказом у справі про стягнення боргу, оскільки Акт звірки бухгалтерів не являється первинним документом, а є тільки документом, згідно якого бухгалтерія підприємства звіряє бухгалтерський облік підприємства, а наявність чи відсутніх зобовязань сторін підтверджується первинними документами - договорами, накладними, рахунками тощо. Акт звірки не містить посилань на видаткові накладні, а також непідписаний керівником підприємства. Більше того, наданий суду Акт звірки взагалі не підписаний юридичною особою із якої позивач прагне стягнути кошти. Аналогічна позиція ВГСУ у постанові від 22.07,2003р. по справі №21/308.

На підставі вищенаведеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Крім того представник Відповідача подав заяву про застосування позовної давності при вирішення спору (а.с. 78-79).

Представник Позивача надав суду додаткові пояснення в яких зазначив наступне.

Відповідно до акту прийому-передачі від 15.07.2013 р., підписаного уповноваженими сторонами, визначено, що оплата за поставлену бітумну мастику проводиться не пізніше 3-х робочих днів, з моменту підписання даного акту.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 251-254 ЦК України та зазначене в акті прийому-передачі від 15.07.2013 р., Відповідач зобовязаний був сплатити грошові кошти за поставлений Товар по 18.07.2013 р. включно.

Отже, перебіг позовної давності почався 19.07.2013 р.

Разом з тим, ч. 1 ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов язку.

Згідно ч. З ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як зазначалось в позовній заяві, Первісний кредитор звернувся до Відповідача в особі філії «Рівненський райавтодор» з листом від 31.07.2014 р. №18, яким на вимогу п. 4.4 ОСОБА_5 купівлі-продажу просив підписати керівником філії акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 р. за вказаним вище ОСОБА_5 купівлі-продажу та поставити печатку.

На адресу Первісного кредитора надійшов підписаний та скріплений печаткою Відповідача в особі філії «Рівненський райавтодор» акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 p.. належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах даної справи.

Сума заборгованості Відповідача, зазначена в акті звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 р. за ОСОБА_5 купівлі-продажу, відповідає сумі, зазначеній у видатковій накладній №1/15 від 15.07.2013 р. та в акті прийому-передачі від 15.07.2013 p., а також відповідає сумі, яку просить стягнути Позивач, у звязку з невиконанням Відповідачем власних зобовязань.

Крім того, в акті звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 р. міститься посилання на видаткову накладну №1/15 від 15.07.2013 p., відповідно до якої Відповідач отримав Товар за ОСОБА_5 купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що в розумінні ст. 9 та 10 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказаний вище акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, стверджує, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014р. складений та підписаний уповноваженими представниками як позивача так і відповідача.

Таким чином, враховуючи положення ст. 264 ЦК України та викладене в Постанові Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. №10, представник Позивача стверджує, що позовна давність за ОСОБА_5 купівлі-продажу №03/13М від 18.04.2013р. переривалась підписанням акту звіряння взаємних розрахунків від 30.07.2014 р. в межах строку позовної давності, а відтак вимоги Позивача щодо сплати заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат є такими, що предявлені в межах строку позовної давності.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

18.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дігюнса», як Продавцем та ОСОБА_2 підприємством «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Рівненський райавтодор», як Покупцем укладено Договір купівлі-продажу №03/13М.

В п. 1.1. ОСОБА_5 купівлі-продажу Сторони визначили, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця однокомпонентну бітумну мастику Beram 3060 LM (виробник

McAsphalt Industries Ltd» Канада) (надалі Товар), а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного ОСОБА_5.

Згідно п. 2.2. ОСОБА_5 купівлі-продажу загальна кількість Товару становить 4 358 кг 600 кг..

В п. 3.1. ОСОБА_5 купівлі-продажу Сторони погодили, що ціна за одиницю товару (за

кілограм) складає 55 грн. 83 коп., крім того ПДВ - 20% - 11 грн. 17 коп. Загальна ціна товару (за кілограм) з урахуванням ПДВ складає 67 грн. 00 коп..

Відповідно до п. 3.2. ОСОБА_5 купівлі-продажу, загальна вартість за даним ОСОБА_5 складає 243 355 грн. 17 коп., крім того ПДВ - 20% - 48 671 грн. 03 коп. Загальна вартість товару (за 4 358,60 кг) з урахуванням ПДВ складає 292 026 грн. 20 коп..

На виконання ОСОБА_5 Позивач передав Філії «Рівненський райавтодор» Товар на загальну суму 292 026 грн. 20 коп., що підтверджується підписаними сторонами договору та скріпленими їхніми печатками Актом прийому-передачі від 15.07.2013 р. та Видатковою накладною №1/15 від 10.07.2013 p., а також наданою Філією під час отримання Товару Довіреністю №441 від 10.07.2013р..

У вказаному Акті прийому-передачі від 15.07.2013 р. Сторони зазначили, що оплата за передану Продавцем Покупцю Бітумну мастику Beram 3060 LM проводиться не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання даного акту. З урахуванням ст.ст. 251-254 ЦК України, Філія зобовязана була здійснити оплату на корить Продавця за отриманий Товар з 16.07.2013 р. по 18.07.2013 р.

Однак, за отриманий від Продавця Товар Філія «Рівненський райавтодор» не розрахувалася. Станом на 31.07.2014р. заборгованість філії перед Позивачем склала 292 026 грн. 20 коп..

На підставі ст.ст. 512-516 Цивільного кодексу України 21.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дігюнса», як Первісним кредитором та Продавцем за ОСОБА_5 купівлі-продажу №03/1ЗМ від 18.04.2013 р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери», як Новим кредитором укладено Договір про відступлення права вимоги №10.

Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 Первісний кредитор - ТОВ «Дігюнса» відступає (передає), а Новий кредитор - ТОВ «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» приймає на себе, належне Первісному кредитору, право вимагати від Філії «Рівненський райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ: 26206584; місцезнаходження юридичної особи: вул. Гагаріна, 32, м. Рівне, 33028) погашення заборгованості в загальному розмірі 377 526 (триста сімдесят сім тисяч пятсот двадцять шість) грн. 20 коп..

В п. 1.2. ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 від 21.07.2016 р. Сторони погодили, що за цим ОСОБА_5 Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника - Філії «Рівненський райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» належного виконання зобов язань по сплаті заборгованості у загальному розмірі 377 526 (триста сімдесят сім тисяч пятсот двадцять шість) грн. 20 коп., з Боржника на користь Первісного кредитора на підставі:

-ОСОБА_5 купівлі-продажу МвОЗ/ІЗМ від 18.04.2013 р.:

-ОСОБА_5 купівлі-продажу №20/11Б від 20.09.2011 р.

В п. 5.1. ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 від 21.07.2016 р. зазначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов язань за цим ОСОБА_5.

22.07.2016р. ТОВ "Дігюнса" на юридичну адресу Відповідача надіслано лист №10/07, яким повідомлено Відповідача про укладення з Позивачем ОСОБА_5 про відступлення права вимоги №10 від 21.07.2016 р..

Згідно відмітки на рекомендованому повідомленні та згідно даних УДППЗ «Укрпошта» вказаний вище лист Продавця №10/07 від 22.07.2016 р. Відповідачем отримано 25.07.2016 р..

У звязку з вищезазначеним та з урахуванням положень ст.ст. 512-516 ЦК України, ТОВ «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» вважає, що є належним Позивачем у справі та просить стягнути з Відповідача заборгованість за ОСОБА_5 купівлі-продажу №03/13М від 18.04.2013 р. в розмірі 292 026 (двісті девяносто дві тисячі двадцять шість) грн. 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 258 050 (двісті пятдесят вісім тисяч пятдесят) грн. 11 коп. та 3% річних в розмірі 26 618 (двадцять шість тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 39 коп., нараховані за період з19.07.2013р. по 01.08.2016р..

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 662 і ч. 1 ст. 691 ЦК продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина друга статті 692 ЦК).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в частині першій статті 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір купівлі-продажу №03/13М підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

В п. 1.1. ОСОБА_5 купівлі-продажу сторони погодили, що продавець зобовязується передати у власність покупця (Відповідача у даній справі) однокомпонентну бітумну мастику Вегаm 3060 LM (виробник McAsphalt Industries Ltd» Канада), а покупець (Відповідач у даній справі) зобовязується прийняти та оплатити його на умовах даного ОСОБА_5.

Однак, за отриманий від Продавця Товар Відповідач не розрахувався. Станом на 31.07.2014р. заборгованість Відповідача склала 292 026 грн. 20 коп..

Згідно статті 526 ЦКУ, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Дана норма кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, має місце невиконання Філією "Рівненський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" своїх зобов"язань за Договір купівлі-продажу №03/13М від 18.04.2013 року, а відтак і порушення прав та законних інтресів Позивача, як Нового кредитора за заначеним договором.

Однак Відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності при вирішенні спору.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 цього ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 ЦКУ передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Підставою позовних вимог є укладений 18 квітня 2013 року договір купівлі - продажу № 03/13 М, згідно якого філія «Рівненський облавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» отримала від ТзОВ «Дюгінса» товар.

Відповідно до п.3.4 договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати у розмірі 100 відсотків від ціни договору.

Відповідно до ст.692 ЦКУ покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, враховуючи, що дата товаророзпорядчих документів (видаткова накладна №1/15 від 15 липня 2013 р.) 15.07.2013 року, момент виникнення зобовязання по оплаті товару перед постачальником виник у покупця на наступний день 16.07.2013 року. Відповідно право вимоги у Кредитора настало 17.07.2016 року і перебіг трирічного строку позовної давності закінчився 17.07.2016 року.

Акт прийому-передачі від 15.07.2013р. (а.с. 11) не може бути підставою для зміни розрахунків за договором, так як в ньому не зазначено хто його підписує та затверджує зі сторони Філії "Рівненський райавтодор", в зв"язку з чим не вбачається за можливе встановити чи є уповноваженою така особа на підписання даного акту, а саме чи є вона керівником філії і чи має довіреність від імені юридичної особи на здійснення вказаних дій.

Однак якщо припустити, що обов"язок Філії по оплаті Товару, отриманого від ТОВ "Дігюнса", має бути здійснено у строк, вказаний в Акті (не пізніше трьох робочих днів з моменту підписання даного акту, то перебіг трирічного строку позовної давності закінчився 18.07.2016 року.

Відповідно до ст.262 ЦКУ заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Позивач же звернувся з позовною заявою до господарського суду Рівненської області суду 03 серпня 2016 року, тобто з пропущенням трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем до винесення рішення подано заяву про застосування позовної даності та наслідків її пропуску.

Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦКУ сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.266 ЦКУ зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відтак, з огляду на вищезазначене, та те, що судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес Позивача дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Посилання Позивача та його представника на те, що перебіг позовної давності переривався, так як Філією "Рівненський райавтодор" підписано Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014, що свідчить про визнання Відповідачем свого боргу, є безпідставним з огляду на наступне.

Законодавство України передбачає можливість створення відокремлених підрозділів юридичної особи у вигляді філій та представництв. Філії та представництва не мають правосуб'єктності. Філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила. Для здійснення функцій від імені юридичної особи остання видає довіреність призначеному нею керівникові філії або представництва, за якою вони мають право укладати договори та інші правочини від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих повноважень. Керівник на підставі цієї довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії або представництва (ст.95 Цивільного кодексу України).

Тобто коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення повноважень від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

В Акті звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 не зазначено хто його укладає та підписує зі сторони Філії "Рівненський райавтодор", а відтак не вбачається за можливе встановити чи є уповноваженою така особа на підписання даного акту, а саме чи є вона керівником філії, головним бухгалтером і чи має довіреність від імені юридичної особи на здійснення вказаних дій.

Твердження Позивача та його представника про те, що Акт звірки підписано головним бухгалтером Філії не підтверджуються матеріалами справи.

Сам лише факт скріплення даного Акта печаткою Філії, не може свідчити про те, що його зі сторони Філії підписано уповноваженою особою.

Таким чином Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2014 не може свідчити про схвалення юридичною особою - ОСОБА_2 підприємством "Рівненський облавтодор" зазначеного Акта та про прийняття його до виконання і, зокрема, визнання нею свого боргу перед Позивачем.

Відтак зазначений Акт не створює, не змінює і не припиняє цивільні права та обов'язки Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор", і, відповідно, не може бути підставою, яка перериває перебіг строку позовної давності у вищезазначених правовідносинах.

Крім того, суд зазначає, що у поясненнях Позивача (а.с.93-99) останній сам же зазначає, що відповідно до п.4.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. №10 до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання саме уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення підписано 10 жовтня 2016 року.

Суддя Марач В.В.