Ухвала суду № 61881326, 06.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

06.10.2016р. Справа № 905/2720/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №905/2720/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Груп м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод м.Краматорськ Донецька область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська м.Родинське, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова група ДонбасСтройІнвест м.Дніпро

про визнання дій відповідача по виробництву та реалізації товару - комплект деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01, такими, що порушують права інтелектуальної власності позивача на патенти №68429, №95852 та №100299 на корисну модель, заборону відповідачу здійснювати подальше виробництво та реалізацію аналогічного товару, вилучення та знищення товару: комплект деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01(2шт), введеного у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності; вилучення та знищення креслень 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 19.09.2016року

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №009 юр-14 від 04.01.2016року

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Корум Груп м.Київ (далі ТОВ Корум Груп) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод м.Краматорськ Донецька область (далі ПАТ «НМЗ») про визнання дій відповідача по виробництву та реалізації товару - комплект деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01, такими, що порушують права інтелектуальної власності позивача на корисну модель, що захищені патентами №68429, №95852 та №100299, заборону відповідачу здійснювати подальше виробництво та реалізацію аналогічного товару, вилучення та знищення товару: комплект деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01(2шт), введеного у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності; вилучення та знищення креслень 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач без відповідного дозволу використовує запатентовані корисні моделі - «Очисний комбайн для тонких пластів» (патент №68429), «Водило планетарної передачі» (патент №95852), «Привід виконавчого органу гірничого комбайну»(патент №100299), при виготовленні обладнання, яке поставляє Товариству з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова група ДонбасСтройІнвест м.Дніпро за контрактом №26/24-15 від 19.08.2015року, чим порушує виключні майнові права позивача як власника патентів.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2016року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2720/16, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, Державне підприємство Вугільна компанія Краснолиманська м.Родинське, Донецька область, (далі ДП «ВК «Краснолиманська»), Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова група ДонбасСтройІнвест м.Дніпро (далі ТОВ «ПФГ ДонбасСтройІнвест»).

Розгляд справи призначений на 06.10.2016року.

Разом з позовною заявою ТОВ Корум Груп звернулось до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП «ВК «Краснолиманська» здійснювати монтаж чи інше використання, чи переміщення з місця зберігання комплекту деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01(2шт).

Причини звернення із вказаною заявою позивач обґрунтовує тим, що на теперішній час вищезазначене обладнання знаходиться у ДП «ВК «Краснолиманська», яка має намір здійснити його монтаж на комбайн, який буде введено у експлуатацію та використовуватись в лаві (в шахті під землею), що значно ускладнить вилучення та знищення обладнання, відповідно ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду.

28.09.2016року ТОВ Корум Груп вдруге звернулось до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП «ВК «Краснолиманська» здійснювати монтаж чи інше використання, чи переміщення з місця зберігання комплекту деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01(2шт), у тому числі, блоку різання УКД400 в зборі або іншого товару, на якому вони встановлені.

У вказаній заяві у додаток до первісного обґрунтування позивач вказує, що на адресу ДП «ВК «Краснолиманська» одна одиниця контрафактного обладнання знаходила вже у вигляді готового виробу блок різання УКД400в зборі.

У судовому засіданні 06.10.2016року позивач підтримав вимоги заяви про забезпечення позову у редакції від 28.09.2016року, звернувся до суду з письмовими поясненнями, в яких просить розглянути заяву саме від 28.09.2016року, а не від 19.09.2016року.

У судовому засіданні 06.10.2016року представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вважає її вимоги необґрунтованими та недоведеними належними доказами у справі.

Представники третіх осіб у судове засідання 06.10.2016року не зявились, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, що передбачений процесуальним законодавством, правової позиції щодо заявлених вимог не висловили.

Розглянувши заяву позивача у редакції від 28.09.2016року та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд у кожному конкретному випадку оцінює обставини справи та приймає відповідне рішення.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Метою вжитих судом заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Позивач, відповідно до ст.33 ГПК України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття таких заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, суд приймає до уваги, що п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» розяснено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позовні вимоги направлені на захист прав інтелектуальної власності позивача на корисну модель «Очисний комбайн для тонких пластів», «Водило планетарної передачі», «Привід виконавчого органу гірничого комбайну», які захищені патентами №68429, №95852, №100299 відповідно.

Позивач, звертаючись з позовними вимогами, стверджує, що у відповідності з контрактом №26/24-15 від 19.08.2015року відповідачем за кресленнями 400.31.01.000, 400.31.01.000-01, 400.31.01.900, 400.31.01.900-01 виготовлено та поставлено ТОВ «ПФГ ДонбасСтройІнвест» обладнання - комплект деталей редуктора різання за кресленнями та корпус за кресленнями.

Одночасно, відповідач у відзиві, не заперечуючи факт укладання контракту №26/24-15 від 19.08.2015року та виготовлення, поставки обладнання за ним, вказує, що останнє виготовлено за іншими кресленнями 9-13981СБ, 4-1618007.

При цьому, як вбачається з змісту патентів, копії яких додані до матеріалів справи, та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, вищезазначене обладнання є складовими частинами, які входять до складу гірношахтного обладнання комбайну, що використовується при видобутку вугілля у шахті.

Відповідно, здійснення монтажу вищезазначеного обладнання у склад гірничошахтного обладнання (комбайну) та фактичне переміщення обладнання до шахти як частини комбайну може призвести до утруднення або зробити неможливим виконання рішення суду в частині вилучення та знищення товару: комплект деталей редуктора різання за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 та корпус за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01, за умови ухвалення рішення на користь позивача.

Крім того, з огляду на предмет заявлених позовних вимог та вказані позиції сторін у справі, встановлення обєктивної істини щодо того, за якими саме кресленнями було здійснено виготовлення обладнання за контрактом, ймовірно, буде повязано з призначенням у справі судової експертизи, для проведення якої безумовно необхідна наявність обладнання, можливість доступу до нього.

Дослідивши викладені критерії застосування заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вбачається існування прямого зв'язку між заходом забезпечення позову шляхом заборони монтажу та переміщення обладнання і предметом позову, як слід, обмеження у вчиненні таких дій є адекватним заходом забезпечення позову, направленим на запобігання ускладнення виконання судового рішення в частині встановлення (закріплення) певних цивільних прав позивача, які настають у випадку задоволення позовних вимог, та встановлення істини у спорі.

Однак, позивачем належними доказами у справі не доведено, що на даний час спірне обладнання передано у розпорядження ДП «ВК «Краснолиманська», оскільки наявні товарно-транспортні накладні №1609043 від 09.09.2016року, №1609044 від 09.09.2016року містять інформацію, що вантажоотримувачем обладнання є ТОВ ПФГ ДонбасСтройІнвест», а не ДП «ВК «Краснолиманська».

Посилання позивача, що спірне обладнання використано при здійсненні монтажу блоку різання УКД400 також не підтверджено будь-якими доказами.

Оскільки на даний час неможливо визначити конкретний перелік осіб, які можуть вчиняти дії щодо обладнання, господарський суд вважає за необхідне не визначати конкретний перелік осіб та застосувати розширене тлумачення словосполучення «іншим особам», що застосовується у ст.67 ГПК України, та заборонити вчиняти дії з монтажу та переміщення з місця зберігання вказаного майна будь-яким особам.

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Груп м.Київ про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо здійснення переміщення з місця зберігання та монтажу комплекту деталей редуктора різання виготовленим за кресленнями 400.31.01.000 та 400.31.01.000-01 (2шт.) та корпусу виготовленим за кресленнями 400.31.01.900, 400.31.01.900-01(2шт).

Ухвала набирає законної сили 06.10.2016року та є виконавчим документом у розумінні ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження», який може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому зазначеним Законом протягом 1 (одного) року з наступного дня після його прийняття.

Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до вирішення господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Ухвала може бути оскарджена до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя А.М. Осадча