Ухвала суду № 61880780, 04.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/6212/16 Справа: № 640/15908/13-ц Категорія: «кредитні» Головуючий 1 інстанції: Сенаторов В.М. Доповідач: Піддубний Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Гуцал Л.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Доля О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

встановила:

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 25 листопада 2005 року, 19 серпня 2006 року, 05 березня 2007 року та 19 березня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено декілька кредитних договорів.

За укладеним 18 березня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договором купівлі-продажу кредитного портфелю, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги за вищевказаними кредитними договорами.

Посилаючись на те, що відповідач взятих на себе за вказаними договорами зобов'язань належним чином не виконав, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № ML700/342/2005 від 25 листопада 2005 року у розмірі 704 992 грн. 75 коп., заборгованість за кредитним договором № СL700/1302/2006 від 19 серпня 2006 року у розмірі 672 825 грн. 56 коп., заборгованість за кредитним договором № CNL700/522/2007 від 05 березня 2007 року в сумі 1 334 124 грн. 56 коп., за кредитним договором № CM-SME701/032/2007 від 19 березня 2007 року у розмірі 4 021 274 грн. 31 коп., а всього стягнути 6 733 217 грн. 18 коп.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитними договорами № ML700/342/2005 від 25.11.2005 року, № СL700/1302/2006 від 19.08.2006 року, № CNL700/522/2007 від 05.03.2007 року та № CM-SME701/032/2007 від 19.03.2007 року у розмірі 6 733 217 грн. 18 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішенням, яким у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовити. В обґрунтування скарги зазначив, що між ним та ОСОБА_2 існує спір майнового характеру, а тому суд першої інстанції мав залучити його до участі у справі, крім того, до вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами судом безпідставно не застосовано позовна давність, а сума нарахованої позивачем пені за порушення зобов'язань у декілька разів перевищує розмір заборгованості, що є підставою для зменшення неустойки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України судочинство в України здійснюється на засадах забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 292 ЦПК України право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 участі у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ані в якості відповідача, ані в якості третьої особи, не брав.

Отже, визначальним є питання чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов'язки особи, яка його оскаржує.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Судове рішення слід уважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.

Як убачається із матеріалів справи, спір між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 виник з приводу невиконання останнім своїх зобов'язань за укладеними між сторонами кредитними договорами.

Ані в мотивувальній, ані в резолютивні частині оскарженого ОСОБА_1 судового рішення будь-яких висновків щодо його прав та обов'язків не міститься.

Наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріально-правового спору, а також накладення у забезпечення заявленого останнім позову арешту на майно відповідача, само по собі не свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на оскарження в апеляційному порядку ухваленого по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 рішення.

Оскільки рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2013 року питання про права та обов'язки безпосередньо ОСОБА_1 не вирішувалось, слід зробити висновок, що останній не є особою, яка на підставі ч. 2 ст. 292 ЦПК України має право на апеляційне оскарження цього рішення, у зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 297, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді