Вирок № 61880218, 10.10.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2976/16-к

Номер провадження 1-кп/629/283/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Черкас О.О.,

захисника - адвоката Остапенко С.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12015220380000215 за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Світловщина Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що ОСОБА_3 24 січня 2015 року близько 21.00 годин знаходився за адресою: АДРЕСА_2. Знаходячись за вище вказаною адресою у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав ноутбук марки «Lenovo» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУЦМВС України в Харківській області № 446 від 04.02.2015 року - 7037,00 грн., який належить ОСОБА_4, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вище зазначену суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в повному обсязі, підтвердив факт і обставини, викладені в обвинувальному акті.

Своїми умисними діями, що виразилися у викраденні майна гр. ОСОБА_4, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

10.10.2016 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України, яку вони подали в судовому засіданні.

Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.185 ч. 1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_3, а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу - п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні судом встановлено, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Прокурор просив затвердити зазначену угоду.

Захисник підтримала угоду про примирення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання узгоджена та визначена у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло з 20.00 год. до 07.00 год.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 446 від 04.02.2015 року в сумі 244,05 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 374-376, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3, укладену 10.10.2016 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло з 20.00 год. до 07.00 год.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Світловщина Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 244,05 (двісті сорок чотири грн. 05 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 446 від 04.02.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: комп'ютерну мишку, яка належить ОСОБА_4 - вважати повернутою потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська