Ухвала суду № 61877009, 05.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/625/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 107961,12 грн., допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в період з 01.09.1994 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в УМВС в Херсонській області. Наказами МВС України від 17.06.2014 р. № 1095 о/с та УМВС в Херсонській області від 23.06.2014 р. № 138 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ. Однак вказані накази скасовано постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. по справі № 821/548/15-а та зобов'язано УМВС в Херсонській області поновити позивача на службі. Дане судове рішення виконано відповідачем шляхом прийняття наказу від 15.07.2015 р. № 226 о/с.

Таким чином, у період з 23.06.2014 р. по 15.07.2015 р. перебував у вимушеному прогулі. Вказував на те, що при поновленні на службі відповідач зобов'язаний був виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114. Однак до теперішнього часу УМВС України в Херсонській області ухиляється від виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 107961,12 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 128653 (сто двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 10 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів.

Допущено до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 10750 (десять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 46 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів.

Не погоджуючись з даною постановою суду Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1994 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ в УМВС в Херсонській області.

Наказами МВС України від 17.06.2014 р. № 1095 о/с та УМВС в Херсонській області від 23.06.2014 р. № 138 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника управління карного розшуку УМВС в Херсонській області.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. (справа № 821/548/15-а), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 р., накази МВС України від 17.06.2014 р. № 1095 о/с та УМВС в Херсонській області від 23.06.2014 р. № 138 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 визнано протиправними та скасовано, поновлено позивача в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління карного розшуку УМВС в Херсонській області з 18.06.2014 р.

Зазначене судове рішення набуло законної сили 25.06.2015 р.

Наказом УМВС в Херсонській області від 15.07.2015 р. № 226 о/с постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. по справі № 821/548/15-а виконано та ОСОБА_1 поновлено на службі в УМВС України в Херсонській області шляхом призначення на посаду помічника начальника районного відділу - оперативного чергового чергової частини штабу (на правах сектору) Скадовського районного відділу УМВС, увільнивши його з посади начальника управління карного розшуку УМВС.

При винесенні постанови від 21.04.2015 р. по справі № 821/548/15-а, Херсонським окружним адміністративним судом питання про стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не вирішувалось, та вказані кошти до теперішнього часу ОСОБА_1 УМВС України в Херсонській області не сплачені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 128653,10 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.

Так, пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114, передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави дійти висновку, що на момент виникнення спірних відносин та розгляду справи у суді законодавством установлено обмеження у відшкодуванні заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 6 листопада 2013 року, № судового рішення 35667367.

Обставини незаконного звільнення ОСОБА_1 зі служби встановлені постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. по справі № 821/548/15-а, яка набрала законної сили.

Вказане судове рішення виконано відповідачем та позивача було поновлено на службі в органах внутрішніх справ України.

Водночас УМВС України в Херсонській області не виконало свого обов'язку щодо виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яким відповідач обтяжений в силу приписів п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100), згідно з п.2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язані відповідні виплати.

З огляду на те, що ОСОБА_2 звільнений зі служби у червні 2014 року, то сума виплат обчислюється за два попередні календарні місяці до звільнення - квітень і травень 2014 року.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно Пленуму Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до наданої відповідачем довідки від 31.05.2016 р. № 416 сума заробітної плати ОСОБА_1 за два місяці, що передували звільненню, складає 21500,93 грн.: квітень 2014 року - 10878,47 грн., травень 2014 року - 10622,46 грн. Відповідно середньоденний заробіток позивача становить 352,47 грн. (21500,93 грн. : 61 календарний день).

За змістом п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ установлено обмеження у відшкодуванні грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року.

Отже, сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача складає 128653,10 грн. (352,47 грн. х 365 днів).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 внаслідок здійснення неправильного розрахунку суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу просить стягнути з УМВС України в Херсонській області 107961,12 грн.

За наслідками розгляду даної справи сума грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 128653,10 грн.

При цьому з огляду на приписи п.2 ч.1 ст.256 КАС України постанова в частині стягнення з УМВС України в Херсонській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10750,46 грн. підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта про передчасність звернення до суду, оскільки існує можливість вирішити спірне питання шляхом звернення до ліквідаційної комісії у порядку статті 111 ЦК України, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що позивач набуває статус кредитора лише після набрання чинності вказаного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі № 821/625/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 10 жовтня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин