Ухвала суду № 61876994, 05.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

05 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1546/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю апелянта - ОСОБА_1,

представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей- Колект" - Пилипенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, після уточнення позовних вимог, просила визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. щодо реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26599999 від 30.11.2015 15:16:29, а саме права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

26 серпня 2016 р. до суду першої інстанції представник ТОВ «Кей-Колект» подав заяву, в якій просив закрити провадження у справи у зв`язку з тим, що її не належить до розглядання в порядку адміністративного судочинства. Вказану заяву обґрунтовано тим, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов`язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, тобто випливають з договірних відносин, то даний спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватись судами за правилами ЦПК. До заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16 (т. 1 а.с. 228).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року заяву представника ТОВ "Кей-Колект" - задоволено. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, індексний номер: 26437448 від 24.11.2015 19:52:23 щодо реєстрації права власності та обтяження , а саме: заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 22 грудня 2006 року, на квартиру, загальною площею (кв.м): 68, житловою площею (кв.м.): 53,8, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ "Кей-Колект" - закрито. Роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту №11102556000.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позичальником, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (іпотекодавці) та ПАТ "УкрСиббанк" укладено іпотечний договір від 22 грудня 2006 року, за яким в іпотеку передавалося: нерухоме майно - квартира, загальною площею 68 кв.м., житловою площею 53.8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

13.02.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" було укладено договір факторингу № 2 та договір про передачу прав за іпотечними договорами, за якими відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором на користь ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ".

Оскаржуване позивачем рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни було прийняте на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке міститься в іпотечному договорі, за заявою ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ".

Підставами заявленого позову ОСОБА_1 вказує, зокрема:

- нотаріус не вчиняв нотаріальну дію з предметом іпотеки, а тому не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності;

- договір іпотеки між іпотекодавцями та банком містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке суперечить чинному на момент укладання договору Закону України "Про іпотеку", згідно якого для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки необхідний окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя;

- позичальником та іпотекодавцем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень, відсутні докази спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень;

- в нотаріальній справі відсутня оцінка на предмет іпотеки, яка б відповідала дійсній вартості квартири; оцінка майже вдвічі занижена, чим порушено право позивача на отримання додаткових коштів від реалізації предмету іпотеки;

- на момент реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" сума заборгованості не була безспірною (жодним рішенням суду її не зафіксовано, іпотекодавець та позичальник не визнавали її);

- всупереч вимог Закону України "Про мораторій на стягнення громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" стягнення було звернуто на єдине житло позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вищевикладені підстави адміністративного позову свідчать про наявність спору про право цивільне між позивачем та ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" і банком.

Крім того, позивач та представник ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" у судовому засіданні повідомили суду про наявність у провадженні Малиновського районного суду м. Одеси спору між ними щодо дійсності договорів факторингу та відступлення права вимоги, що укладалися банком з ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ".

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини, щодо реєстрації права власності пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, випливає з договірних правовідносин і має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року по справі № 21-41а16.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 10.10.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик