Ухвала суду № 61876932, 06.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1147/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Домусчі С.Д., Єщенка О.В.,

за участю секретаря - Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2014 року №0001122203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 788 719 грн. та від 22 грудня 2014 року №0001132203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10 283 115 грн. і №0001142203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 431 498 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси провела документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» без встановлених для цього законом підстав, а тому складені за їх наслідками акти перевірок не можуть слугувати належним доказом порушення товариством окремих норм податкового законодавства. Складені відповідачем запити від 28.10.2014р. та від 21.11.2014р. щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій ТОВ «Профіторгсервіс» з контрагентами ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» та ПП «Нестком», не відповідають вимогам ст.73 ПК України, у зв'язку з відсутністю у них вказівки на підставу їх надіслання, а тому ТОВ «Профіторгсервіс» не мало обов'язку щодо надання відповідей на такі запити відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 01 квітня 2016 року ухвалено постанову про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» у повному обсязі.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001122203 від 12 грудня 2014 року, №0001132203 і №0001142203 від 22 грудня 2014 року.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Профіторгсервіс» правомірно формувало податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» на виконання договору поставки №22/08-14 від 22.08.2014р. та ПП «Нестком» на виконання договору поставки №2/14 від 28.02.2014р., так як на підтвердження реальності зазначених господарських операцій позивач надав суду первинні документи, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості про зміст та обсяг проведених операцій.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову від 01.04.2016р. та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Профіторгсервіс».

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом не враховано, що ні на обов'язкові письмові запити від 28.10.2014р. та від 21.11.2014р., а ні під час проведення виїзних перевірок ТОВ «Профіторгсервіс» не надало документального підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Нестком» у березні 2014 року та з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» у вересні-жовтні 2014 року, що свідчить про їх відсутність у платника податків на момент формування та подання податкової звітності.

Апелянт зазначає, що в ході перевірок, результати яких зафіксовано в актах від 24.11.2014р. та від 11.12.2014р., використовувалася податкова інформація, що є в розпорядженні ДПІ, та встановлено, що контрагенти позивача ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» та ПП «Нестком» є «ризиковими» суб'єктами господарювання, зокрема, ПП «Нестком» відсутнє за місцезнаходженням, а ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» не подало податкову звітність за жовтень 2014 року.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2014р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, з посиланням на п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, сформовано та направлено на адресу ТОВ «Профіторгсервіс» запит №36285/15-53-22-3 «Про надання інформації та її документальне підтвердження», в якому зазначено про необхідність надання протягом 10 робочих днів інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень 2014 року.

У відповідь на вказаний запит листом від 04.11.2014р. вих.3-Л/0411 ТОВ «Профіторгсервіс» повідомило ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про відсутність, відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України, у товариства обов'язку надавати відповідь на запит від 28.10.2014р., оскільки він не містить підстав для його надіслання.

13.11.2014р. начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси, з посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, видано наказ №2555 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень 2014 року.

На підставі вказаного наказу у період з 17.11.2014р. по 21.11.2014р. посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень 2014 року.

Під час проведення перевірки 17.11.2014р. відповідачем на адресу ТОВ «Профіторгсервіс» направлено листи щодо необхідності проведення інвентаризації на підприємстві та надання документів, що стосуються предмету перевірки, у відповідь на які ТОВ «Профіторгсервіс» листами від 20.11.2014р. вих.№11/20.11-П та від 21.11.2014р. вих. №2-Л/2111 зазначило, що підприємство відмовляє у надані документів та у проведенні інвентаризації, оскільки вважає перевірку незаконною, призначеною за відсутності на це законних підстав та 19.11.2014р. ним було подано позов до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 13.11.2014р. №2555 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень 2014 року», в підтвердження чого надало копію позовної заяви з відміткою суду про її прийняття.

Апеляційний суд встановив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем було складено акт №7095/15-53-22-3/38297099 від 24.11.2014р., у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «Профіторгсервіс» ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 3830975 грн. При цьому, зазначений висновок був зроблений податковим органом фактично лише у зв'язку з тим, що ТОВ «Профіторгсервіс» не було надано до перевірки первинних документів, підтверджуючих господарські відносини з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень 2014 року, за якими позивачем сформовано податковий кредит.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0001122203 від 12.12.2014р. про збільшення ТОВ «Профіторгсервіс» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4788719 грн. (в т.ч. за основним платежем - 3830975 грн., за штрафними санкціями - 957744 грн.).

З матеріалів справи, також, вбачається, що 21.11.2014р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, з посиланням на п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, сформовано та направлено на адресу ТОВ «Профіторгсервіс» запит №39383/15-53-22-3/14 «Про надання інформації та її документальне підтвердження», в якому зазначено про необхідність надання протягом 10 робочих днів інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року.

У відповідь на вказаний запит листом від 21.11.2014р. вих.1-Л/2111 ТОВ «Профіторгсервіс» повідомило ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про відсутність, відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України, у товариства обов'язку надавати відповідь на запит від 21.11.2014р., оскільки він не містить підстав для його надіслання, визначених вказаною нормою Кодексу.

03.12.2014р. начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси, з посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, видано наказ №2636 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року.

На підставі вказаного наказу, у період з 05.12.2014р. по 11.12.2014р., посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року.

Під час проведення перевірки 05.12.2014р. відповідачем на адресу ТОВ «Профіторгсервіс» направлено листи щодо необхідності проведення інвентаризації на підприємстві та надання документів, що стосуються предмету перевірки, у відповідь на які ТОВ «Профіторгсервіс» листами від 05.12.2014р. вих.№1-Л/0512 та від 09.12.2014р. вих.№12/09.11-П зазначило, що підприємство відмовляє у надані документів та у проведенні інвентаризації, оскільки вважає перевірку незаконною, призначеною за відсутності на це законних підстав та 08.12.2014р. ним було подано позов до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.12.2014р. №2636 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року», в підтвердження чого надало копію позовної заяви з відміткою суду про її прийняття.

Апеляційний суд встановив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем було складено акт №7839/15-53-22-3/38297099 від 11.12.2014р., у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «Профіторгсервіс» ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 7286908 грн. При цьому, зазначений висновок був зроблений податковим органом фактично лише у зв'язку з тим, що ТОВ «Профіторгсервіс» не було надано до перевірки первинних документів, підтверджуючих господарські відносини з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року, за якими позивачем сформовано податковий кредит.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0001132203 від 22.12.2014р. про збільшення ТОВ «Профіторгсервіс» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 10283115 грн. (в т.ч. за основним платежем - 6855410 грн., за штрафними санкціями - 3427705 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001142203 від 22.12.2014р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 431 498 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Профіторгсервіс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2014 року №0001122203 та від 22 грудня 2014 року №0001132203 і №0001142203 суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки актів перевірок №7095/15-53-22-3/38297099 від 24.11.2014р. та №7839/15-53-22-3/38297099 від 11.12.2014р. про порушення позивачем ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, є лише припущеннями перевіряючих, які фактично не проводили перевірку підтвердження ТОВ «Профіторгсервіс» господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень-жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року, у зв'язку з ненаданням позивачем первинних документів. В свою чергу, відповідне ненадання товариством первинних документів, підтверджуючих господарські відносини з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» та з ПП «Нестком», суд першої інстанції визнав обґрунтованим, оскільки позивач вважав накази про призначення перевірок незаконними та оскаржував їх в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою, згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходження платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як зазначалось вище, накази від 13.11.2014р. №2555 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за вересень 2014 року» та від 03.12.2014р. №2636 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Профіторгсервіс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» за жовтень 2014 року та з ПП «Нестком» за березень 2014 року» ДПІ у Приморському районі м.Одеси було прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем письмових пояснень та первинних документів на обов'язкові письмові запити податкового органу від 28.10.2014р. та від 21.11.2014р.

З цього приводу представник позивача у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги пояснив, що ненадання відповіді на запити ДПІ у Приморському районі м.Одеси було зумовлено тим, що вказані запити складено відповідачем з порушенням вимог, зазначених у абзацах першому та другому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, зокрема, вони не містили підстав для надіслання запитів, а тому товариство скористалося визначеним п.73.3 ст.73 ПК України правом на ненадання відповідей на такі запити.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України)

Як вбачається із наведених норм Податкового кодексу України, право податкового органу вимагати відповідну інформацію та її документальне підтвердження, яке кореспондує до відповідного обов'язку платника податків надати їх, пов'язано з наявністю певних передбачених законом підстав, про які контролюючий орган повинен повідомити платника податку.

Питання інформаційних відносин між платниками податків та податковими органами врегульовано ст. 73 ПК України.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в порядку виконання обов'язку, покладеного на суб'єкта владних повноважень ч.2 ст.71 КАС України, не надано доказів на спростування доводів позивача про відсутність у податкового органу, визначених п.73.3 ст.73 ПК України, підстав для надіслання ТОВ «Профіторгсервіс» запитів від 28.10.2014р. №36285/15-53-22-3 та від 21.11.2014р. №39383/15-53-22-3/14. Податковим органом не надано суду доказів виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, про що безпосередньо зазначено у вказаних запитах.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, позивач у передбачений п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України термін листами від 04.11.2014р. та від 21.11.2014р. відреагував на запити ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в яких повідомив про невідповідність запитів вимогам чинного податкового законодавства та відмову, у зв'язку з цим, надавати витребувані цим запитом документи.

Вважаючи перевірки незаконними, позивач не міг скористатися правом на недопущення посадових осіб контролюючого органу до їх проведення, оскільки таке право виникає у платника податків, відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, лише у випадку

непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено права платника податків на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, у випадку, коли таку перевірку відповідний платник податків вважає незаконною та оскаржує її в судовому порядку.

Апеляційний суд встановив, що ненадання до перевірок документів, які складалися за наслідками господарських операцій з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» у вересні-жовтні 2014 року та з ПП «Нестком» у березні 2014 року, ТОВ «Профіторгсервіс» пов'язувало виключно з незаконністю перевірок та оскарженням наказів про їх призначення №2555 від 13.11.2014р. та №2636 від 03.12.2014р. в судовому порядку, про що листами №11/20.11-П від 20.11.2014р. та №12/09.11-П від 09.12.2014р. товариство повідомило ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

Апеляційний суд, також, враховує, що частину документів ТОВ «Профіторгсервіс» за період здійснення господарської діяльності з 01.01.2014р. по 23.10.2014р. було втрачено на час проведення перевірок і звернення позивача щодо вказаних обставин було зареєстровано Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в ЖЕО за №11783 від 23.10.2014р., що підтверджується відповідним листом Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 23.10.2014р. №31/11783.

Станом на дату складання актів перевірок №7095/15-53-22-3/38297099 від 24.11.2014р. та №7839/15-53-22-3/38297099 від 11.12.2014р. у ТОВ «Профіторгсервіс» не закінчився, встановлений п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, строк для їх відновлення.

Більше того, пункт 82.4 статті 82 Податкового кодексу України надає право контролюючому органу на зупинення документальної позапланової перевірки у разі необхідності завершення судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, а також у разі відновлення платником податків втрачених документів.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що ненадання ТОВ «Профіторгсервіс» до перевірки документів за наслідками господарських операцій з ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» у вересні-жовтні 2014 року та з ПП «Нестком» у березні 2014 року не зумовлено їх відсутністю у платника податків, про що ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області зазначила в актах перевірок, оскільки ТОВ «Профіторгсервіс» повідомляло податковий орган про причини такого ненадання.

Оскільки предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2014 року №0001122203 та від 22 грудня 2014 року №0001132203 і №0001142203, які прийнято ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі актів перевірок, якими зафіксовано заниження ТОВ «Профіторгсервіс» значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2014 року на суму 448333 грн., за вересень 2014 року на суму 7286908 грн. та за жовтень 2014 року на суму 6838575 грн., тому, з урахуванням встановленого статтею 11 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, апеляційний суд вважає обґрунтованим витребування судом першої інстанції у позивача первинних документів, складених за наслідками господарських операцій з контрагентами ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» та ПП «Нестком» у вказані періоди, їх дослідження судом та надання їм правової оцінки.

Предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (придбання товарів), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та показника витрат позивача, який безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

Апеляційний суд встановив, що основним видом діяльності ТОВ «Профіторгсервіс» у перевірений період було оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

28 лютого 2014 року між ПП «Нестком», як Постачальником, та ТОВ «Профіторгсервіс», як Покупцем, укладено договір поставки №2/14, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності із замовленням Покупця поставити Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар та оплатити його вартість за цінами, зазначеними у накладних.

Вказаний договір підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірено печатками юридичних осіб.

В підтвердження виконання умов вказаного договору та поставки товару (кросівки жіночі, рушники бавовняні, сімки жіночі) позивачем надано суду: податкові накладні №1 від 03.03.2014р., №4 від 05.03.2014р., №5 від 05.03.2014р.; видаткові накладні №15 від 05.03.2014р., №16 від 05.03.2014р., №12 від 03.03.2014р.; рахунок на оплату №6 від 03.03.2014р., банківську виписку щодо проведення плати за товари за договором №2/14 від 28.02.2014р.

22 серпня 2014 року між ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ», як Постачальником, та ТОВ «Профіторгсервіс», як Покупцем, укладено договір поставки №22/08-14, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, ціна, одиниця виміру, асортимент та номенклатура якого визначаються у видаткових накладних.

Вказаний договір підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірено печатками юридичних осіб.

В підтвердження виконання умов вказаного договору та поставки товару (виноград сортів «Шардоне», «Аліготе», «Совиньон зелений») позивачем надано суду: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, рахунки на оплату, банківські виписки та платіжні доручення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Профіторгсервіс» та ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ», ПП «Нестком».

Апеляційний суд встановив, що основним видом діяльності контрагентів позивача ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ», ПП «Нестком» є Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19), що цілком узгоджується зі змістом проведених господарських операцій з ТОВ «Профіторгсервіс» за договорами поставки №2/14 від 28.02.2014р. та №22/08-14 від 22.08.2014р.

Відповідачем, на якого КАС України покладено тягар доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, ні суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано доказів, що контрагенти позивача не відобразили у своїй звітності вказаних господарських операцій, як і не надано вироків суду, якими би було встановлено, що ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» чи ПП «Нестком» зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України, що між позивачем і його контрагентами укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що товари вказаними контрагентами позивачу фактично не поставлялися.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, ТОВ «Профіторгсервіс» здійснювало продаж (реалізацію) поставленого від контрагентів товару (продукції) з метою провадження своєї господарської діяльності. На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій у періодах, які перевірялися, та використання поставленого товару у власній господарській діяльності позивач надав до суду договір поставки від 25.08.2014р. №25/08-14, укладений між ТОВ «Профіторгсервіс», як Постачальником, та ТОВ «Юбіком Торг», як Покупцем, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання цінностей, товарно-транспортні накладні.

Апеляційний суд доходить висновку, що ТОВ «Профіторгсервіс» доведено дотримання ним всіх умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів у контрагентів ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ», ПП «Нестком», до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Реальний характер господарських операцій, здійснених між ТОВ «Профіторгсервіс» та його контрагентами ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ», ПП «Нестком» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Судова колегія критично ставиться до посилань відповідача в акті перевірки №7839/15-53-22-3/38297099 від 11.12.2014р. на акт від 25.07.2014р. №4252/15-53-22-03/38787337 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Нестком» код за ЄДРОПУ 38787337 щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-квітень 2014 року», оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки по суті є актом про неможливість з'ясування реальності та повноти відображення господарських операцій в обліку платника податків, а відтак, такий акт виключає можливість встановлення в ньому висновків щодо змісту господарської діяльності платника податків.

Більше того, відсутність платника податків ПП «Нестком» за місцезнаходженням в липні 2014 року не є безумовним свідченням про відсутність його за місцезнаходженням у березні 2014 року під час здійснення господарських відносин з позивачем.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Оскільки встановлено, що договори з контрагентами ТОВ «ТАЙМТРЕЙДІНГ» та ПП «Нестком» укладено у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджено первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

А відтак, висновки суду першої інстанції про незаконність податкових повідомлень-рішень відповідача від 12 грудня 2014 року №0001122203 та від 22 грудня 2014 року №0001132203 і №0001142203 апеляційний суд вважає правильними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2014 року №0001122203 та від 22 грудня 2014 року №0001132203 і №0001142203 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Домусчі С.Д.

Єщенко О.В.