Ухвала суду № 61876686, 03.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 р. Справа № 876/3224/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Довгополова О.М.,

секретар судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі №813/6456/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

17.12.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ), просило скасувати податкові повідомлення-рішення №01531501/0 від 27.07.2015р. та №02031501/0 від 03.11.2015р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОДПІ подано апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за результатами камеральної перевірки Товариства 27.07.2015р. складено акт №141/15/22365334 про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, яким встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №01531501/0, яким нараховано Товариству штраф у розмірі 10952,17грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання. 03.11.3015р. проведено камеральну перевірку Товариства з питань своєчасності сплати самостійно визначених податкових зобов'язань по податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 03.11.2015р. №190/150/22365334 та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №02031501/0, яким нараховано Товариству штраф у розмірі 10952,17грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання. Штрафні санкції, визначені у актах перевірки у зв'язку з порушенням правил сплати податку на додану вартість, нараховані в автоматизованому режимі на підставі даних АС Податковий блок. З контексту норм Податкового кодексу України випливає, що відлік 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати податкового зобов'язання, необхідно відраховувати з останнього дня граничного строку для подання податкової декларації. 09.09.2014р. ОДПІ звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Товариства податкового боргу за рахунок готівки, що належить Товариству в розмірі 339 391,43грн. по платежу податок на додану вартість. За результатами судового розгляду вказаний позов задоволено. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. розстрочено виконання постанови від 23.09.2014р. терміном на 2 роки за затвердженим графіком. Узгоджені грошові зобов'язання погашаються позивачем починаючи з травня 2015 року, тобто з порушенням терміну, встановленого ПК України, відповідно в автоматичному режимі нараховані штрафні санкції, передбачені ст.126 ПК України. Апелянт звертає увагу, що розстрочення у судовому порядку виконання постанови суду про стягнення податкового боргу не звільняє Товариство від відповідальності за порушення строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, а також не підміняє процедуру погашення податкового боргу платника податків та не передбачає мораторію на нарахування контролюючим органом штрафних санкцій, відповідно до ст.126 ПК України за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити рішення суду першої інстанції в силі як таке, що є законним та обґрунтованим.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» зареєстроване як юридична особа 10.06.1998р. Мостиською районною державною адміністрацією Львівської області.

27.07.2015р. ГДПРІ сектору оподаткування юридичних осіб Мостиського відділення Городоцької ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати Товариством самостійно визначеного податкового зобов'язання за платежем податок на добавлену вартість, за наслідками якої складено акт № 141/15/22365334 від 27.02.2015р. (а.с.13-14).

Проведеною перевіркою встановлено, що Товариством протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на добавлену вартість, за що передбачена відповідальність згідно з ст.126 Податкового кодексу України в сумі 10952,17 грн.

Відповідно до акта перевірки № 141/15/22365334 від 27.07.2015р. ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.07.2015р. №01531501/0, яким зобов'язано Товариство сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10952,17 грн. (а.с.12).

03.11.2015р. ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету ТзОВ «Цегельний завод «Промінь», за наслідками якої складено акт №190/150/22365334 від 03.11.2015р., та якою встановлено порушення Товариством п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено протягом граничних строків суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на добавлену вартість.

За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №02031501/0 від 03.11.2015р. про визначення суми штрафу в розмірі 10952,17 грн.

Вважаючи камеральні перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення незаконними, Товариство звернулось із позовом до суду

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час проведення перевірок, (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175 та 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податкове зобов'язання платника податку самостійно визначене у поданих до податкового органу податкових деклараціях і не сплачене до бюджету, набуває статусу податкового боргу у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Згідно з п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з абз.3 п.126.1 ст.126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. у справі №813/6199/14 за позовом Городоцької ОДПІ до ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» про стягнення коштів встановлено, що станом на 23.09.2014р. загальна сума податкового боргу ТОВ «Цегельний завод «Промінь» з податку на додану вартість становила 339 391,43 грн., з них 300 187,10 грн.,- основного платежу, 332 66,58 грн. - фінансових санкцій, 5 937,75 грн. - пені.

Заборгованість Товариства виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2013 року, січень-липень 2014 року, а також недоплати частки розстрочених сум податкових зобов'язань відповідно до рішення Мостиського відділення Городоцької ОДПІ про розстрочення № 4/1900 від 13.02.2013 року відповідно до договору про розстрочення № 4/1900 від 13.02.2013 року в сумі 21589,10 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі №813/6199/14 стягнено з Товариства до бюджету кошти в сумі 339 391,43 грн. в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ТзОВ Цегельний завод «Промінь» (а.с.19-20).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. у справі №813/6199/14, прийнятою за заявою Товариства, розстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. у справі №813/6199/14 терміном на 2 роки з травня 2015 року, а саме: травень 2015 року - 30000,00 грн., червень 2015 року - 30000,00 грн., липень 2015 року - 30000,00 грн., серпень 2015 року - 30000,00 грн., вересень 2015 року - 30000,00 грн., жовтень 2015 року - 30000,00 грн., травень 2016 року - 30000,00 грн., червень 2016 року - З0000,00 грн., липень 2016 року - 30000,00 грн., серпень 2016 року - 30000,00 грн., вересень 2016 року - 30000,00 грн., жовтень 2016 року - 19391,43 грн.

В рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, у тому числі згідно з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі №813/6199/14, як це встановлено судом першої інстанції, Товариством у 2015 році сплачено: 27.04.2015р. відповідно до платіжного доручення № 3 - 37000,00 грн.; 30.04.2015р. відповідно до платіжного доручення № 1 - 63000,00 грн.; 30.04.2015р. відповідно до платіжного доручення № 2 - 68483,00 грн.; 29.05.2015р. відповідно до платіжного доручення № 1 - 49428,00 грн., 10.06.2015р. відповідно до платіжного доручення № 6 - 6168,69 грн., 17.07.2015р. відповідно до платіжного доручення № 2 - 28282,00 грн., 12.08.2015р. відповідно до платіжного доручення № 5 - 28282,61 грн., 27.08.2015р. відповідно до платіжного доручення № 1 - 6869,56 грн., 30.09.2015р. відповідно до платіжного доручення № 2 - 30000,00 грн., 30.10.2015р. відповідно до платіжного доручення № 1 - 30000,00 грн. (а.с.22-41).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З метою полiпшення адмiнiстрування податкiв, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спецiального програмного забезпечення для удосконалення дiючих процедур проведення камеральних перевiрок, що покращить якiсть матерiалiв перевiрок та сприятиме зменшенню термiнiв їх проведення Наказом Мiнiстерства доходiв i зборiв України від 14.06.2013р. № 165, затверджено Методичнi рекомендацiї щодо органiзацiї та проведення камеральних перевiрок податкової звiтностi платникiв податкiв, крiм перевiрок податкової декларацiї про майновий стан i доходи та податкової декларацiї платника єдиного податку - фiзичної особи - підприємця, які є актом рекомендованого, роз'яснювального, iнформацiйного характеру та у додатку 2 якого наведено зразки форм актiв про результати камеральної перевiрки.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що акт камеральної перевірки складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковiй звiтностi або неподання (несвоєчасне подання) податкової звiтностi. Висновки акта формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу. Акт камеральної перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації. Викладені в акті перевірки обставини є підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів - винесення податкових повідомлень-рішень.

Недотримання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту акта податкової перевірки є порушенням норм чинного законодавства

Так, з Акта №141/15/22365334 від 27.07.2015р. неможливо встановити вид перевірки, яка проводилась відповідачем, дату та номер документа, на підставі якого погашено податковий борг, оскільки рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №813/6199/14 від 04.11.2014р., як вказано а акті, не є таким документом. В свою чергу, кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання не відповідає арифметичній різниці між датою виникнення податкового боргу, яка зазначена в акті (14.05.2015р. та 30.06.2016р.) та датою документа, на підставі якого погашено податковий борг.

Аналогічна помилка щодо кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання допущено й у акті №190/150/22365334 від 03.11.2015р. Обставини зарахування сплачених сум і їх перерозподіл впливають на фактичну картину відображення сум в інтегрованій картці платника за платежем «податок на додану вартість».

На підставі аналізу законодавчих положень, змісту вказаних актів, інших письмових документів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з таких неможливо виділити чітко, об'єктивно та в повній мірі встановлені ОДПІ факти виявлених порушень податкового законодавства.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в день складення актів перевірок 27.07.2015р. та 03.11.2015р. відповідно. Отже, відповідачем порушено вимогу п.86.8 ст.86 ПК України та обмежено право позивача щодо ознайомлення з актами перевірок та подання заперечень. Доказів на підтвердження направлення акті перевірок Товариству відповідачем не подано.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Водночас, з акта перевірки №190/150/22365334 від 03.11.2015р. вбачається, що черговість погашення податкового боргу порушено.

Окрім того, в акті не дотримані законодавчі положення щодо погашення зобов'язань в порядку черговості їх виникнення, оскільки:

- платіжним дорученням №2 від 17.07.2015р. погашались зобов'язання, які виникли 17.06.2014р. та 31.12.2013р.;

- платіжним дорученням №2500549 від 25.09.2015р. погашались зобов'язання, які виникли 31.12.2013р.;

- платіжним дорученням №2520013 від 28.09.2015р. погашались зобов'язання, які виникли 17.06.2014р. та 31.01.2014р. (а.с.16 зворот).

З аналізу зворотного боку облікової картки Товариства з податку на додану вартість за 2015 рік вбачається, що станом на 17.07.2015р. заборгованість становила всього 14321,2 грн. (залишок несплаченої пені) та була погашена платіжним дорученням №2 від 17.07.2015р.

Отже, ОДПІ не дотримано вимоги законодавства щодо оформлення результатів камеральної перевірки, порядку винесення податкових повідомлень-рішень, інформація зазначена в акті перевірки не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції також вважає за потрібне зазначити, що висновки суду про те, що Львівським окружним адміністративним судом були встановлені нові строки для сплати ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» податкового боргу з податку на додану вартість, що у свою чергу виключає можливість застосування Городоцькою ОДПІ штрафних санкцій та нарахування пені за умови своєчасного виконання ТОВ «Цегельний завод «Промінь» рішення суду про розстрочення виконання постанови Львівською окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року у справі №813/6199/14 є помилковими, з огляду на наступне.

Статтею 31 ПК України зазначено, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так статтею 32 ПК України передбачено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Статтею 100 ПК України визначено повноваження та підстави для прийняття рішення контролюючим органом про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

В свою чергу, у Розділі V Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем виокремлено процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі. Так, статтею 263 КАС України передбачено право звернення до суду про відстрочення і розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення на стадії його примусового виконання за виконавчим листом.

Аналізуючи норми викладені у ст.31 та ст.32 ПК України та норми, викладені у ст.263 КАС України суд апеляційної інстанції зазначає, що питання відстрочення та розстрочення, які законодавцем обумовленні в таких статтях, мають різне змістове значення та механізм їх реалізації.

Вирішуючи питання про розстрочення сум податкового зобов'язання в порядку ст.263 КАС України на виконання рішення суду про стягнення їх з боржника за виконавчим листом в межах примусового виконання рішення суду, суд не вирішує питання зміни встановленого строку сплати податку, оскільки такими повноваженнями наділений лише контролюючий орган в силу положень ст.31 та ст.100 ПК України.

Отже, норма п. 126.1 ст.126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вказане, зважаючи на недотримання відповідачем вимог законодавства щодо оформлення результатів камеральної перевірки, порядку винесення податкових повідомлень-рішень, невідповідності інформації, що зазначена в акті перевірки, фактичним обставинам справи та письмовим документам, як доказами у справі, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та протиправності податкових повідомлень-рішень №01531501/0 від 27.07.2015р. та №02031501/0 від 03.11.2015р. які підлягають до скасування.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі №813/6456/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Л.П. Іщук

О.М. Довгополов

Повний текст Ухвали складено 06.10.2016р.