Ухвала суду № 61875810, 04.10.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6040/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/1135/16 Доповідач - Ткач О.І.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

з участю секретаря - Романської К.М., представників сторін та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2016 у цивільній справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди- задоволено частково:

- стягнуто із ОСОБА_3 2213535,54 грн., з яких: 159000грн. - матеріальної шкоди, 1147,79грн. - витрати понесені на лікування після ДТП, 1787,75грн. - витрати понесені на лікування для відновлення здоров»я, 1600грн. - за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, а також моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

- стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12186,43 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди з відновлення автомобіля та моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити лише частково стягнувши із нього 102 934 грн. матеріальної шкоди, відмовивши в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, посилаючись на порушення норм процесуального права та те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема апелянт зазначив, що судом першої інстанції при ухваленні рішення належним чином не оцінено те, що відновлювальний ремонт згідно висновку експерта становить більше ніж середня вартість автомобіля такої ж самої марки і року випуску на офіційному сайті "Авто.Ріа". Поміж цим, вважає що суд першої інстанції завищив розмір компенсації моральних страждань та не оцінив, що позивачем моральна шкода не була доведена. Стосовно компенсацій витрат на лікування, він не заперечує і в цій частині рішення просить залишити без змін.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта пояснив, що мало місце порушення процесуальних норм права, яке виразилось у прийнятті заяви відповідача ОСОБА_3 про повне визнання ним позову в судовому провадженні, яке проводилось у відсутність сторін, що є причиною невірної оцінки обставин справи.

Позивач ОСОБА_2 та його представник вимоги апеляційної скарги заперечили та пояснили, що відповідач в добровільному порядку подав заяву про визнання позову та про слухання справи у його відсутності, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та процесуальні наслідки подання таких заяв, а тому вважають апеляційну скаргу безпідставною.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, заслухавши представників сторін та ОСОБА_2 перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 26 листопада 2015 року неподалік с. Гаї Гречинські внаслідок порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди йому заподіяно легкі тілесні ушкодження та пошкоджено автомобіль, у зв'язку із чим просить стягнути із відповідача матеріальну та моральну шкоду, яка складається із:

1991 грн. 13 коп. витрат на лікування;

1968 грн. 11 коп. додаткових витрат на лікування;

209000 грн. витрат для відновлення та ремонту автомобіля;

1600 грн. витрат з визначення вартості матеріального збитку завданого автомобілю;

50 000 грн. моральної шкоди.

В липні 2016 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги зменшивши матеріальну шкоду на суму 50 000 грн. - компенсації яку отримав від страхової компанії, та просить стягнути із ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду в сумі 214 559 грн. 41 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач подав заяву про визнання в повному обсязі позовних сум, обставин та доводів, які зазначені в позовній заяві, що позбавляє суд давати оцінку обставинам у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 листопада 2015 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Renault 37», д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті автодороги Р-39 «Броди - Тернопіль» та Р-41 «Обхід м. Тернопіль», був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Skoda Осtaviа Тоuг», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення.

Згідно виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня» з 26.11.2015року по 02.12.2015року із діагнозом закрита черепно - мозкова травма: струс головного мозку, забій і садно скроні справа, у зв»язку із ДТП, що сталась 26.11.2015року.

Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП .

Згідно висновку судового експерта № 14\16 від 21 січня 2016 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Осtaviа Тоuг», д.н.з. НОМЕР_2 станом на момент ДТП становить 209000 грн. (а.с. 19-22).

Відповідно до телеграми повідомлення від 26.12.2015 року відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про день та час проведення судової експертизи, проте не був присутнім при її проведенні. Жодних заяв та заперечень, щодо проведеної оцінки не надсилав.

04.07.2016 року ОСОБА_3 подав заяву про визнання уточнених позовних вимог ОСОБА_2 в якій визнав позов повністю в частині доводів та обґрунтувань позовних вимог, а також зазначив суми вимог які визнає щодо стягнення із нього 214 тисяч 559 грн. 41 коп., а саме:

159000 матеріальної шкоди;

50 000 грн. моральної шкоди;

1968.11 грн. витрат на лікування;

1600 грн. витрат на визначення вартості матеріального збитку.

Особу заявника-відповідача встановлено працівником апарату Тернопільського міськрайонного суду згідно його паспортних даних (а.с. 49).

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦПК України,особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право відповідача на визнання позову передбачено ст. 31, 174 ЦПК України.

Окрім цього, законом визначено і право сторін на розгляд справи за їх відсутності згідно їхніх клопотань.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи вищенаведене, доводи апелянта про порушення норм процесуального права не дають підстав для висновку про порушення прав чи інтересів третіх осіб при визнанні ОСОБА_3 позову.

Щодо доводів апелянта, про неправомірність стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки із письмової заяви відповідача вбачається, що ОСОБА_3 визнано уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 в тому числі і щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Справа розглянута судом у відсутність сторін на підставі вищевказаних норм процесуального права та поданих ними заяв (а.с. 48,49).

Аналізуючи в сукупності дії відповідача при розгляді вказаного позову в контексті ст. ст. 11, 31, 61, 158, 174 ЦПК України, суд першої інстанції діяв в межах наданих йому цивільним кодексом України повноважень, тому рішення суду є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.І. Ткач