Ухвала суду № 61875548, 04.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/366/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання незаконними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - третя особа) про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у прийнятті рішення від 28 липня 2015 року №23209948 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 46,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) - за ТОВ "Кей-Колект"; скасування рішення №23209948 від 28 липня 2015 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 46,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) - за ТОВ "Кей-Колект"; визнання протиправними дій відповідача що полягають у проведенні 28 липня 2015 року державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 46,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) - за ТОВ "Кей-Колект"; зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код: 37508344) та Головне управління юстиції у місті Києві (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код: 34691374) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (запис) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Суперфіна Бориса Михайловича Київського міського округу, міста Києва №23209948 від 28 липня 2015 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на нерухоме майно - квартиру загальною площею 46,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нову про закриття провадження у справі оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати та закрити провадження у справі з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 07 серпня 2008 року між позивачем (Позичальник), з однієї сторони, та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк), з іншої сторони, укладено договір №11381191000 про надання споживчого кредиту. Предметом договору є надання банком позичальнику кредиту в іноземній валюті в сумі 65 000 доларів США на умовах повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту - 314 892,50 грн. на день укладення договору.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором №11381191000 про надання споживчого кредиту від 07.08.2008 р. між банком, з однієї сторони, та позивачем (Іпотекодавець), з іншої сторони, було укладено договір іпотеки №91706 за яким передано в заставу банку об'єкт нерухомого майна, а саме: квартиру, загальною площею 46,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності.

Між AT "УкрСиббанк" (правонаступник акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк") та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 1 від 12.12.2011 р. та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно яких AT "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" своє право грошової вимоги до боржника за Договором № 11381191000 про надання споживчого кредиту від 07.08.2008 р.

Шевченківським районним судом м. Києва 20.11.2013 прийнято рішення у цивільній справі №761/20113/13-ц за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору №11381191000 від 07.08.2008 року станом на 05.07.2013 р. в сумі 512,238 грн. та відсотки в розмірі 38 277,93 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.07.2013 р. - 305955 грн.

В подальшому, 28.07.2015 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Суперфіном Борисом Михайловичем, Київський міський нотаріальний округ, місто Київ, за результатами розгляду заяви ТОВ "Кей-Колект" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнято рішення № 23209948, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності; форма власності приватна, на квартиру, що розташована в АДРЕСА_2 за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", податковий номер 37825968.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішення даної справи суд першої інстанції виходив з того, що спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.І ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austia " від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно, до ч.І статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом ,встановленим законом - тобто право на доступ до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.6 КАС України , кожному гарантується право на захист його прав ,свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом ,ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді ,до підсудності якого вона віднесена .

Відповідно до ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться, та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином , колегія суддів вважає, що правовідносини , яки виникли між сторонами пов'язані із невиконанням, умов цивільно-правових договорів: кредитного та іпотеки, що згідно із висновком, зробленим у Постанові ВСУ від 14 червня 2016 року № 21-41а16, вказує на те що, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного та господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом».

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з закриттям провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання незаконними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.10.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.