Ухвала суду № 61875513, 05.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/27843/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

05 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року про повернення позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Шевченківського району міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Прокуратури Шевченківського району міста Києва (далі - Відповідач) у якому просив зобов'язати відповідача вчинити певні дії, зокрема, надати відповідь на запит.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року повернуто зазначену позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, і відкрити провадження проти Прокуратури Шевченківського району міста Києва із зобов'язанням визнати зрив меморіальної дошки кримінальним злочином відповідно до ст. 356 Кримінального кодексу України, скерувавши висновок до судді Шевченківського районного суду міста Києва (за текстом апеляційної скарги).

Заслухавши позивача та представника відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не відноситься до органу місцевого самоврядування, а тому, даний позов не підсудний Шевченківському районному суду міста Києва, як адміністративному суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам процесуального права.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Органами місцевого самоврядування є представницькі органи - сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, а також виконавчі органи - виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р.).

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

На відміну від адміністративної юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами щодо вирішення адміністративних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення адміністративних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Отже, можна зробити висновок, що правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.

Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. В зв'язку з цим підсудність поділяється на інстанційну (функціональну), предметну і територіальну.

Зокрема, призначення предметної підсудності полягає в тому, щоб розподілити всю сукупність адміністративних справ між окремими ланками судової системи, тобто така підсудність розмежовує судову компетенцію по вертикалі.

Визначити предметну підсудність - означає встановити, суд якої з ланок судової системи (місцевий суд, окружний, апеляційний суд, ВАС України, ВС України) повинен вирішувати як суд першої інстанції конкретну адміністративну справу.

Між тим, правовими положеннями п.1 ч.2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Підсудність справ окружним адміністративним судам визначається суб'єктним складом. Однією з сторін обов'язково повинен бути, зокрема, орган державної влади.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом і просив зобов'язати Прокуратуру Шевченківського району міста Києва надати відповідь на запит судді про наявність складу кримінального злочину в діях адміністрації КНЕУ, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що в даному випадку позивач звернувся саме до Прокуратури Шевченківського району міста Києва, яка є органом державної влади, а тому на підставі правових положень п.1 ч.2 ст. 18 КАС України даний позов підсудний Окружному адміністративному суду міста Києва.

Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, що в даному випадку підлягає застосуванню п.2 ч.1 ст. 18 КАС України, оскільки предметом спору в даній справі є дії або бездіяльність Прокуратури Шевченківського району міста Києва, яка є органом державної влади.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки апеляційна скарга не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 18, 108, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.