Вирок № 61874874, 07.10.2016, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/530/16-к

№ провадження 1-кп/588/91/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2016 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Щербаченко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Горлянд С.В.,

прокурора Сопіги Р.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянці кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Суми, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, немає постійного місця фактичного проживання, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 15.03.2002 року Ковпаківським районним судом м. Суми за частиною 1 статті 187 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнився 28.07.2004 року на підставі постанови Шосткинського районного суду Сумської області від 20.07.2004 року умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 25 днів;

- 26.04.2010 року Ковпаківським районним судом м. Суми за частиною 2 статті 263, частиною 1 статті 296, частиною 2 статті 185 КК України, на підставі частини 1 статті 70 КК України 2001 року до 3-х років позбавлення волі;

- 12.05.2010 року вироком Сумського районного суду Сумської області та ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20.07.2010 року засуджений по сукупності злочинів за частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 305 КК України , на підставі частини 1 статті 70, частини 4 статті 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та наркотичних засобів. 15.10.2013 року Перевальським районним судом Луганської області звільнений умовно-достроково на не відбутий строк - 1 рік 7 місяців 21 день,

- 28.05.2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми за частиною 2 статті 263 КК України на підставі частини1 статті 71 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 04.01.2016 року умовно-достроково ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.12.2015 року на невідбутий строк покарання 5 місяців 4 дні,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, частиною 2 статті 289 КК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 06.03.2016 року, у денний період часу, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_2 у його домогосподарстві по АДРЕСА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, скориставшись вільним доступом до майна та відсутністю у господарстві власника, з сараю вказаного домогосподарства повторно вчинив таємне викрадення фаркопу до легкового автомобілю марки АЗЛК - 2140, належного власнику домоволодіння, який виніс за межі домогосподарства та, отримавши можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, продав, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, на загальну суму 380 грн. 00 коп.

Не зупинившись на вчиненому, ОСОБА_1 07.03.2016 року, у денний період часу, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_2 у його домогосподарстві по АДРЕСА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, скориставшись вільним доступом до майна та відсутністю у господарстві власника, з будинку вказаного домогосподарства повторно вчинив таємне викрадення пральної машинки «Харків» вартістю 300 гривень та алюмінієвого бідону ємкістю 40 літрів вартістю 500 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2, майнової шкоди на загальну суму 800 грн. Виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном, ОСОБА_1 виніс викрадене майно з указаного домогосподарства, з метою в подальшому його продати, однак потерпілий ОСОБА_2 зустрів його на дорозі по вулиці Чкалова в с.Боромля Тростянецького району Сумської області і забрав вказане викрадене майно, повернувши його у своє домогосподарство.

Крім того, 05.07.2016 року в нічний час ОСОБА_1, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_3 у його домогосподарстві по АДРЕСА_3, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, скориставшись вільним доступом до майна та відсутністю у господарстві власника з сараю указаного господарства повторно вчинив таємне викрадення бензопили «Макіта», вартістю 3430 грн. 00 коп. та болгарки «Макіта» вартістю 567 грн. 00 коп., які ОСОБА_1 виніс з указаного домогосподарства та залишив його на вулиці, повернувшись до домогосподарства. Виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 3997 грн. 00 коп.

Не зупинившись на вчиненому, 06.07.2016 року, в нічний період доби, ОСОБА_1 проник, перелізши через паркан на територію домогосподарства № АДРЕСА_4, належного ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з під навісу взяв мопед «Альфа», вивів його з території вищевказаного домогосподарства, повівши його по вулиці. В подальшому був виявлений власником мопеду ОСОБА_4 Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 7450 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив, що вчинив злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті. Зокрема, суду показав, що будучи знайомим з потерпілим ОСОБА_2, домовився і отримав його дозвіл на проживання тимчасово в належному останньому домогосподарстві у АДРЕСА_2. 06 березня 2016 року в денний період доби в момент, коли власника вдома не було обвинувачений з сараю указаного домоволодіння виніс фаркоп до легкового автомобіля і відніс до пункту приймання металобрухту, де продав, суму отриманих коштів не згадав, вказав, що витратив їх на продукти харчування. Викрадений фаркоп був повернутий власнику з місця прийому металобрухту, на який вказав обвинувачений. В подальшому наступного дня 07 березня 2016 року за відсутності вдома ОСОБА_2 в денний період доби з будинку домогосподарства останнього обвинувачений вказав, що виніс алюмінієвий бідон ємністю 40 літрів та невелику пральну машинку старого зразка, які помістивши на візок, які позичив у сусідів, перевозив з метою реалізації по дорозі по вул.Чкалова у с.Боромля та біля повороту по вулиці його перестрів потерпілий, якому ОСОБА_1 повернув все викрадене. Крім того, обвинувачений показав, що у період з травня 2016 року тимчасово зі згоди ОСОБА_3 проживав в належному йому домогосподарстві по АДРЕСА_3. 05 липня 2016 року у нічний час у момент, коли власника домоволодіння не було, з приміщення гаражу викрав бензопилу та болгарку, які поклавши у мішки виніс за межі домогосподарства та поклав на землю біля забору. Після вчинення цих дій він повернувся до домогосподарства, проте в подальшому сусід помітив указані прилади і вирішив їх повернути власнику - ОСОБА_3, але обвинувачений спробував умовити його дозволити йому це зробити, на що він не погодився, а тому ОСОБА_1 в подальшому втік, а викрадене майно було повернуто власнику. Також обвинувачений визнав, що наступного дня в нічний час вирішив піти до знайомого йому ОСОБА_4, який мешкає у АДРЕСА_5, з домогосподарства якого вирішив таємно вивезти мопед. З цією метою переліз через шиферний забор у двір, де з-під навісу в момент, коли власника не було, взяв мопед і в руках повів його до калитки, відкривши яку вивіз за межі домогосподарства викрадений мопед. Відійшовши близько 300 метрів від будинку потерпілого ОСОБА_4 спробував завести двигун та поїхати, в цей момент до нього підійшов власник мопеда, побачивши якого ОСОБА_1 залишив мопед і втік.

Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, ураховуючи думку прокурора, обвинуваченого суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, необхідних для вирішення питань про долю речових доказів, стягнення процесуальних витрат.

За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні доведеною повністю.

Дії ОСОБА_1 за двома епізодами таємного викрадення майна, належного ОСОБА_2, вчиненого 06 та 07 березня 2016 року, та за епізодом таємного викрадення майна, належного ОСОБА_3, вчиненого 05 липня 2016 року, суд кваліфікує за частиною 2 статті 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дії ОСОБА_1 по епізоду незаконного заволодіння мопеду «Альфа», належного ОСОБА_4, вчинене 06 липня 2016 року суд кваліфікує за частиною 2 статті 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у сховище.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вину свою визнав повністю, раніше судимий, судимість не знята і не погашена, офіційно не працює, постійного місця проживання не має, неодружений, дітей не має. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Як пом'якшуючі вину обставини суд відповідно до статті 66 КК України визнає щире каяття та сприяння обвинуваченого у розкритті усіх інкримінованих епізодів злочинів.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд ураховуючи пред'явлене обвинувачення в обвинувальному акті за епізодами викрадення майна ОСОБА_2 визнає рецидив злочинів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Ураховуючи викладене та те, що обвинувачений вчинив три епізоди злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, який належить до злочинів середньої тяжкості, ураховуючи обтяжуючу обставину- рецидив злочинів, відсутність у потерпілого ОСОБА_3 претензій до обвинуваченого та те, що викрадене майно ОСОБА_2 повністю повернуто, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 КК України покарання у виді позбавлення волі.

Визначаючи обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, частиною 2 статті 289 КК України, суд враховує те, що указаний злочин є тяжким, проте оскільки значної шкоди потерпілому ОСОБА_4 не було завдано, транспортний засіб йому повернуто, з огляду на відсутність претензій з боку потерпілого до обвинуваченого, ураховуючи наявність двох пом'якшуючих вину ОСОБА_1 обставин, що у сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання за частиною 2 статті 289 КК України із застосуванням статті 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції указаного злочину - у вигляді позбавлення волі.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює, немає доходів, немає житла та іншого майна, суд вважає за необхідне не призначати йому за частиною 2 статті 289 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_1 був умовно-достроково звільнений ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.12.2015 року на невідбутий строк покарання 5 місяців 4 дні, до якого він був засуджений вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.05.2014 року, проте вчинив новий злочин під час невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточне покарання слід визначити на підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком частини невідбутого покарання за попереднім вироком.

Крім того, обвинуваченому відповідно до частини 5 статті 72 КК України у строк відбуття покарання необхідно зарахувати час попереднього ув'язнення з 16 серпня 2016 року по день ухвалення цього вироку включно з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

З огляду на наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, враховуючи що обвинувачений не має тісних соціальних зв'язків, не працює, постійного місця проживання не має, під час судового провадження був оголошений у розшук, що вказує на наявність ризику ухилення від суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Отже, ОСОБА_1 необхідно залишити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, продовжений ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 23.09.2016 року до 15 листопада 2016 року.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України, зокрема: пральну машину «Харків», алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів, фаркоп до автомобіля АЗЛК-2140, передані на відповідальне зберігання власнику - вважати повернутим ОСОБА_2; мопед марки «Альфа» який передано на відповідальне зберігання власнику вважати повернутим - ОСОБА_4

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення товарознавчої та автотоварознавчої експертиз в сумі 967 грн. 56 коп. слід стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 368-374, 392, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 289 КК України та призначити йому покарання:

за частиною 2 статті 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за частиною 2 статті 289 КК України - із застосуванням статті 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1 за цим вироком покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.05.2014 рокуу вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, та остаточно визначити до відбування покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 16.08.2016 року.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати час попереднього ув'язнення з 16 серпня 2016 року по день ухвалення цього вироку включно, тобто по 07.10.2016 року включно, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_1 залишити без змін на строк до 15 листопада 2016 року.

Речові докази: пральну машину «Харків», алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів, фаркоп до автомобіля АЗЛК-2140, передані на відповідальне зберігання власнику - вважати повернутим ОСОБА_2; мопед марки «Альфа» який передано на відповідальне зберігання власнику вважати повернутим - ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 56 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя М.В.Щербаченко