Рішення № 61874453, 27.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5348/16

Головуючий у першій інстанції:

ОСОБА_1

Доповідач: Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Гамарц Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення за кредитним договором заборгованості в сумі 49430,15 доларів США та 5 817,84 гривень, посилаючись на те, що відповідач належним чином свої зобовязання не виконує.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24.11.2014року задоволено позов ПАТ «Державний ощадний банк України». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління суму боргу в розмірі 49430,15 доларів США та 5817,84 гривень, а саме: прострочений основний борг по кредиту в сумі 25442,58 дол. США, прострочені проценти за користування кредитом 16872,92 дол. США, прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту 4980 грн., пеня за прострочений основний борг по кредиту 4324, 47 дол. США, пеня за прострочені проценти за користування кредитом 2790,18 дол. США, пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту 837,84 грн. та судові витрати в сумі 3654 грн., а всього стягнуто 49430,15 доларів США та 9027,47 гривень, стягнення заборгованості в доларах США проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долару США за курсом НБУ на день проведенняоплати по поверненню боргу.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.05.2016 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про переглядзаочного рішення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незастосування судом строку позовної давності та неврахування факту передачі документів та ключів від автомобіля кредитору, просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України».

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 08.09.2006 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління уклало договір № 5568 з ОСОБА_2 на отримання кредиту на суму 29 000 доларів США строком до 08.09.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5 % річних (а.с. 4-6).

Відповідно до п. 3.3 умов кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі (а.с. 26-32), а відповідач не зробив оплату по кредиту й нарахованих відсотках, у результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 49 430,15 доларів США та 5 817,84 гривень, а саме:

прострочений основний борг по кредиту - 25 442,58 дол. США;

прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2006р. по 01.09.2013р. - 16 872,92 дол. США;

прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період з 01.11.2006р. по 01.09.2013р. - 4 980 грн.;

пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.09.2012р. по 01.09.2013р. - 4324,47 дол. США;

пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.09.2012р. по

01.09.2013р. - 2790,18 дол. США;

пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту за період з 01.09.2012р. по 01.09.2013р. - 837,84 грн. (а.с. 10-20).

На забезпечення виконання кредитного зобовязання між ВАТ «Державний ощадний банк» та ОСОБА_2 08.09.2006 року укладено договір застави транспортного засобу автомобіля марки »Крайслер», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7-9).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобовязання мають виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, і невиконання такого обовязку є підставою для стягнення коштів в судовому порядку.

Такий висновок суду щодо обовязку виконати зобовязання ґрунтується на законі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв дідового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статі 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено судом, що зобовязання своєчасно не виконане, тому вимоги про стягнення боргу є обґрунтованими.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про незастосування строку позовної давності, оскільки відповідно до ч.3ст.267 ЦПК України позовна заява застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Як видно з матеріалів справи, така заява не подавалася відповідачем в суді першої інстанції, відтак не може бути предметом розгляду на стадії апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності та обґрунтованості рішення суду (ст. 303 ЦПК України), тому заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (правова позиція у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 р. у справі № 6-246цс14).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не вправі звертатися із вимогами про стягнення боргу, оскільки ключі від автомобілів та документи на них передані банку, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно із п.6.6.2 договору застави у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави зобовязання, забезпечене заставою, вважається повністю виконаним і заставодержатель не вправі предявляти заставодавцю інші вимоги в звязку з виконанням цього зобовязання.

З матеріалів справи видно, що 03.09.2013 року представник ОСОБА_2 звернувся із заявою на адресу банку про повернення документів на автомобіль НОМЕР_2 (а.с.50), однак такі відомості не є доказом набуття банком права власності на предмет застави.

Крім того, умовами договору застави, укладеного між сторонами, не передбачено права боржника відмовитися від виконання зобовязання шляхом повернення автомобіля за відсутності на те волевиявлення кредитора про набуття останнього у власність.

Фактично повернення документів та ключів від автомобіля було здійснено за кілька днів до спливу строку виконання зобовязання, і автомобіль перебував у користуванні позивача з 2006 року. Розрахунок боргу щодо пені (а.с.11-13,14-16,17-19,20), відсотків (а.с.10) свідчить про їх обмеження строком дії договору.

Враховуючи те, що лише набуття права власності на предмет застави є підставою припинення зобовязання, то надання документів та ключів не може бути підставою для того, щоб вважати зобовязання припиненим, а вчинення таких дій фактично при невиконаному зобовязанні за кілька днів до спливу строку його виконання не дає підстав для звільнення від обовязку його виконання.

За доводами банку автомобіль було реалізовано на прилюдних торгах 31.07.2015 року, але сума від реалізації майна виявилася недостатньою для погашення боргу.

Враховуючи, що реалізація автомобіля мала місце після ухвалення рішення судом першої інстанції, тому сума від реалізації майна повинна бути врахована під час виконання рішення у справі і на зміст висновків суду не впливає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Разом із тим, судом допущене порушення норм матеріального права в частині стягнення пені в іноземній валюті, тому рішення суду в частині визначення суми боргу та її складових підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.304,п.3ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення районного суду м. Одеси від 24 листопада 2014 року змінити в частині визначення розміру пені, суми боргу, виклавши резолютивну частину рішення в редакції:

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління суму боргу в розмірі: за тілом кредиту 25442,58 доларів США, прострочені проценти за користування 16872,92 долари США, прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту 4980 грн., пеня за прострочення боргу за кредитом 34565,49 грн., пеня за прострочені проценти за кредитом 22301,91 грн., пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту 837,84 грн., разом 42315,50 доларів США та 62685,24 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: