Рішення № 61873518, 06.10.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2097/16-ц

Провадження № 2/500/515/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грубіян Л.І.,

при секретарі Матвійчук Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» про виплату заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила до ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» про виплату заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що вона працювала в ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України». На підставі наказу ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» № 8 від 15.04.2016 року була звільнена з роботи з 15.04.2016 року, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

В день звільнення їй не виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 10782,75 грн., в звязку з чим вона звернулась до суду та просить стягнути з відповідача ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» невиплачену суму та середній заробіток за час затримки розрахунку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримала, пояснивши, що остаточний розрахунок з нею проведено 14.07.2016 року. В останнє судове засідання не з'явилася.

В судове засідання представник відповідача ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» не зявився, викликався, заперечень на позов не надав, тому суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за відсутності заперечень до того позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_2, на підставі наказу ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» № 8 від 15.04.2016 року була звільнена з роботи з 15.04.2016 року, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Згідно довідки №20 від 23.08.2016 року остаточний розрахунок з нею проведено 14.07.2016 року.

Відповідно до розяснень Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24 грудня 1999 року № 13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 рок № 100 (з наступними змінами та доповненнями).

Виходячи зі змісту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»від 08 лютого 1995 року № 100 (зі змінами та доповненнями) у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку у звязку з затримкою розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно розділу 111 ч. 4 п. л. Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховується компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати.

Згідно із ч.2,п.8 ч.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р .нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передували звільненню, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

З матеріалів справи, а саме довідки про дохід за №20 від 23.08.2016 року вбачається, що за лютий, березень(повні два місяці, що передували звільненню) 2016 року заробітна плата позивачки становила: лютий -2820.02 грн., березень 2528.77 гривень на місяць її дохід у цей період становив 5348грн.79 коп. (2820,02+2528,77). Середньоденна заробітна плата позивачки склала 124 грн. 30 коп. (5348,79:41робочих днів лютий березень 2016р.), середньомісячна заробітна плата 2675грн.(5348,79:2).

У квітні 2016р. було 10 робочих днів, в травні 19 робочих дня, в червні 19 робочих дня, липні 10 робочих днів. Всього з дня звільнення по день остаточного розрахунку було 58 робочих дня, які включаються у розрахунок при визначені розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку..

Середній заробіток позивачки за час затримки розрахунку з 15.04.2016 року по 14.07.2016р. мав складати 7209 грн. (58 р. д. х 124грн. 30коп.).

Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 7209 гривень, при цьому, відповідач має нарахувати і утримати із зазначеної суми прибутковій податок та інші обовязкові платежі (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Що стосується вимог про стягнення з моральної шкоди в розмірі 5000 грн. суд приходить до наступного висновку.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди позивач посилається на те, що були втрачені нормальні життєві зв'язки, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав.

За змістом ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 158, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» про виплату заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (код 26247689) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7209 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку з утриманням з вказаної суми всіх обовязкових платежів.

Стягнути з ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (код 26247689) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Стягнути з ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_3