Рішення № 61872974, 22.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа № 925/826/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача – не з'явились, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» до публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» про стягнення 100 640 грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» (далі – відповідач) про стягнення, на підставі договору на транспортно – експедиційні послуги № 09-03-15 від 09.03.2015 року, 82 180 грн. 29 коп. основного боргу, 14 045 грн. 81 коп. пені, 3 347 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 1067 грн. 28 коп. 3% річних, що разом складає 100 640 грн. 66 коп. та відшкодування понесених судових витрат.

Представники сторін у судове засідання без поважних причин не з'явились, хоч про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував,

Приймаючи до уваги необхідність вирішення спору у розумні строки, достатність матеріалів для вирішення спору і можливість вирішення спору без участі представників сторін за наявними матеріалами, суд, відповідно до ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, розглянув справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась вступна і резолютивна частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

09.03.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід», як експедитором, та публічним акціонерним товариством «Ватутінський хлібокомбінат», як замовником, укладено договір на транспортно – експедиційні послуги № 09-03-15 (далі - Договір), за змістом п. 1.1 якого, замовник доручає експедитору, а експедитор приймає на себе зобов’язання виконувати послуги з перевезення, доставки і експедиції товарів у пункти призначення зазначені у додатку № 1 до Договору (а.с. 17-18).

Крім того умовами Договору сторони, зокрема, погодили:

експедитор зобов’язується доставляти товар вантажоодержувачам у строки, узгоджені сторонам. Товар вантажоодержувачам доставляється експедитором згідно накладних, наданих замовником (п.2.1 Договору);

замовник оплачує послуги за Договором шляхом перерахування на рахунок експедитора суми, належної до сплати на основі отриманих оригіналів рахунків, зареєстрованих податкових накладних та Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) завірених підписом та печаткою експедитора не пізніше 5 календарних днів з дня отримання оригіналу рахунку за отримані послуги.

розмір винагороди з перевезення, доставки і експедиції погоджується сторонами щомісячно шляхом підписання протоколу погодження ціни на вартість послуг з перевезення, доставки і експедиції товарів. Протокол погодження ціни на вартість послуг являється невід’ємною частиною даного Договору (п.5.2 Договору);

за несвоєчасну сплату наданих послуг замовник сплачує експедитору пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Протоколами погодження ціни на вартість послуг з перевезення, доставки і експедиції товарів від 01.12.2015 року, 01.01.2016 року та від 01.02.2016 року сторонами була погоджена ціна та вартість послуг перевезення, доставки та експедиції товарів (а.с. 23-25).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу транспортно – експедиційні послуги на загальну суму 85 649 грн. Факт з надання послуг підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУКД-00047 від 31.12.2015 року на суму 35 000 грн., Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУКД-00048 від 31.01.2016 року на суму 35 000 грн., Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУКД-00039 від 29.02.2016 року на суму 15 649 грн. (а.с. 30-32) та відповідними товарно-транспортним накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 63-99).

У свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором у частині оплати наданих послуг своєчасно та в повному обсязі не виконав, надані послуги оплатив частково на суму 3 468 грн. 71 коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 49).

За розрахунком позивача та згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2016р.-31.03.2016р., який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 39), розмір заборгованості відповідача складає 82 180 грн. 29 коп.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору на транспортно – експедиційні послуги № 09-03-15 від 09.03.2015 року. Договір є укладеним, виконувався сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобов'язаннях сторін цього договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань перевезення і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України),главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України,главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Вищенаведеними доказами у справі підтверджено виникнення між сторонами господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підтверджується складеними товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, в порушення вищенаведених норм законодавства України і умов договору, свої зобов’язання з оплати вартості транспортно-експедиційних послуг не виконав.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі 82 180 грн. 29 коп. позивачем обґрунтовано і підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачем не заперечено та не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв’язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 14 045 грн. 81 коп. пені на підставі п. 6.4 Договору, 3 347 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 1067 грн. 28 коп. 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, які нараховані на суму боргу за період прострочення з 21.01.2016 р. по 19.07.2016 р.

У відповідності до ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14 045 грн. 81 коп. пені, 3 347 грн. 28 коп. інфляційних втрат та 1067 грн. 28 коп. 3% річних відповідають нормам ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 549, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним, відповідачем не спростовуються, тому судом в такому розмірі задовольняються також.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за надані послуги з перевезення і транспортного експедирування, прострочив оплату, тому позовні вимоги про стягнення 82 180 грн. 29 коп. основного боргу, 14 045 грн. 81 коп. пені, 3 347 грн. 28 коп. інфляційних втрат та 1067 грн. 28 коп. 3% річних за прострочення виконання зазначеного грошового зобов'язання, визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову, що складає 1509 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» код ЄДРПОУ 00380669, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 14 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» код ЄДРПОУ 38503503, місцезнаходження: 33026, м. Рівне, вул. Будівельників, 1В – 82 180 грн. 29 коп. основного боргу, 14 045 грн. 81 коп. пені, 3 347 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 1067 грн. 28 коп. 3% річних та 1509 грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 29.09.2016 року.

Суддя В.М. Грачов