Постанова № 61872862, 04.10.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.10.2016 справа №913/802/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не зявився не зявився Департамента житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід30.08.2016р. (повний текст підписано 02.09.2016р.)у справі№913/802/16 (суддя Смола С.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз», м.Сєвєродонецьк Луганської областідо Департамента житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації, м.Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 223533,30грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз», м.Сєвєродонецьк Луганської області, позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом, до відповідача, Головного управління житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації про стягнення 223533,30грн., з яких 153541,76грн. боргу за виконані роботи за договором №329п від 30.11.2011р. (акти приймання виконаних будівельних робіт №1 від 23.12.2011р. та №2 від 26.12.2011р.) та 69991,54грн. пені (нарахування здійснювалось на суму заборгованості в розмірі 153541,76грн. за період прострочення з 07.01.2012р. по 31.12.2014р.).

Згідно з поясненнями відповідача, наявними в матеріалах справи, розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 26.10.2012р. перейменовано з 28.12.2012р. Головне управління житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації в Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації, а розпорядженням від 11.03.2016р. №124 перейменовано в Департамент житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути заборгованість в сумі 179869,19грн. (за виконані роботи за договором №329п від 30.11.2011р. згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 23.12.2011р., №2 від 26.12.2011р. та за поставлене обладнання згідно акту купівлі-продажу устаткування №1 від 02.12.2011р., яке оплачене частково) та пеню в сумі 17087,57грн. (нарахування пені здійснено на суму заборгованості 179869,19грн. за період прострочення з 07.01.2012р. по 07.07.2012р.).

Враховуючи приписи ч.4 ст.22 ГПК України, абз.1 пп.3.10 п.3 та абз.3-6 пп.3.12 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд прийняв вказану заяву до розгляду в частині зменшення розміру пені за період з 07.01.2012р. по 07.07.2012р., нарахованої на суму заборгованості 153541,76грн., з 69991,54грн. до 14586,47грн., а в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за актом купівлі-продажу устаткування №1 від 02.12.2011р. в сумі 26327,43грн. та пені в розмірі 2501,10грн. заява судом до розгляду не прийнята.

Отже, предметом розгляду справи є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №329п від 30.11.2011р. в сумі 153541,76грн. та пені за період з 07.01.2012р. по 07.07.2012р. в сумі 14586,47грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу та пені.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. (повний текст підписано 02.09.2016р.) у справі №913/802/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» задоволено частково, стягнуто з Департамента житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації заборгованість за виконані роботи в сумі 153541,86грн.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору №329п від 30.11.2011р. в частині оплати прийнятих робіт. В частині стягнення пені господарським судом Луганської області відмовлено з огляду на сплив строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи. Так, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано порушення позивачем узгодженого сторонами в договорі порядку досудового врегулювання спорів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.09.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 04.10.2016р.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією було розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 04.10.2016р. не зявились. Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Від відповідача отримано клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, їх позиція викладена безпосередньо в апеляційній скарзі та відзиві на неї, задовольняючи клопотання відповідача, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30.11.2011р. між Головним управлінням житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» (далі - генпідрядник) був укладений договір на виконання робіт №329п.

За умовами п.1.1 договору генпідрядник зобовязується у 2011р. на свій ризик власними (власними і залученими, залученими) силами та засобами виконати зазначені в п.1.2 роботи у встановлений строк згідно календарного графіку робіт (додаток №3 до договору), а замовник зобовязується прийняти і оплатити їх.

Згідно з п.1.2 договору найменування робіт: будівництво міні-котельні для теплопостачання приміщень дитячої школи мистецтв №2 за адресою: м.Брянка мікрорайон Тополь, 38 (будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи). Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт: будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Пунктом 3.1 передбачено, що ціна договору визначається по узгодженню сторін, є твердою і складає 251098,68грн., в т.ч. ПДВ 41849,78грн. і оформлюється протоколом узгодження договірної ціни (додаток №4 до договору). Ціна будівельно-монтажних робіт (включаючи вартість обладнання) є твердою і складає 236045,38грн., в т.ч. ПДВ 39340,90грн. і оформлюється договірною ціною (додаток №1 до договору). Ціна пусконалагоджувальних робіт є твердою і складає 15053,30грн, в т.ч. ПДВ 2508,88грн. і оформлюється договірною ціною (додаток №2 до договору).

Відповідно до п.3.2 ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Джерелом фінансування робіт замовника є кошти державного бюджету у сумі 179356,07грн. та кошти місцевого бюджету у сумі 71742,61грн., що спрямовані на фінансування бюджетної програми «Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства» у 2011р. (п.4.1).

Пунктом 4.2 сторони узгодили, що замовник робить проміжні платежі генпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в, №КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт, дискети, документи, що підтверджують фактичні витрати, надаються генпідрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа поточного місяця. В разі зриву строків надання вищевказаних документів, замовником не приймаються форми №КБ-2в, №КБ-3 до оплати у звітному місяці, що не звільняє генпідрядника від дотримання графіка виконання робіт. Уповноважений представник замовника протягом 5-ти днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині реально виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником після підписання акту форми №КБ-2в, №КБ-3 протягом 10 банківських днів з моменту надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Згідно з п.4.5 оплата замовником вартості обладнання, необхідного для виконання цього договору, здійснюється на підставі акту купівлі-продажу та рахунка генпідрядника, в якому зазначається вартість обладнання.

Місце виконання робіт: мікрорайон Тополь, 38, м.Брянка Луганської області (п.5.2).

Відповідно до п.6.1.1 договору замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи по мірі надходження відповідних коштів на рахунок.

За умовами пункту 7.4 договору за порушення строків виплати по договору замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочки.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині фінансових відносин - до повного розрахунку сторонами за договором (п.20.1).

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач виконав для відповідача будівельні роботи, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 23.12.2011р., від 26.12.2011р., акт №1 від 23.12.2011р. приймання виконаних будівельних робіт за 01.12.2011р. - 31.12.2011р., акт №2 від 26.12.2011р. приймання виконаних будівельних робіт за 01.12.2011р. - 31.12.2011р. на загальну суму 153541,76грн.

Підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» з позовом до суду стало порушення Департаментом житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації умов договору №329п від 30.11.2011р. в частині оплати прийнятих робіт.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків. Таким чином, відповідно до умов договору №329п від 30.11.2011р. , між сторонами у справі виникли певні взаємні зобовязання.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно зі ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти обєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно повязаних з місцезнаходженням обєкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться і в ст.318 ГК України.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт (№1 від 23.12.2011р., №2 від 26.12.2011р.), позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 153541,76грн. Зазначені акти підписані сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками, у звязку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про належне виконання генпідрядником робіт за договором.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконані належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст.98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р., договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (обєкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобовязаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Умовами пункту 4.2 договору передбачено, що замовник робить проміжні платежі генпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в, №КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт, дискети, документи, що підтверджують фактичні витрати, надаються генпідрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа поточного місяця. У разі зриву строків надання вищевказаних документів, замовником не приймаються форми №КБ-2в, №КБ-3 до оплати у звітному місяці, що не звільняє генпідрядника від дотримання графіка виконання робіт. Уповноважений представник замовника протягом 5-ти днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині реально виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником після підписання акту форми №КБ-2в, №КБ-3 протягом 10 банківських днів з моменту надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Виходячи з приписів п.4.2 договору, враховуючи дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт, прийняті роботи повинні були бути оплачені за актом №1 від 23.12.2011р. в строк до 11.01.2012р., а за актом №2 від 26.11.2011р. в строк до 12.01.2012р.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 153541,76грн. відповідач суду не надав, на підставі чого судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у зазначеному розмірі.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення основного боргу та пені.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч.2, 3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

За даними автоматизованої системи документообігу суду, 03.07.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» зверталося до господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації про стягнення боргу за договором на виконання робіт №329п від 30.11.2011р. в сумі 153541,76грн. та пені в сумі 69991,54грн. Ухвалою суду від 03.07.2014р. було порушено провадження у справі №913/1610/14. Ухвалою від 09.07.2014р. розгляд справи було відкладено на 29.07.2014р. У звязку з проведенням на території міста Луганська антитерористичної операції матеріали справи №913/1610/14 втрачені, що підтверджується довідкою №124 від 17.06.2016р.

З огляду на звернення позивача з позовом до суду у справі №913/1610/14 мало місце переривання перебігу строку позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання робіт №329п від 30.11.2011р. в сумі 153541,76грн. У даному випадку переривання має триваючий характер і на момент повторного звернення позивача з вказаною вимогою до суду у справі №913/802/16 позовна давність не сплила.

Враховуючи вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №329п від 30.11.2011р. у заявленому розмірі.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14586,47грн. за період з 07.01.2012р. по 07.07.2012р. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.4 договору за порушення строків виплати по договору замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочки.

Враховуючи наведені вище норми, перевіривши розрахунок суду першої інстанції, судова колегія зазначає, що висновок господарського суду Луганської області про правомірність нарахування пені у розмірі 11408,57грн. за загальний період з 11.01.2012р. по 07.07.2012р. є вірним.

Разом з тим, пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування до вимоги про стягнення пені строку позовної давності, враховуючи заявлений позивачем період стягнення (з 07.01.2012р. по 07.07.2012р.), а також відсутність доказів поважності причин пропущення строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогою про стягнення пені та про відмову в задоволенні вимог позову в цій частині.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано порушення позивачем узгодженого сторонами в договорі порядку досудового врегулювання спорів, внаслідок чого прийняття позовної заяви є помилковим, судовою колегією не приймається з огляду на наступне. Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує (зазначена позиція викладена в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002р. у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положень статті 41, частин першої, другої статті 55 та частини другої статті 124 Конституції України).

З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. (повний текст підписано 02.09.2016р.) у справі №913/802/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департамента житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. (повний текст підписано 02.09.2016р.) у справі №913/802/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. (повний текст підписано 02.09.2016р.) у справі №913/802/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.:

2 позивачу;

1 - відповідачу;

1 ГСЛО;

1 до справи;

1 - ДАГС