Рішення № 61872653, 03.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.10.2016 р.Справа№ 914/4176/14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», м.Тернопіль про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. за нововиявленими обставинами у справі №914/4176/14

за позовом: Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012», м.Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства «Оптторгресурс», м.Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», м.Тернопіль

про стягнення 1538258,55грн. збитків, 153825,85грн. штрафу

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Потикевич М.П.

Представники:

від заявника (відповідача-2): ОСОБА_1 представник за довіреністю

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

від відповідача-1: не зявився

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», м.Тернопіль (вх.№4130/16 від 19.08.16р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/4176/14 за позовом Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012», м.Київ до Приватного підприємства «Оптторгресурс», м.Львів та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», м.Тернопіль про стягнення 1538258,55грн. збитків, 153825,85грн. штрафу з поновленням строку для подання вказаної заяви.

Ухвалою суду від 22.08.2016р. за клопотанням ТзОВ «Ресурс Лімітед» строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поновлено, заяву прийнято і призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2016р. Ухвалою суду від 29.08.2016р. у звязку з неявкою відповідачів, зважаючи на клопотання заявника та для надання можливості представнику позивача ознайомитись з матеріалами справи, розгляд заяви відкладено на 05.09.2016р. Ухвалою суду від 05.09.2016р. строк вирішення заяви продовжено на 15 днів за клопотанням позивача та відкладено розгляд справи на 03.10.2016р.

Судом розяснено права передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу сторонами по справі не заявлялось.

Представник заявника (відповідача-2) в судове засідання 03.10.2016р. зявився, вимоги заяви підтримав повністю із зазначених у ній підстав, а також у додаткових поясненнях, долучених до матеріалів справи (вх.№39134/16 від 30.09.2016р.). Просив вимоги заяви задоволити. Окрім цього подав клопотання (вх.№4733/16) про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, а також клопотання (вх.№39357/16 від 03.10.2016р.) про витребування для огляду оригіналів всіх документів, поданих позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2016р. проти задоволення вказаних клопотань заперечив з огляду на їх безпідставність. У задоволенні заяви ТзОВ «Ресурс Лімітед» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами просив відмовити, зазначивши, що наявність таких обставин належними та допустимими доказами не підтверджено.

Відповідачем-1 явки повноважного представника в судове засідання 03.10.2016р. повторно не забезпечено, письмових пояснень по суті заяви не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, копії ухвали суду про порушення провадження за заявою від 22.08.2016р., а також ухвал від 29.08.2016р. та від 05.09.2016р. про відкладення розгляду справи направлено на адресу ПП «Оптторгресурс», зазначену у заяві, а саме: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Вишневе, вул.Промислова, буд.5-б. Вказана адреса відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи, зазначеній у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таку поштову кореспонденцію на момент проведення судового засідання установою звязку суду не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. розяснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч.4 ст.114 ГПК України, неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників заявника (відповідача-2) та позивача, судом встановлено таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/4176/14 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Оптторгресурс» на користь приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 153825,85грн. штрафу, 3076,21грн. судового збору та 805,01грн. витрат, повязаних з проведенням експертизи, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» на користь приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 1538258,55грн. збитків, 30765,48грн. судового збору та 8050,99грн. витрат, повязаних з проведенням експертизи.Вказане судове рішення вступило в законну силу.

Однак, ТзОВ «Ресурс Лімітед» вважає, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016р. у справі №921/280/16-г/17 встановлено істотні для справи №914/4176/14 фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Господарським процесуальним кодексом встановлено вичерпний перелік підстав для такого перегляду судових рішень господарського суду.

Так, у поданій заяві ТзОВ «Ресурс Лімітед» стверджує, що в ухвалі від 30.06.2016р. по справі №921/280/16-г/17, суд встановив, що слідчий Бачинський П.Р. не готував, не підписував та не надсилав на адресу господарського суду Львівської області лист №24/10 від 01.10.2014р., який є єдиним і ключовим доказом на підтвердження завдання шкоди майну ПП «Продсервіс Україна 2012» відповідачем-2. Відтак, вважаючи такі обставини істотними, просить переглянути рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/4176/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПП «Продсервіс Україна 2012» до ТзОВ «Ресурс Лімітед» повністю.

Згідно з п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи є підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.2 Постанови №17 від 26.12.2011р. розяснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд звертає увагу на те, що зазначені вище обставини, на які заявник посилається як на істотні, наведено у описовій частині ухвали господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016р. по справі №921/280/16-г/17, й викладено як відображення правових позицій учасників судового процесу на підтвердження їх вимог та заперечень. Водночас, правової оцінки доказам, які на думку заявника підтверджують, що слідчий Бачинський П.Р. не готував, не підписував та не надсилав на адресу господарського суду Львівської області лист №24/10 від 01.10.2014р., а саме протоколу допиту свідка від 26.02.2016р., здійсненого в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за №120152100100011604, внесеного в ЄРДР за фактом підроблення листа №24/10; пояснення слідчого Бачинського П.Р. у судовому засіданні господарського суду Тернопільської області 30.06.2016р.; журналу вихідної кореспонденції СВ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, який господарським судом Тернопільської області оглянуто в судовому засіданні 30.06.2016р., господарським судом Тернопільської області при винесенні зазначеної ухвали, на яку заявник посилається як на джерело нововиявлених обставин, не надано. Відтак, суд приходить до висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися такими, що встановлені судом та мають будь-яке, в тому числі й преюдиційне, значення. Чітко розмежовуючи поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту), суд зазначає, що самі по собі зазначені вище докази (протоколи допиту свідка, журнал вихідної кореспонденції, пояснення тощо) не можуть братися до уваги й оцінюватись судом при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки є фактично новими доказами, які не існували на момент винесення оспорюваного судового рішення.

Щодо тверджень заявника про те, що лист №24/10 від 01.10.2014р. є єдиним і ключовим доказом на підтвердження завдання ТзОВ «Ресурс Лімітед» шкоди майну ПП «Продсервіс Україна 2012», суд звертає увагу на те, що при прийнятті рішення від 12.05.2015р. по справі №914/4176/14 господарським судом Львівської області наголошено на тому, що факт привласнення відповідачем-2 майна доводиться як відсутністю в матеріалах справи належних доказів його повернення позивачу, так і зазначеним вище листом. Окрім цього, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі в розумінні ст.34, п.2 ч.2 ст.112 ГПК України докази, які би підтверджували твердження заявника про те, що вказаний лист є підробленим, а тому на момент прийняття вказаного судового рішення лист №24/10 від 01.10.2014р. не був належним чи допустимим доказом по справі. Заявник не заперечує, що на час розгляду цієї заяви, досудове розслідування у кримінальному провадженні за №120152100100011604, порушеному Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 16.05.2015р. за фактом підроблення зазначеного листа, триває й вирок суду, що набрав законної сили й встановив фальшивість такого документа, відсутній.

Також в судовому засіданні 03.10.2016р. ТзОВ «Ресурс Лімітед» подано клопотання (вх.№4733/16) про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, оскільки в основу висновку експерта за результатами судово-економічної експертизи від 10.04.2015р. №191/15-22, зі слів заявника, покладено підроблений лист слідчого №24/10 від 01.10.2014р., на час її проведення інформація про фальсифікацію будь-яких документів щодо нестачі товарів в представлених судом документах була відсутня, так само як і інформація про те, що договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності №3206 від 01.08.1999р. розірвано ще 18.03.2013р., про що, зокрема, зазначено в поясненнях експерта ОСОБА_3 до вказаного висновку, адресованих директору ТзОВ «Ресурс Лімітед» (вих.№22/06-17/1147-15 від 07.12.2015р.).

Заслухавши пояснення сторін, суд зазначає, що згідно ч.3 ст. 42 ГПК України, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.п.15.1 Постанови №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» розяснено, що додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді спору суд прийшов до висновку про необхідність призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставив питання: «На яку суму, згідно первинної бухгалтерської документації та облікових регістрів, підтверджується документально залишок товарів ПП «Продсервіс Україна 2012», які станом на 22.08.2013р. знаходилися в магазині «Світоч» за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 23?». Із висновку експерта вбачається, що даючи відповідь на поставлене судом запитання, нею досліджено документи, які відносять до первинної бухгалтерської документації та облікових регістрів, зокрема, але не виключно: зведений звіт за період з 01.03.13-01.10.13; звіти по ПП «Продсервіс Україна 2012», магазин, з додатком первинних документів за період з березеня по серпень 2013 року; оборотно-сальдові відомості по рахунку 28.2 ПП «Продсервіс Україна 2012» за березень-серпень 2013 року; звіти про розхід товарів по ПП «Продсервіс Україна 2012» за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2013 року; прибуткові накладні №2802-0002 від 28.02.2013р., №9070464 від 01.03.2013р., №9070684 від 02.03.2013р., №2997 від 02.03.2013р., №9070793 від 04.03.2013р., №165111 від 05.03.2013р., №9061793 від 05.03.2013р., №9071046 від 06.03.2013р., №5880 від 06.03.2013р., №2593 від 06.03.2013р., №166170 від 06.03.2013р.; оборотно-сальдові відомості по рахунках 28, 361, 631; карточки аналітичного обліку по рахунках 28, 361, 631.

При вирішенні по суті спору по справі №914/4176/14 суд, оцінюючи висновок експерта нарівні та в сукупності із іншими доказами, вважав його достатньо повним та зрозумілим, в той час, як ТзОВ «Ресурс Лімітед» не обґрунтовано яким чином відомості про ймовірне підроблення листа №24/10 від 01.10.2014р., а також про розірвання договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності №3206 від 01.08.1999р. можуть вплинути на повноту та достовірність висновку експерта, якщо докази, які в тій чи іншій мірі підтверджують чи спростовують ці обставини, не є ані документами первинної бухгалтерської документації, ані обліковими регістрами, відтак потребують не економічної, а правової оцінки.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що призначення експертизи, в тому числі й додаткової, можливе лише за умови розгляду спору по суті, якщо буде встановлено, що роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору, потребують спеціальних знань. У відповідності до ч.8 ст.114 ГПК України, справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом лише у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами.

Так, відповідно до ч.5 ст.114 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.8.6 Постанови №17 від 26.12.2011р. розяснено, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Так, постановляючи Остаточне рішення у Справі «Желтяков проти України» (Заява № 4994/04 від 09.06.2011р.), Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII) (п.42). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х) (п.43).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТзОВ «Ресурс Лімітед» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зважаючи на недоведеність наявності передбачених законом для цього підстав.

Зважаючи на відсутність підстав для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. по справі №914/4176/14, суд не вправі надавати правову оцінку іншим доводам заявника, що наведені ним у додаткових поясненнях на підтвердження своєї правової позиції щодо прийнятого господарським судом Львівської області рішення від 12.05.2015р. по справі №914/4176/14. З огляду на вищенаведене, судом також відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ «Ресурс Лімітед» (вх.№4733/16 від 03.10.2016р.) про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи. Також, розглянувши в судовому засіданні 03.10.2016р. клопотання позивача (вх.№39357/16 від 03.10.2016р.) про витребування для огляду оригіналів всіх документів, поданих позивачем на підтвердження своїх вимог, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки оцінку таким доказам надано судом при постановленні рішення по справі, а до матеріалів справи долучено їх належним чином засвідчені копії.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 114 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/4176/14 залишити без змін, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» (вх.№4130/16 від 19.08.2016р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Суддя Щигельська О.І.