Ухвала суду № 61872586, 04.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.10.2016 Справа № 5021/1783/12

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю.,

секретаря судового засідання Буренка Я.В.,

за участю представників сторін:

від кредиторів - ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - Руденко В.В.

ДПІ у м. Сумах - Сєдєлєва Т.А.

ліквідатор - Курбанов Н.В.

арбітражний керуючий Іваненко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 5021/1783/12

за заявою кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" (40000, м.Суми, вул. Гагаріна, 2, код 36550406 )

про визнання банкрутом

встановив:

Ухвалою господарського суду від 29 листопада 2012 року було порушено провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс".

Постановою господарського суду Сумської області від 18 грудня 2012 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Н.В.-О.

В травні 2015 року до господарського суду надійшло клопотання № 02-01/876 від 05.05.2015 року ліквідатора про затвердження додаткової винагороди ліквідатора (вх. 1076, а.с. 74 Том 5).

Матеріли справи свідчать, що розгляд вказаного клопотання ліквідатора неодноразово відкладався.

В матеріалах справи містяться пояснення кредитора ОСОБА_1 до клопотання про встановлення додаткової винагороди (а.с. 55 Том 7), відповідно до якого кредитор просить суд відмовити ліквідатору у задоволенні клопотання.

Також, в матеріалах справи міститься пояснення ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на клопотання ліквідатора (а.с. 62 Том 7), відповідно до якого банк підтримує ліквідатора.

В судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Кредит Дніпро» усно підтримали позиції викладені в поясненні та запереченні.

Ліквідатор просив суд задовольнити подане ним клопотання.

Суд розглянувши заявлене клопотання ліквідатора, заслухавши повноважних представників сторін вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, постановою господарського суду Сумської області від 18 грудня 2012 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Н.В.-О.

В травні 2015 року до господарського суду надійшло клопотання № 02-01/876 від 05.05.2015 року ліквідатора про затвердження додаткової винагороди ліквідатора, яке мотивоване тим, що відповідно до ч. 15 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року) передбачено, що кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмірі якої затверджується господарським судом.

Провадження в даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року), що визначає особливості банкрутства відсутнього боржника та нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів.

Ліквідатор вказує, що при проведенні ліквідаційної процедури було виявлено майно банкрута, що знаходиться в заставі ПАТ «Банк Кредит Дніпро».

Враховуючи наведене, ліквідатор вважає, що саме заставний кредитор має право встановлювати та виплачувати додаткову грошову винагороду ліквідатору.

В свою чергу, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» погодило додаткову грошову винагороду ліквідатору в розмірі 3,5% від суми реалізації активів ТОВ «СМК», що знаходяться в заставі банку.

У зв'язку з наведеним, ліквідатор просить суд затвердити додаткову грошову винагороду ліквідатора ТОВ «СМК» в розмірі 3,5 % від суми реалізації активів ТОВ «СМК».

Судом встановлено, що ч. 15 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року) передбачено, що тільки кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» має двох кредиторів: ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1

Проте, вказаними кредиторами відповідне спільне рішення про призначення додаткової грошової винагороди ліквідаторау не приймалось.

Як зазначалося вище, провадження у даній справі здійснюється відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року), яка не передбачає створення комітету кредиторів, а ліквідаційна маса банкрута сформована виключно з майна, яке перебуває в заставі та іпотеці ПАТ «Банк Кредит Дніпро», а відповідно до абз. 2 ч. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року) майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Тобто дана норма передбачає першочерговість задоволення вимог заставодержателя, а не виключність перерахування усіх коштів продажу заставного майна такому кредитору.

Судом встановлено, що процедура банкрутства даного боржника здійснюється у відповідності до положень Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013 року, а 19.01.2013 року набрала законної сили нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання й банкрутом», п. Прикінцевих та Перехідних положень якого передбачено, що положення даної редакції, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкруте застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрут провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закон про банкрутство у редакції після 19.01.2013 року кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмету забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Таким, чином положення Закону України про банкрутство передбачаю можливість погашення кредиторських вимог й інших кредиторів по справі з рахунок коштів, отриманих від продажу предмета забезпечення.

Викладене вище свідчить про неправомірність прийняття рішення про призначення ліквідатору банкрута додаткової грошової винагороди одноособово лише заставним кредитором - ПАТ «Банк Кредит Дніпро».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання ліквідатора про встановлення додаткової винагороди неправомірним та таким, що не пілягає задоволенню.

Керуючись ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 року), ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013 року), ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

1. В задоволенні клопотання № 02-01/876 від 05.05.2015 року ліквідатора Курбанова Н.В. про затвердження додаткової винагороди ліквідатора (вх. 1076) - відмовити.

2. Копію даної ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору.

Суддя О.Ю.Сопяненко