Рішення № 61872021, 28.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016Справа №910/12603/16

За позовомПершого заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України До Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" Простягнення 51 120,96 грн. Суддя Андреїшина І.О.

Представники:

Від позивачаНіколова В.М. - представник за довіреністю від 30.12.2015 № 220/819 Від відповідача Ольховатов Л.О. - представник за довіреністю від 22.01.2016 Від прокуратури Тракало Р.І. - представник за довіреністю від 26.09.2016 № 399

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" 28 755,54 грн. пені та 22 365,42 грн. штрафу за порушення виконання грошових зобов'язань за договором від 16.09.2015 № 286/3/15/391.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 за вказаними вимогами було порушено провадження у справі № 910/12603/16, яку призначено до розгляду на 03.08.2016.

03.08.2016 розгляд справи було відкладено на 07.09.2016 у зв'язку з неявкою позивача та прокурора у справі.

У судовому засіданні 07.09.2016 представники учасників провадження повідомили суд про неготовність до розгляду справи по суті та заявили письмове клопотання про продовження строку вирішення спору. За наслідками засідання судом було оголошено перерву до 21.09.2016 та задоволено клопотання за ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

21.09.2016 судом здійснено перехід до розгляду спору по суті, заслухано обґрунтування позовних вимог та відзив на позовну заяву і оголошено перерву у судовому засіданні до 28.09.2016 для дослідження доказів.

У судове засідання, що відбулося 28.09.2016, з'явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції у спорі. Так, представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача пеню і штраф за прострочення зобов'язань за укладеним сторонами договором.

Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог, стверджуючи що товар за договором був виготовлений завчасно і підготовлений до передачі, а затримка поставки була обумовлена об'єктивними причинами та залежала від дій позивача, адже момент поставки визначається актом приймального контролю якості, що складається саме позивачем. Крім того, відповідач вказував на відсутність попередньої плати з боку позивача та безпідставність позовних вимог про стягнення пені, яка є санкцією за порушення грошового зобов'язання, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" не мало грошових зобов'язань перед Міністерством оборони України.

28.09.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2015 Міністерство оборони України в якості замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" в якості постачальника уклали договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/15/391, за яким постачальник зобов'язався у 2015 році поставити замовнику одяг робочий чоловічий (плаття робоче темно-синього кольору з тканини бавовняної змішаної), а замовник зобов'язався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі.

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура товару, передбаченого до поставки, вимоги, за якими виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією.

Така специфікація була наведена у тексті договору і передбачала поставку у строк до 31.10.2015 включно 1 100 одиниць товару (плаття робоче темно-синього кольору з тканини бавовняної змішаної) загальною вартістю 319 506,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється 1-м сортом згідно з ГОСТ 11259-79. Якість товару, маркування, тара та упаковка повинні відповідати вимогам ГОСТ 19159, а також затвердженому зразку. Для своєчасної організації контролю якості постачальник обов'язково вказує місцезнаходження, де виготовляється товар (у разі відсутності у постачальника готового товару на момент підписання договору).

За умовами ст. 3 договору його ціна становить 318 506,00 грн. та може бути відкорегована у порядку, визначеному ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", а також, може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У п. 4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30-ти банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, що підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника.

Згідно з п. 5.1 договору товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року і встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо.

Відповідно до п. 5.2 договору місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України (одержувачі замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами договору, з обов'язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

За умовами п. 5.3 договору датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника.

Строк дії договору був встановлений сторонами у п. 10.1, де вказано, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і дії до 31.12.2015 включно, а частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

Додатком № 1 до договору сторони документально оформили рознарядку Міністерства оборони України за специфікацією, а додатком № 2 - ростовку, за якими центром забезпечення речовим майном визначено Військову частину А 2756 (46 ОЦЗ) код 07644539, адреса: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 99.

З аналізу вчиненого сторонами письмового правочину слідує, що він містить в собі елементи як договору підряду (виготовлення продукції), так і договору поставки (безпосередня передача товару стороні).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Спір у справі виник у зв'язку із затримкою поставки товарів, виготовлених відповідачем.

За твердженнями позивача, відповідач прострочив поставку товару на 45 днів з 03.11.2015 по 18.12.2015, оскільки поставка мала місце 18.12.2015, у зв'язку з чим Міністерством оборони України нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" договірну неустойку у вигляді штрафу і пені.

Відповідач заперечує позов, вказуючи на безпідставність вимог про стягнення пені, яка застосовується у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, яке, за умовами укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" на себе не приймало, адже зобов'язане було виготовити і поставити товар.

Також, відповідач зауважує, що у визначений договором строк - до 31.10.2015 неодноразово повідомляв військове представництво Міністерства оборони України про готовність поставки товару, проте представник військового представництва безпідставно та необґрунтовано не надавав і не підписував необхідний для поставки акт приймального контролю, посилаючись на деталі виконання товару.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що розрахунок за поставлений товар замовником здійснено лише після поставки товару.

Проаналізувавши доводи і пояснення кожної зі сторін та провівши дослідження доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується, що поставка товару відбулася 18.12.2015, коли було складено акт приймального контролю (якості) № 1, яким підтверджується передача відповідачем і отримання позивачем 1 100 одиниць товару (плаття робоче темно-синього кольору з тканини бавовняної змішаної).

При цьому, суд враховує, що 17.12.2015 відповідачем складено оголошення № 1, згідно з яким представнику замовника № 1363 Гончарук Т.В. пред'явлено на приймальний контроль (якості), згідно з цим оголошенням зазначені в акті вироби завезені на /в склад (в/частину) № А 2756 28.12.2015 у кількості 1 100 шт, прийнята і взята до обліку 28.12.2015.

Також, суд враховує приєднані до відзиву на позовну заяву службові записки відповідача (начальника виробництва на ім'я керівника підприємства) від 21.10.2015 та 02.12.2015 і лист від 23.10.2015 № 23/0/02, проте не вбачає у них обставин, які б свідчили про те, що прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" відбулося внаслідок прострочення Міністерства оборони України.

Так, у службовій записці від 21.10.2015 йдеться про те, що 20.10.2015 замовником не підписано акт приймального контролю (якості) у зв'язку з невідповідністю упаковки для продукції ГОСТ 19159-85, що вимагає погодження зміни упаковки.

У листі від 23.10.2015 № 23/0/02 на ім'я Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України відповідач просить дозвіл на відвантаження товару в мішках з поліпропіленового матеріалу і хімічних волокон по 20 шт без опломбування.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не представив доказів надіслання цього листа.

Такі зауваження позивача судом відхиляються, оскільки лист від 23.10.2015 № 23/2/02 містить відмітки адресата про погодження зміни упаковки та примітку про погодження за умови внесення відповідних змін до договору, які свідчать про їх отримання підрозділом Міністерства оборони України, керівник якого укладав договір від 16.09.2015 № 286/3/15/391 від імені Міністерства оборони України.

Також, суд не погоджується з позицією позивача відносно того, що свій лист від 23.10.2015 № 23/0/02 відповідач адресував не вірно. У запереченнях на відзив позивач посилається на п.п. 6.3.3 договору і вказує, що представником замовником за умовами договору є 1363 Головне військове представництво Міністерства оборони України.

Відповідно до п.п. 6.3.3 договору постачальник зобов'язаний не пізніше ніж за два робочі дні письмово повідомити представника замовника про дату, коли товар буде наданий для приймання по якості.

На думку суду, у листі від 23.10.2015 № 23/0/02 відповідач правильно визначив адресата - Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, оскільки: по-перше, саме його керівник від імені Міністерства оборони підписував договір від 16.09.2015 № 286/3/15/391, а замовником за цим договором є саме Міністерство; по-друге, договір не визначає, що представником замовника є 1363 Головне військове представництво Міністерства оборони України. Так, договір передбачає проведення контролю якості військовими представниками Міністерства оборони України, але конкретного представника не визначає; по-третє, договір у додатку № 1 визначає місце поставки товару - конкретний центр забезпечення Військова частина А 2756 (46 ОЦЗ) код 07644539, адреса: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 99, яка не є представником замовника.

Разом з тим, правильність визначення адресата не змінює правомірності позовних вимог і підстав для їх задоволення, оскільки у своєму листі в службових записках відповідач сам вказує на невідповідність упаковки товару державним стандартам, погодженим у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 685 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання. Обов'язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування.

Статтею 686 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати від продавця передання товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості.

У п. 2.3 договору передбачалося, що приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться військовим представництвом Міністерства оборони України у присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифіката відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, комплекності та ростовки відповідно до затвердженого зразка, наявності іншої супровідної документації. У разі, якщо на підприємстві не створено військове представництво Міністерства оборони України, замовник направляє до цього підприємства представників такого представництва для приймання товарів військового призначення. Рішення щодо визначення військового представництва Міністерства оборони України для здійснення приймального контролю (якості) товару приймає 1363 Головне військове представництво Міністерства оборони України після остаточного визначення місцезнаходження підприємства виробника товару (п. 2.3).

У разі коли постачальник є виробником товару, зазначеного у специфікації, контроль якості здійснюється на підставі вимог Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, установах, організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107 (п. 2.4).

Приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою (п. 2.7).

На переконання суду, недотримання вимог щодо упаковки товару у даному випадку слід прирівнювати до неналежного виконання умов договору, адже невідповідна упаковка унеможливила приймання-передачу товару в цілому.

Крім того, господарським судом береться до уваги той факт, що сторонами належним чином не узгоджувалося перенесення строків поставки, а встановлені строки не були дотримані відповідачем.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з правовою позицією прокурора у позивача щодо достеменності факту порушення відповідачем строків поставки за договором, тобто допущення неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки та штрафу у розмірі 7 % від вартості товару була погоджена сторонами у п.п. 7.3.4 договору, а саме: за порушення строків виконання зобов'язань постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Зважаючи на доведеність обставин прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором від 16.09.2015 № 286/3/15/391 та враховуючи наведені положення законодавства та умови договору, позовні вимоги про стягнення пені і штрафу є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши правильність та арифметичну вірність розрахунку ціни позову, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача щодо безпідставності вимог про стягнення пені за порушення не грошового зобов'язання з огляду на приписи ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, де вказується, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вказувалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з процитованою судом ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України неустойка (пеня, штраф) можуть бути заходом впливу на боржника у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а не лише грошового зобов'язання.

Підпункт 7.3.4 договору, яким сторони передбачили можливість стягнення пені і штрафу віднесені до ст. 7 договору "Відповідальність сторін" і прокурором в особі Міністерства оборони України заявлено вимоги про створення пені саме як виду відповідальності за порушення зобов'язання, а не як вид забезпечення виконання зобов'язання, про яке йдеться у ст. 549 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позов, суд також відхиляє посилання відповідача на відсутність попередньої оплати за договором, оскільки умови про порядок оплати не передбачали обов'язку замовника щодо її внесення і, зокрема, у п. 4.3 договору йшлося про право, а не обов'язок замовника за певних умов.

Доказів наявності між сторонами попередньої згоди на внесення попередньої плати суду подано не було.

Станом на час вирішення спору відповідачем не заявлено суду клопотань про зменшення штрафних санкцій.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати у справі покладаються на відповідача. Надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню на користь платника з Державного бюджет України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" (01033, м. Київ, вул. І. Еренбурга, 5, ідентифікаційний код 39375477) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) 28 755 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 54 коп. пені, 22 365 (двадцять дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 42 коп. штрафу,

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" (01033, м. Київ, вул. І. Еренбурга, 5, ідентифікаційний код 39375477) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. П.Болбочана, 8, ідентифікаційний код 38347014) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

4. Повернути Військовій прокуратурі Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. П.Болбочана, 8, ідентифікаційний код 38347014) з Державного бюджету України 72 (сімдесят дві) грн. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення № 471 від 24.06.2016, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/12603/16.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 06.10.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина