Рішення № 61871171, 28.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/75/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016 Справа № 908/2377/16

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз Збут”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7

до відповідача: Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, 71635, Запорізька область, Василівський район, с. Балки, вул. Каховська, 26

про стягнення 53 751,90 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

08.09.16 до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз Збут” (далі ТОВ “Запоріжгаз Збут”) про стягнення з Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області (надалі Балківська СР) заборгованості за типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.11.15 № 2015/ТП-БО-352025 у розмірі 53 751,90 грн., з якої: 42 137,51 грн. сума основного боргу, 8 643,95 грн. пені, 652,88 грн. 3 % річних та 2 317,56 грн. інфляційних втрат.

08.09.16 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.09.16 судом порушено провадження у справі № 908/2377/16, якій присвоєно № провадження 17/75/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 28.09.16.

У засіданні суду 28.09.16, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 525, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України та вказуючи, що 20.11.15 між сторонами було укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-БО-352025, на виконання умов якого позивач на протязі грудня 2015 р. поставив відповідачу природний газ на суму 42 137,51 грн. Однак, зобов’язання щодо оплати поставленого газу в строк, визначений у договорі, відповідач не здійснив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 42 137,51 грн. За порушення строків виконання основного зобов’язання відповідачу нараховано 8 643,95 грн. пені, 652,88 грн. 3 % річних та 2 317,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання призначене на 28.09.16 не з’явився. 23.09.16 на адресу суду від сільського голови Балківської сільської ради надійшла заява від 19.09.16 № 695, в якій відповідач зазначив, що проти позовних вимог не заперечує, визнає їх в повному обсязі. Крім того, просить суд розглянути справу за відсутності представника Балківської сільської ради.

ВСТАНОВИВ:

20.11.15 між товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз Збут” (Постачальник), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (Газорозподільне/Газотранспортне підприємство) та Балківською сільською радою Василівського району Запорізької області (Споживач) укладений типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-БО-352025 (далі договір), за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов’язався постачати природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 Газ природний, скраплений або в газоподібному стані), (далі – газ) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2. вказаного договору визначено, що передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об’єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі – пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 1.3 договору, Газорозподільне/газотранспортне підприємство, через газові мережі якого Постачальник постачає газ Споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску.

Взаємовідносини між Постачальником та Газорозподільним/газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між Постачальником та Газорозподільним/ газотранспортним підприємством.

Пунктом 2.3 договору закріплено, що обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об’єктів Споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. (…).

У відповідності із п. 2.5 договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох робочих днів погоджує з Газорозподільним/Газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб’єктами ринку природного газу.

Згідно із положеннями п. 3.6 договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством відповідно до п. 2.5 розділу ІІ договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п. 3.9 договору).

Згідно із п. 10.1 договору, договір набирає чинності з 01 жовтня 2015 р. та укладається на строк до 31 грудня 2015 р. (…). Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (…).

Станом на момент прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору зазначений вище типовий договір від 20.11.15 № 2015/ТП-БО-352025 є чинним. Доказів зворотнього матеріали справи не містять та представниками сторін до справи не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позивачем на виконання умов типового договору від 20.11.15 № 2015/ТП-БО-352025 у грудні 2015 р. поставлено відповідачу природний газ на суму 42 137,15 грн., що підтверджується актом від 31.12.15 № ЗЗП00006449 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 20.11.15 № 2015/ТП-БО-352025 на суму 42 137,51 грн., який підписаний уповноваженою особою відповідача та скріплений печаткою Балківської сільської ради (належним чином засвідчена копія акту містяться в матеріалах цієї справи).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.6. договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної/щодекадної (потрібне підкреслити) 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в Додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання суб’єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води). (…). У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. (…).

Згідно із п. 4.7. договору, оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб’єктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок Газорозподільного/Газотранспортного підприємства за договором на розподіл/транспортування природного газу.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав, оплату природного газу поставленого у грудні 2015 р. в сумі 42 137,51 грн. у строк визначений пунктом 4.6. типового договору на постачання природного газу від 20.11.15 № 2015/ТП-БО-352025 не провів, чим порушив умови вказаного договору.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 42 137,51 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем повністю у наданій суду заяві від 19.09.16 № 695.

За таких обставин, позовна вимога позивача про стягнення з Балківської сільської ради 42 137,51 грн. основного боргу за типовим договором від 20.11.15 № 2015/ТП-БО-352025 за грудень 2015 р. підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Положеннями п. 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення 8 643,95 грн. пені за період з 06.01.16 по 07.07.16 (розрахунок наявний в матеріалах справи, арк. с. 9).

Факт прострочення основного зобов’язання в сумі 42 137,51 матеріалами справи № 908/2377/16 доведено.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за 6 місяців з моменту порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, за розрахунком суду, який здійснений за допомогою комп’ютерної юридично-інформаційної пошукової системи “Законодавство” з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ч. 6 ст. 232 ГК України, сума пені становить 8 555,30 грн. яка нарахована судом за період з 06.01.16 по 06.07.16 (182 дня) на суму боргу 42 137,51 грн. за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.15 № ЗЗП00006449.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 8 555,30 грн. за вказаний вище період. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 652,88 грн., з якої: 3 % річних в сумі 15,63 грн. нараховані за період з 06.12.15 по 15.12.15 на суму боргу 19 011,62 грн.; 3 % річних в сумі 637,26 грн. нараховані за період з 06.01.16 по 07.07.16 на суму боргу 42 137,51 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи, арк. с. 9).

Оскільки предметом спору у справі № 908/2377/16 є стягнення основного боргу за грудень 2015 р. саме за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.15 № ЗЗП00006449 на суму 42 137,51 грн., а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві жодним чином не зазначалось про те, що відповідачем було прострочено виконання зобов’язання за спірним договором зі інший період 2015 р. та не надано суду доказів такого прострочення, судом через недоведеність відмовляється в задоволенні вимог позивача про стягнення 15,63 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем за період з 06.12.15 по 15.12.15 на суму 19 011,62 грн.

Згідно з розрахунком суду (проведений за допомогою комп’ютерної юридично-інформаційної пошукової системи “Законодавство”), 3 % річних за період з 06.01.16 по 07.07.16 які нараховуються на суму боргу 42 137,51 грн. за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.15 № ЗЗП00006449 становлять 635,52 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних за вказаний період на суму 42 137,51 грн. відхиляються через необґрунтованість.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 317,56 грн. індексу інфляції за період з січня по травень 2016 року (розрахунок наявний в матеріалах справи, арк. с. 9).

Розглянувши вказаний розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що здійснений розрахунок позивача за січень 2016 року не відповідає приписам Рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Так, із змісту зазначеного листа Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. вбачається, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. З урахуванням наведених рекомендацій, вимоги позивача про нарахування індексу інфляції за січень 2016 року відхиляються судом через необґрунтованість.

Решта сума вимог про стягнення індексу інфляції за період з березня по травень 2016 року на загальну суму 1954,98 грн. є законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим, задовольняється судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1365,99 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області (71635, Запорізька область, Василівський район, с. Балки, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 04351819) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз Збут” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 39587271) – 42 137 (сорок дві тисячі сто тридцять сім) грн. 51 коп. основного боргу, 8 555 (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 30 коп. пені, 635 (шістсот тридцять п’ять) грн. 52 коп. 3% річних, 1 954 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 98 коп. індексу інфляції та 1 365 (одну тисячу триста шістдесят п’ять) грн. 99 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 04.10.16.

Суддя В.Л. Корсун