Рішення № 61870905, 29.09.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2016 Справа № 907/449/16

За позовом публічного акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород

ДО приватного підприємства РЕНКО, м. Ужгород

ПРО звернення стягнення на заставлене майно

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №81/15 від 08.12.2015 року;

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до приватного підприємства РЕНКО, м. Ужгород про звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.08.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2016 року розгляд справи було відкладено на 16.08.2016 року.

У судовому засіданні 16.08.2016 року було оголошено перерву за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України до 05.09.2016 року.

У судовому засіданні 05.09.2016 року було оголошено перерву за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України до 19.09.2016 року на 11:00 год.

У судовому засіданні 19.09.2016 року представником відповідача, у звязку з необхідністю подання додаткових документальних доказів, подано заяву про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 року продовжено строк вирішення спору в порядку вимог ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 29.09.2016р.

Позивач просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами. В обгрунтування своїх доводів вказує на порушення відповідачем умов кредитного договору в частині забезпечення повноти та своєчасності проведення розрахунків, у звязку з чим у відповідача перед позивачем станом на 18 липня 2016 р. виник борг у сумі 176 233,67 гривень (Сто сімдесят шість тисяч двісті тридцять три гривні 67 копійок), де:

105 000,00 гривень - заборгованість по кредиту;

28 078,26 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

9 660,00 - заборгованість з комісії.

6 675,82 гривень - пеня.

569,59 гривень -3 відсотки річних у відповідності до ст. 625 ЦКУ.

26 250,00 гривень - штраф.

В забезпечення виконання зобовязань, із Відповідачем було укладено договір застави транспортних засобів №02-4/4з-55 від 21 травня 2013 року та в подальшому додаткові угоди до нього №1 від 04 червня 2014 року та №2 від 02 червня 2015 року, згідно якого в якості забезпечення зобовязань було передано транспортні засоби. Ринкова вартість застави склала 498 694,00 (Чотириста девяносто вісім тисяч шістсот девяносто чотири) гривні, відповідно до Висновків про оцінку майна, складених ТОВ «Експерт і К» станом 20.05.2015 року. За взаємною згодою Сторін цього Договору визначено загальну заставну вартість Предмету застави у сумі 498 694,00 грн.

З огляду на те, що відповідачем порушено умови кредитного договору та заборгованість не сплачено, позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави.

Відповідач заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав. Зазначає про не доведення позивачем факту отримання кредитних коштів відповідачем, а відтак, безпідставності заявлених позовних вимог. Водночас, відповідних підтверджуючих наведене доказів суду не подав, свого повноважного представника в судове засідання не направив.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81.1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.09.2016р. на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідачів, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2013 р. між ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (далі - «Банк/Позивач») та ПП «Ренко - «Позичальник/Відповідач») було укладено Договір кредиту за овердрафтом № 02-1/3 о-4-13, а в подальшому були укладені додаткові угоди до нього № 1 від 16.05.2013 р., № 2 від 12.08.2013 р., №3 від 18.02.2014 р., № 4 від 16.05.2014 р., № 5 від 23.02.2015 р„ № 6 від 15.05.2015 року (далі - Договір кредиту), згідно якого, Кредитор надає Позичальнику овердрафт для здійснення операцій з поточного рахунку понад залишок коштів, на поточному рахунку Позичальника №26006038000090, відкритому в ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» зі сплатою відсотків, комісій і інших платежів відповідно до умов Договору. Ліміт кредитування, у межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції зі свого поточного рахунку понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 105000грн, якщо інший ліміт не встановлено Кредитором, згідно умов п.1.3. цього Договору.

Кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю заборгованість за Овердрафтом за цим договором - 13 травня 2016 року. За користування овердрафтом Позичальник сплачує Кредитору винагороду за його використання у розмірі 27,50 відсотків річних від фактичної заборгованості за рахунком.

Матеріалами справи підтверджено, що свої зобовязання за Договором кредиту Банк виконав повністю, що підтверджується виписками з поточного рахунку Відповідача.

При цьому, відповідачем у строк, визначений договором кредитування, заборгованість по кредиту не сплачено, у звязку з чим, станом на 18 липня 2016 р. за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 176 233,67 грн., де:

-105 000,00 гривень - заборгованість по кредиту;

-28 078,26 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

-9 660,00 - заборгованість з комісії.

-6 675,82 гривень - пеня.

-569,59 гривень -3 відсотки річних у відповідності до ст. 625 ЦКУ.

-26 250,00 гривень - штраф.

Позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобовязань, із Відповідачем було укладено договір застави транспортних засобів №02-4/4з-55 від 21 травня 2013 року та в подальшому додаткові угоди до нього №1 від 04 червня 2014 року та №2 від 02 червня 2015 року, згідно якого в якості забезпечення зобовязань було передано транспортний засіб, марки MAN, модель 18.463 FLS тип сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, колір «білий», номер шасі (кузова, рами) WMAH06ZZZ1M333242, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAO 822431, що видане 16.04.2013 року Ужгородським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області. Також передано у заставу транспортний засіб, марки AVTOTREIDING, модель OPS-24-5 тип напівпричіп бортовий - Е, реєстраційний номер А01577ХТ, 1999 року випуску, колір «червоний», номер шасі (кузова, рами) Z29210332XKATR043, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAO 822422, що видане 16.04.2013 року Ужгородським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області.

Ринкова вартість застави складає суму 498 694,00 грн, відповідно до Висновків про оцінку майна, складених ТОВ «Експерт і К» станом 20.05.2015 року.

За взаємною згодою Сторін цього Договору загальну заставну вартість Предмету застави визначено в сумі 498 694,00 грн.

З огляду на порушення відповідачем умов договору кредитування та наявності заборгованості, позивач просить звернути стягнення на предмет застави в межах суми заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

В силу частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 572 цього ж Кодексу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

Також статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 19, 20 Закону України "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Так, згідно Договору кредиту за овердрафтом позивачем відповідачу було надано кредит у розмірі 105000грн. із строком повернення 13.05.2016р. Пунктом 5.2.1 Договору передбачено, що Позичальник зобовязаний забезпечити виконання своїх зобов'язань за цим договором та погасити Кредитору овердрафт в повному обсязі у термін визначений п.1.4. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, строк сплати якого настав.

Пунктом 2.3.1. Договору відсотки за кредит нараховуються щомісяця методом «факт/365(366)», тобто з розрахунку фактичної кількості днів у місяці. При цьому відсотки нараховуються на суму зобовязань Позичальника (під сумою зобовязань розуміється сума залишку на рахунку заборгованості за по овердрафту наприкінці кожного дня) пропорційно кількості днів, протягом яких це зобовязання враховувалося Кредитором на рахунку заборгованості Позичальника по овердрафту.

Згідно поданого позивачем розрахунку станом на 18.07.2016р. заборгованість відповідача по відсоткам за користування кредитом складає суму 28078,26грн., а заборгованість з комісії складає суму 9660грн.

Пунктом 6.2. Договору у випадку порушення Позичальником термінів погашення овердрафту, а також, якщо сплата відсотків і комісій прострочена більш ніж на 2 (два) календарні дні, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем за період з 14.05.2016р по 18.07.2016р нараховано відповідачу пеню за порушення термінів погашення овердрафту в сумі 6675,82грн.

Окрім того, пунктом 6.3. Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником умов, визначених п.1.4. цього Договору, Кредитор має право вимагати від Позичальника сплатити штраф у розмірі 25% (Двадцять пять) відсотків від суми коштів від розміру максимального ліміту заборгованості по кредиту за овердрафтом, що зазначені в п.1.2. цього Договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума штрафу складає 26250грн.

У звязку з невиконанням умов договору та неповерненням кредитних коштів позивачем у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України здійснено нарахування на суму боргу три відсотки річних за період з 14.05.2016р. по 18.07.2016р в сумі 569,59грн.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У частині 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених норм законодавства та враховуючи те, що, на думку суду, позивачем доведено наявність невиконаного основного зобов'язання, а саме факт заборгованості у ПП «Ренко» в розмірі 176233,67 грн. за Кредитним договором № 02-1/3о-4-13 від 19.02.2013 р., позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави транспортного засобу згідно договору застави №02-4/4з-55 від 21 травня 2013 року, а саме на транспортний засіб, марки MAN, модель 18.463 FLS тип сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, колір «білий», номер шасі (кузова, рами) WMAH06ZZZ1M333242,; а також, транспортний засіб, марки AVTOTREIDING, модель OPS-24-5 тип напівпричіп бортовий - Е, реєстраційний номер А01577ХТ, 1999 року випуску, колір «червоний», номер шасі (кузова, рами) Z29210332XKATR043, що зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., в рахунок погашення заборгованості ПП «Ренко» (88000, АДРЕСА_1, код ЄДРГІОУ 34676403), перед Публічним акціонерним товариством Комерційний інвестиційний банк (м. Ужгород, вул. Гойди, 10 МФО 312248, Код ЄДРПОУ 19355562 п/р № 29097011000001 в ПАТ КОМІНВЕСТБАНК) по Договору кредиту за овердрафтом № 02-1/3o-4-13 від 19 лютого 2013 року в сумі 176 233,67 гривень (Сто сімдесят шість тисяч двісті тридцять три гривні 67 копійок), де: 105 000,00 гривень - заборгованість по кредиту; 28 078,26 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 9 660,00 заборгованість з комісії; 6 675,82 гривень пеня; 569,59 гривень 3 відсотки річних; 26 250,00 гривень - штраф, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

3. Стягнути з приватного підприємства «Ренко» (88000, АДРЕСА_1, код ЄДРГІОУ 34676403) на користь публічного акціонерного товариства „Комінвестбанк (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562) суму 2643,04грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.10.2016р.

Суддя О.Ф. Ремецькі