Рішення № 61870826, 28.09.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.2016 Справа № 907/524/16

за позовомдержавного підприємства з обслуговування повітряного руху України,

м. Бориспіль, Аеропорт, Київська область, Львівський регіональний

структурний підрозділ Украероруху, м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 обласного центру з гідрометеорології, м. Ужгород

про стягнення суми 10642,46 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - юрисконсульт І категорії Львівського РСП Украероруху України в Львівській області (дов. від 12.09.14 №1.23-56),

від відповідача ОСОБА_3 (дов. від 07.03.14), ОСОБА_4 (дов. від 14.09.16)

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 10642,46 грн., в т.ч.9659,21 грн. - основної заборгованості по оплаті отриманих комунальних послуг за період липень 2015-березень 2016 року, 188,89 грн. 3% річних, 127,87 грн. пені та 666,49 грн. інфляційних втрат, згідно договору №14 про відшкодування вартості комунальних послуг від 20.07.15.

Позивач просить позов задоволити мотивуючи тим, що відповідач, всупереч умовам договору, не здійснив оплату рахунків за отримані комунальні послуги, у звязку з чим в нього рахується прострочена заборгованість у сумі 9659,21 грн. На вказану суму заборгованості, у звязку з простроченням, позивачем нараховано пеню в розмірі 127,87 грн. та у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України суму 188,89 грн. 3% річних та 666,49 грн. інфляційних втрат. Позивач вказує, що вказана сума заборгованості належала до сплати відповідачем у відповідності до додаткової угоди №2 до договору з додатком №1-2, додаткової угоди №3 до договору та додаткової угоди №4 до договору, проекти яких надсилались для підписання відповідачу разом з відповідними розрахунками, однак не були підписані відповідачем та відповідно не оплачені рахунки щодо сплати отриманих комунальних послуг. Позивач, посилаючись на п.п.4.3,5.1 договору стверджує, що позивачем повністю сплачені комунальні послуги, які отримав відповідач та вартість яких повинна бути відшкодована відповідачем, однак відповідач відмовився підписувати акти про надання послуг та залишив рахунки за отримані та спожиті послуги за період липень 2015-березень 2016 року без оплати. Посилаючись на п.4.4 договору позивач наводить доводить доводи щодо наявності у підприємства права змінювати суми відшкодувань за надані комунальні послуги при зміні цін, тарифів та ставок на послуги з боку організацій постачальників цих послуг шляхом надання споживачу відповідних розрахунків та відповідних додатків, які у відповідності до вказаного пункту були надані відповідачем, сплату сум у відшкодування оплати за отримані комунальні послуги станом на 01.08.16 не здійснив, хоч і визнав свою заборгованість частково на суму 3456,23 грн.

Відповідач у відзиві від 19.09.16 частково визнає позов у частині стягнення суми 4409,18 грн. в т.ч. ПДВ основної заборгованості за отримані комунальні послуги та заперечує позові вимоги щодо стягнення іншої суми основної заборгованості, також вважає безпідставним та незаконним нарахування пені, 3% річних та суми інфляційних втрат.

Відповідач доводить, що починаючи з липня 2015 року Львівським РСП Украероруху неодноразово направлялись на підписання ОСОБА_1 ЦГМ проекти додаткових угод щодо збільшення вартості комунальних послуг (від 06.07.2015 року№2; від 02.09.2015 року №3, від 22.01.2016 №4) та акти виконаних робіт складені на підставі проектів додаткових угод до договору №14, однак так і не були укладеними. Стверджує, що проекти вказаних додаткових договорів містили ціну на надання послуг з прибирання приміщень загального користування та дезинфекції, яка є значно завищеною ніж та, яку погоджено сторонами згідно додаткової угоди №1, суттєве підвищення ціни на які Львівський РСП Украероруху аргументував укладенням нового договору на прибирання службових приміщень з ТОВ «Імпел ОСОБА_5».

Відповідач вказує, що позивачу неодноразово надсилались аргументовані відмови щодо підписання додаткової угоди №№2,3 та 4 до договору від 20.02.2015 року №14, де зазначалось, що ОСОБА_1 ЦГМ є бюджетною неприбутковою організацією і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України і проводить видатки у відповідності до затвердженого кошторису згідно плану асигнувань і таким чином без внесених змін до кошторисних призначень не має права самовільно збільшити видатки, а також повідомлялось про наявність штатної посади прибиральника, у звязку ОСОБА_1 ЦГМ має можливість самостійно забезпечити прибирання орендованих приміщень, а щодо прибирання площ загального користування, та запропоновувалось Львівському РСП Державного Украероруху визначити межі території почергового прибирання силами штатних одиниць або строків почергового прибирання.

Крім того, здійснивши аналіз вартості спірних послуг (прибирання) в м. Ужгород, ОСОБА_1 ЦГМ- відповідач має достатньо підстав вважати, що таке різке збільшення вартості послуг не має жодного економічного підґрунтя, адже на ринку послуг існує достатньо пропозицій з ціновими пропозиціями значно нижчими від запропонованих Львівським РСП Украероруху.

Відповідач стверджує, що звертався до позивача листом до позивача із текстом додаткову угоду №2 до договору №14 від 20.02.15 у власній редакції , у підписанні якої йому було відмовлено. Тому, відповідач, посилаючись на положення ст.180 та ст.181 Господарського кодексу України, а також п.п 4.4,6.4. договору № 14 від 20.02.2015 вказує, що умовами вказаного договору не передбачено права сторін в односторонньому порядку вносити зміни до договору в тому числі й відносно вартості послуг, які являються предметом договору, а відтак у частині позовних вимог щодо стягнення 5250,03 грн. просить суд відмовити у задоволенні.

У звязку з тим, що відповідач заперечує проти вартості послуг з прибирання приміщень загального користування та дезинсекції, які були вказані у проектах додаткових договорів до договору №14 від 20.02.2015 року та які не були підписані відповідачем, вважає неправомірним та безпідставним нарахування суми пені 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач наводить доводи щодо відсутності вини ОСОБА_1 ЦГМ у простроченні фінансових зобов'язань перед Львівським РСП Украероруху по Договору №14 та Додатковій угоді №1 до даного Договору, оскільки відповідач весь спірний період вживав заходів щодо недопущення такого прострочення шляхом надсилання пропозицій вирішення даного питання, додаткових угод, листів з проханням в найкоротший термін надіслати рахунки та акти приймання-здавання послуг з вартістю послуг за цінами, передбаченими діючим договором №14 від 20.02.2015 та додатковою угодою №1 від 25.05.2015, які були проігноровані позивачем.

Тому, посилаючись на норми ч.ч.1, 4 ст. 613 Цивільного кодексу України та п.4.3. Договору №14 від 20.02.15 відповідач наводить доводи щодо спростування позовних вимог у частині нарахування суми пені 3% річних та інфляційних втрат.

З підстав, наведених у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, враховуючи визнання суми 4409,18 грн. в т.ч. ПДВ основної заборгованості за отримані комунальні послуги.

У судовому засіданні 19.09.16, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

24.05.13 між Регіональним відділенням Фондом державного майна України по Закарпатській області (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) 24.05.13 укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №32-13/05-08, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, визначене у п.1.1 вказаного договору.

Пунктом 5.9 вказаного договору визначено обовязок орендаря здійснювати витрати, повязані з утриманням орендованого майна та вказівку протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, в тому числі на компенсацію із сплати податку на землю, або безпосередньо з організаціями, що надають відповідні послуги.

На виконання вищенаведеного договору оренди, між позивачем (підприємство за договором) та відповідачем (споживач за договором) 20.07.15 укладено договір №14 про відшкодування вартості комунальних послуг та додаткову угоду №1 від 25.05.15 (далі- договір).

Згідно п.1.1 договору підприємство зобовязується надавати споживачу доступ до користування комунальними та експлуатаційними послугами (далі -послуги), перелік яких наводиться в додатку №1-1 «Перелік послуг, як підлягають відшкодуванню споживачем, їх розмір та вартість», а споживач зобовязується своєчасно здійснювати відшкодування витрат на споживання даних послуг та експлуатаційних витрат підприємства згідно з умовами цього договору.

Згідно вказаного переліку у відшкодування спожитих комунальних послуг, визначено наступні види послуг: водопостачання і водовідведення; водовідведення дощових стоків з покрівель будинків; транспортування (транзит) питної води; водовідвід стічних вод в каналізацію; витрати на довезення води на КДП (за одне довезення); вивезення твердих побутових відходів; прибирання місць загального користування (договірна ціна згідно розрахунку); послуги з дезінсекції (за необхідності).

Розділом 4 договору визначено порядок та умови оплати послуг, зокрема орієнтовна вартість відшкодування комунальних послуг у 2015 році.

Пунктом 4.3 договору визначено, що відшкодування вартості послуг відшкодування вартості послуг здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок не пізніше 10 (десяти) календарних днів після отримання акту про надання послуг, рахунку і податкової накладної.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що при зміні цін, тарифів та ставок на послуги з боку організацій постачальників суми відшкодувань за послуги можуть бути змінені Підприємством, про що він зобовязаний письмово сповістити Споживача та надати йому на розгляд проект додаткової угоди до Договору з відповідними розрахунками та Додатками.

Позивач, керуючись вказаним пунктом договору, у звязку з укладенням 01.07.15 з ТОВ «Імпел ОСОБА_5» нового договору про надання послуг №127, згідно якого змінено (збільшено) вартість комунальних послуг, листом №6.4.3-1774 від 06.07.15 надіслано відповідачу погоджений проект додаткової угоди №1 до договору №14 про відшкодування вартості комунальних послуг від 20.02.15 щодо зміни вартості відшкодування вартості комунальних послуг на 2015 рік з 01.07.15 та акт про відшкодування вартості комунальних послуг за липень 2015 року з проханням підписати та в стислі строки повернути один примірник.

Відповідач 03.08.15 листом №26-01/914 надіслав позивачу відповідь про додаткову угоду №2, в якій пропозицію щодо підписання проекту додаткової угоди №2 відхилив, посилаючись на те, що запропонована вартість послуг з прибирання приміщень загального користування майже в 16 разів перевищує вартість послуг в порівнянні з аналогічним періодом, що не має під собою економічного підґрунтя, оскільки запропонована цінова пропозиція значно перевищує існуючі пропозиції на ринку послуг з прибирання. Відповідач наголосив, що є бюджетною неприбутковою організацією і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України і проводить видатки у відповідності до затвердженого кошторису згідно плану асигнувань і таким чином без внесених змін до кошторисних призначень не має права самовільно збільшити видатки, у звязку з чим просив вилучити послуги по прибиранню приміщень загального користування та дезинфекції. Залишаючи діючої інші умови додаткової угоди №1 від 25.05.15.

15.08.15 відповідач надіслав позивачу лист-відмову від підписання актів по додатковій угоді №2, у звязку з чим акти приймання-здавання послуг за серпень та липень 2015 року, в яких зазначені завищені тарифи по прибиранню приміщень загального користування, не були підписані. У вказаному листі відповідач просив позивача надіслати зкориговані акти приймання-здавання послуг за липень та серпень 2015 року відповідно до попередньо-узгоджених та діючих між сторонами договору розцінок.

Так, впродовж серпня 2015-березня 2016 року позивач надсилав звертався до відповідача листами з пропозиціями укласти додаткові угоди №№2,3,4 (лист від 20.08.15 №6.4.17-2139, від 02.09.2015 № 6.4.3-2231, від 20.10.15 №6.4.17-2882, від 22.01.16 №6.3.17-171 та від 10.03.16 листом №6.3.17-561)

Відповідач листами від 14.09.2015 №26-01/1177, від 23.11.15 №26-01/1463, від 24.03.16 листом №25-01/450 відхилив пропозиції підписання проектів додаткових угод №№2,3,4.

03.03.16 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату 7685,81 грн. заборгованості за договором.

08.04.16 відповідач надіслав позивачу лист-відповідь №25-01/520 на претензію, в якій повідомив, що враховуючи те, що оскільки проекти додаткових угод №№2,3 до договору №14 від 20.02.2015 року не були підписані уповноваженою особою ОСОБА_1 ЦГМ та не скріплювались печаткою, внаслідок чого, відповідно до ч.7 п.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями) не являються бюджетними зобовязаннями і відповідно не могли пройти ні реєстрацію в органах казначейської служби, ні оплату.

Водночас, у вказаній претензії відповідачем визнано борг у сумі 3456,23 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума заборгованості за договором за період липень 2015 року березень 2016 року становить 9659,21 грн. вказана сума визначена позивачем на основі розцінок комунальних послуг, які були вказані в проектах додаткових угод №№2-4, від підписання яких відповідач відмовився.

Натомість, відповідачем не оспорюється сума основної заборгованості за вказаний період за послуги, передбачені п.1.2.1-п.1.2.6 договору у розмірі 4409,18 грн.

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи та спірні правовідносини, регулювання яких здійснюється норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та нормами інших нормативно-правових актів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Факт отримання послуг, згідно умов спірного договору не заперечується відповідачем та відповідно визнається сума заборгованості у розмірі 4409,18 грн. з врахуванням розцінок, які погоджені сторонами у відповідності до умов договору та додаткової угоди №1.

У пункті 4 додаткової угоди №1 від 25.05.2015 сторони обумовили між собою, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме, з 01.05.2015 і є підставою для здійснення взаєморозрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що відповідач неодноразово листами відмовлявся від зміни умов договору щодо вартості послуг та повертав проекти додаткових угод непідписаними, тому при вирішенні даного спору судом беруться до уваги умови Договору №14, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оскільки між сторонами не підписано додаткові угоди №№2,3,4, тобто нових зобовязань за договором не виникає, відтак обчислення вартості послуг на підставі додаткових угод №2,3,4 є неправомірним.

Тому, з огляду на встановлені обставини справи та враховуючи визнання відповідачем суми заборгованості у розмірі 4409,18 грн., судом констатується, що визнання відповідача частини позову таким, що не суперечить вимог ч.6 ст.22 ГПК України, відтак позовні вимоги щодо основної суми заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 4409,18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобовязання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до п. 4.1 договору зі змінами, викладеними у додатковій угоді №1 від 25.05.2015, орієнтовна вартість відшкодування комунальних послуг за даним договором у 2015 році становить 5559,44 грн. з ПДВ (прибирання службових приміщень та місць загального користування (коридорів, санвузлів) 792,43 грн. з ПДВ, послуги з дезінсекції (за необхідності) 2,33 грн. з ПДВ).

Пунктом 4.3 договору сторони між собою обумовили, що оплата вартості комунальних послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок не пізніше десяти банківських днів, після надання акту про відшкодування вартості комунальних послуг, рахунку і податкової накладної.

Згідно ч.ч.1,2 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст.614 Цивільного кодексу України )

Судом беруться до уваги доводи відповідача щодо того, що проекти додаткових угод №№2,3 та 4 до договору №14 від 20.02.2015 року не були підписані уповноваженою особою ОСОБА_1 ЦГМ, не скріплювались печаткою, тому у відповідності до ч.7 п.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України не могли бути зареєстровані та оплачені в органах казначейської служби, а на неодноразові звернення-листи до позивача щодо надання відповідача актів приймання-здавання послуг за липень 2015-березень 2016 року за вартістю діючих між сторонами договору розцінок, у відповідності до умов спірного договору, - позивачем не були надані для оплати відповідачу. Крім того, відповідачем було направлено позивачу проект додаткової угоди до договору, який також позивачем не був підписаний.

Відтак, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що відповідачем належним чином доведено відсутність вини у простроченні зобовязання, а також те, що ним вживались заходи щодо недопущення виникнення заборгованості по оплаті отриманих комунальних послуг за період липень 2015-березень 2016 року, а надані за липень 2015-березень 2016 року включали в себе вартість послуг змінену позивачем в односторонньому порядку, тому не вважається простроченою заборгованість відповідача, а відтак не підлягає стягненню з відповідача сума 188,89 грн. 3% річних, 127,87 грн. пені та 666,49 грн. інфляційних втрат, згідно договору №14 про відшкодування вартості комунальних послуг від 20.07.15.

З огляду на вказане, у частині позовних вимог про стягнення суми 188,89 грн. 3% річних, 127,87 грн. пені та 666,49 грн. інфляційних втрат, суд дійшов висновку відмовити повністю.

Отже, позов слід задоволити частково.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 570,91 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у сумі 807,09 грн. судового збору покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 77, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 обласного центру з гідрометеорології (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, Словянська набережна, 5, код 20442705) на користь державного підприємства з обслуговування повітряного руху України (08307, м. Бориспіль, Аеропорт, Київська область, код 19477064), Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху, (79040, м.Львів. вул.Любінська, 217, а/с 3983, код 19326017) суму 4409,18 грн. основної заборгованості та суму 570,91 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати у сумі 807,09 грн. судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.10.15.

Суддя О.В. Васьковський