Постанова № 61870095, 09.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/1157/2016 Головуючий 1 інст.: Криворот О.О.

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач в апел. інст.: Коваль С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Коваль С.М.

за участю учасників ДТП - ОСОБА_2,

ОСОБА_3 та її представника - адвоката Науменка О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Фурмана В.О. в інтересах ОСОБА_6 на постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року,

В с т а н о в и в:

Постановою судді Солом»янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Як зазначено у постанові судді, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №957220, ОСОБА_6 14.06.2016 року о 16 год. 45 хв. по вул. В.Гетьмана, 1 в м. Києві, керуючи автомобілем «Рено» д.н.з. НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 та «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3, що призвело до пошкодження всіх транспортних засобів, чим порушив п.п. 13.1, 2.3 (б) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На зазначену постанову, адвокат Фурман В.О. в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судове рішення є незаконним та необгрунтованим, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Зазначає, що постанова суду винесена без урахування всіх обставин справи, оскільки не були прийняті до уваги пояснення ОСОБА_6, який в дорожньо-транспортну пригоду потрапив вперше та при наданні пояснень патрульним поліцейським значно хвилювався, а також залишені без уваги його заяви про необхідність повернення матеріалів на доопрацювання через ряд недоліків при складанні схеми ДТП та неможливості, внаслідок цього, встановити суттєві обставини справи та того, що автомобілі «Шкода» та «Мерседес» здійснювали паркування в не дозволеному місці.

На апеляційну скаргу, представником ОСОБА_3 - адвокатом Науменко О.Г. були подані заперечення, в яких він посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення, просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 його захисника - адвоката Фурмана В.О., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представника - адвоката Науменка О.Г., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за викладених у постанові обставин, є правильним та відповідає представленим у справі доказам. Такий висновок підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зауважень, наявними відеозаписами, які були надані учасниками ДТП та поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Як убачається з власноручних пояснень ОСОБА_6, які були надані ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди, визнаючи свою вину зазначав про те, що він не справився з керуванням та вдарив автомобілі «Шкода» і «Мерседес».

Із пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, які були дані ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди та підтверджені під час розгляду справи в апеляційній інстанції убачається, що він рухався на автомобілі «Шкода» д.н. НОМЕР_2 по вул. В.Гетьмана в м. Києві. Маючи намір припаркуватися, він зупинився за автомобілем «Мерседес», який був припаркований біля бардюру, та увімкнув аварійну сигналізацію. В цей час відчув удар в заднє ліве крило та задній бампер. Пояснював, що на момент удару, його автомобіль перебував у нерухомому стані.

Із пояснень ОСОБА_3, які були надані нею одразу після дорожньо-транспортної пригоди та підтверджені під час апеляційного розгляду, вона знаходилась у припаркованому автомобілі «Мерседес» д.н.з.НОМЕР_3 по вул. Гетьмана, 1-а в м. Києві, коли відчула різкий удар в ліву задню стойку. Пояснювала, що водій автомобіля «Рено» на великій швидкості також зачепив автомобіль «Шкода», який стояв за нею.

Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди (а.с.4) убачається, що зіткнення автомобілів відбулося на вул. В.Гетьмана в м. Києві. Ширина проїзної частини становить 7,10 м. Також зазначені місця зіткнення автомобілів та їх розташування після ДТП, міститься перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП.

Будь-яких зауважень при складанні схеми ДТП водіями не було зазначено.

Згідно з вимогами п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вимога цього пункту передбачає, що під час вибору безпечного інтервалу руху водій зобов»язаний враховувати швидкість руху, траєкторію руху транспортних засобів та інших учасників дорожнього руху, тип транспортного засобу, тощо.

З урахуванням наявних в матеріалах адміністративної справи пояснень учасників ДТП, даних схеми ДТП, відеозаписів наданих учасниками ДТП, які були переглянуті в суді апеляційної інстанції та з яких убачається, що автомобілі «Шкода» і «Мерседес» на момент зіткнення перебували у нерухомому стані, з урахуванням характеру та локалізації виявлених пошкоджень на автомобілях, приймаючи до уваги ширину проїзної частини та розташування автомобілів після дорожньо-транспортної події, відсутності даних про обмеження щодо паркування на ділянці де сталася ДТП, слідує, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зіткнення сталося в результаті недотримання водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 2.3 б),13.1 Правил дорожнього руху України.

За таких обставин, враховуючи доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення сукупністю наявних у справі доказів, висновок судді у постанові про те, що ОСОБА_6 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правильним.

Посилання в апеляційній скарзі адвоката про необхідність повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки на схемі ДТП не відображені усі необхідні об»єкти та ознаки, то вони не заслуговують на увагу та не є підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

Докази щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінюються судом та ґрунтуються на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності.

При розгляді справи, суддею місцевого суду були повно, всебічно та об»єктивно з»ясовані всі обставини справи та дана їм належна оцінка, а тому доводи та підстави, за яких адвокат Фурман В.О. просить скасувати постанову судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Переконливих доказів, які б за своїм змістом безумовно спростовували висновки судді в постанові про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, щодо його невинуватості у скоєному правопорушенні, у апеляційній скарзі наведено не було та відповідних додаткових доказів при розгляді справи в апеляційній інстанції, не було надано.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року, якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Фурмана В.О. - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва С.М. Коваль