Постанова № 61869718, 18.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/344/2016 Головуючий 1 інст.: Ключник А.С.

Категорія: ст. 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Коваль С.М.

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

інших учасників дорожньо-траспортної пригоди - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року,

В с т а н о в и в:

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Як зазначено у постанові судді, з управління патрульної поліції в м. Києві надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, згідно якого, остання 09.12.2015 року о 16 год. 35 хв., на перехресті вул. Жмеринська - вул. Г.Космосу, 19 в м. Києві керуючи транспортним засобом марки «Хюндай», держаний номерний знак НОМЕР_1, не дотрималась безпечної дистанції та інтервалу до транспортного засобу - автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_3, та транспортного засобу - автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_3, водій ОСОБА_2, що призвело до зіткнення та механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів, чим порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху.

На зазначену постанову, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне та необ»єктивне з»ясування обставин ДТП, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що під час розгляду справи судом не було взято до уваги, що характер руху транспортного засобу під її керуванням не є причиною виникнення даної ДТП та її наслідків, а наявна в матеріалах справи схема ДТП повністю підтверджує вину іншого учасника - водія ОСОБА_2, який рухався зі швидкістю набагато більше ніж 60 км/год та не побачивши її автомобіль, здійснив з ним зіткнення. Також не взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено свідків даної дорожньо-транспортної пригоди.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за викладених у постанові обставин, є правильним та відповідає представленим у справі доказам. Такий висновок підтверджується даними, що містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення; схемі ДТП, яка складена уповноваженою особою у відповідності до вимог закону та підписана ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зауважень, а також поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Як убачається з власноручних пояснень ОСОБА_1, які були надані нею одразу після дорожньо-транспортної пригоди та підтверджені під час розгляду справи в апеляційній інстанції, 09 грудня 2015 року о 17 годині, вона рухалась на автомобілі «Хюндай» д.н. НОМЕР_4 по вул. Героїв Космосу, зі сторони заправки «Сокар» в сторону вул. Жмеринської в м. Києві зі швидкістю 30 км/год. Ще здалеку побачивши, що попереду стоїть автомобіль чорного кольору з увімкненим поворотом ліворуч, вона почала перестроюватись правіше, переконавшись, що інших автомобілів не було. Перестроївшись передньою частиною автомобіля, вона відчула сильний удар у праве переднє колесо від автомобіля «Мітсубісі», від чого її автомобіль відкинуло ліворуч. Після удару її автомобіль став не керованим та вдарився в праву частину заднього бамперу автомобіля «Хюндай». Після удару вона відпустила гальма і протягнула автомобіль ще на декілька метрів.

Також пояснювала, що якби вона не дотримувалась дистанції, то пошкодження її автомобіля були б значніші, при цьому автомобіль «Хюндай» має лише пошкодження заднього бамперу з правої сторони (ліва частина ціла). Вважає, що автомобіль «Мітсубісі» намагався обігнати її з правої сторони, внаслідок чого були пошкоджені автомобілі (а.с. 4).

Із пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, які були дані ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди та підтверджені під час розгляду справи в апеляційній інстанції убачається, що він рухався на автомобілі «Міцубісі» д.н. НОМЕР_3 по вул. Героїв Космосу зі сторони вул. Якуба Коласа в сторону вул. Жмеринська в м. Києві. Рухаючись у правій смузі руху, відчув удар у ліві водійські дверцята, після цього проїхав ще приблизно 20 метрів та зупинився. Відчув удар в ліву водійську сторону. ( а.с. 6). Пояснював, що він рухався у своїй смузі руху, ближче до правого краю проїзної частини і напрямок руху не змінював.

Із пояснень ОСОБА_3, які були надані ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди та підтверджені під час апеляційного розгляду, він рухався на автомобілі «Хюндай»д.н. НОМЕР_2 по вул. Г.Космосу. Зупинившись з ввімкненим поворотом, простояв декілька хвилин, так як його ніхто не пропускав. Після цього, відчув потужний удар в задню частину автомобіля, від чого його відкинуло на декілька метрів. Згодом він знову відчув другий удар у задню частину свого автомобіля. Після двох ударів побачив, як з правої сторони проїхали два автомобілі «Хюндай»чорного кольору д.н. НОМЕР_1 і «Мітсубісі» сірого кольору д.н. НОМЕР_3. ОСОБА_1 після удару проїхала приблизно 300 м, після чого зупинилася. Пояснював, що на його думку, в нього врізався автомобіль «Хюндай» за кермом якого була дівчина і вважає її винною, так як вона рухалась з великою швидкістю приблизно 80 км/год, оскільки удар був дуже потужним (а.с.5).

Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3) убачається, що зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобілів «Хюндай» д.н. НОМЕР_1 та «Мітсубісі» д.н. НОМЕР_3. Також встановлено, що на автомобілі під керуванням водія ОСОБА_2 були виявлені: пошкодження переднього лівого крила та лівої передньої дверки; на автомобілі під керуванням водія ОСОБА_3 - пошкодження задньої частини автомобіля, повело кузов, в задній частині автомобіля пошкоджено два задніх стопа, задня кришка багажника, задній бампер, два задніх крила, задня права стойка кузова, пошкоджена вихлопна труба, задні дверцята не відкривалися; на автомобілі під керуванням водія ОСОБА_1 - пошкоджено капот автомобіля, переднього лівого крила, передній бампер з противотуманками, передньої панелі, погнутий радіатор, пошкодження передньої лівої фари, переднього правого крила та лакофарбного покриття на передньому правому крилі, на передній правій двері автомобіля (царапина), пошкоджене переднє праве колесо (покришка).

Будь-яких зауважень при складанні схеми ДТП водіями не було зазначено.

Згідно з вимогами п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вимога цього пункту передбачає, що під час вибору безпечного інтервалу руху водій зобов»язаний враховувати швидкість руху, траєкторію руху транспортних засобів та інших учасників дорожнього руху, тип транспортного засобу, тощо. Під час вибору безпечного інтервалу руху водій зобов»язаний рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини і дотримуватися допустимих інтервалів, для того щоб виключити можливість уклинювання інших транспортних засобів.

З урахуванням вищезазначених пояснень учасників ДТП, даних схеми ДТП, характеру та локалізації виявлених пошкоджень на автомобілях, приймаючи до уваги ширину проїзної частини та ширину смуг руху, з урахуванням місця зіткнення автомобілів та розташування автомобілів після дорожньо-транспортної події слідує, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зіткнення сталося в результаті недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

За таких обставин, враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення сукупністю наявних у справі доказів, висновок судді у постанові про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правильним.

Посилання в апеляційній скарзі апелянта на те, що при розгляді справи судом не було взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено свідків даної дорожньо-транспортної пригоди, то вони не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зазначений протокол про адміністративне правопорушення містить усі відомості, що стосуються правопорушення, а про необхідність зазначення у протоколі свідків передбачено лише у тому разі, якщо вони наявні.

Крім того, як ОСОБА_1 так і іншими учасниками ДТП при викладенні пояснень на місці пригоди та при розгляді справи в апеляційній інстанції, про наявність свідків ДТП вони не зазначали.

Під час апеляційного перегляду справи, клопотань щодо необхідності призначення у справі експертизи, учасниками не заявлялось.

Слід зауважити, що докази щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінюються судом та ґрунтуються на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи пояснень учасників ДТП, даних схеми ДТП, фотознімків, на яких зображені пошкодження, яких зазнали автомобілі, характеру та локалізації виявлених пошкоджень на автомобілях, приймаючи до уваги місце зіткнення та розташування автомобілів після дорожньо-транспортної події слідує, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зіткнення сталося в результаті недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Наведені докази спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо її невинуватості у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, про неповноту з»ясування обставин ДТП та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

При розгляді справи, суддею були повно та об»єктивно з»ясовані всі обставини справи та дана їм належна оцінка, а тому доводи і підстави, за яких ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Переконливих доказів, які б за своїм змістом безумовно спростовували висновки судді в постанові про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, щодо її невинуватості у скоєному правопорушенні, у апеляційній скарзі наведено не було та відповідних додаткових доказів при розгляді справи в апеляційній інстанції, не було надано.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва С.М. Коваль