Ухвала суду № 61869518, 05.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

05 жовтня 2016 року м. Київ № 826/14459/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКабінету Міністрів України провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кротюк О.В.) від 10.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14459/15 та призначено попереднє судове засідання на 17.02.2016.

У зв'язку із відрахуванням зі штату суду судді Кротюка O.B., в провадженні якого перебувала адміністративна справа № 826/14459/15 та не була ним розглянута, справу було повторно розподілено між суддями.

За результатом повторного автоматичного розподілу судових справ, для розгляду справи №826/14459/15 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016 справу прийнято до провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розглядую

У судовому засіданні 14.04.2016 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 14.04.2016 суд відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/236/14.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати бездіяльність Уряду України по виконанню взятих державою на себе зобов'язань по виконанню міжнародних договорів, щодо ком пенсації майна сім'ї позивача, як вимушеним переселенцям із Польщі у 1945 році та зобов'язати Кабінет Міністрів України при внесенні до Верховної Ради України проекту Бюджету України на 2016 рік, передбачити компенсацію позивачу майна, яке належало його діду ОСОБА_2, бабці ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4, як переселенцям із Польщі у 1945році, за рахунок державного бюджету.

Як на обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Угоду між Урядом УРСР і Польським Комітетом Національного Визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР » від 09.09.1944.

При цьому в наданих суду письмових поясненнях щодо причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає про те, що у квітні 2013 року та у квітні 2015 року він звертався до Прем'єр-Міністра України зі зверненнями в яких просив вирішити питання про компенсацію його як правонаступнику та спадкоємцю майна діда вартістю 7900 карбованців станом на лютий 1945, та вирішити питання компенсації його, як правонаступнику та спадкоємцю за 11,2га землі з них 7,0 га орної, яка належала його сім'ї.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР від 09.09.1944 була офіційно оприлюднена, зокрема, в Офіційному віснику України 24.05.2006 № 19 за 2006 рік, а отже позивач мав можливість ознайомитись з її змістом та дізнатись про порушення своїх прав, ще з 2006 року.

Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 було подано 20.07.2015.

Таким чином, позивачем було порушено шестимісячний строк звернення до суду встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем надано суду докази та письмові пояснення щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з 01.10.2013, а саме щодо його перебування на лікуванні з 01.10.2013 по 11.11.2013, з 13.01.2014 по 22.01.2014, з 12.05.2014 по 31.05.2014 та з 25.12.2014 по 23.01.2015. Крім того позивач посилався на те, що з листопада 2013 року по березень 2014 року в м. Києві продовжувався в активній формі Майдан гідності з огляду на що перебувати в Києві було небезпечно та з квітня 2014 року у Донецькій області проводилась антитерористична операція та лише у липні 2014 року м. Соледар, в якому проживає позивач було звільнено. При цьому доказів на підтвердження наявності обставин, як і б перешкоджали зверненню до суду до 01.10.2013 та після липня 2014, та неможливості направлення позову до суду поштовою кореспонденцією в період з листопада 2013 року по березень 2014 року позивачем суду надано не було.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Будь-яких інших доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду крім зазначених у матеріалах справи не міститься.

З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі поданої ним позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду

Відповідно до частини сьомої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко