Постанова № 61868776, 22.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. № 820/3538/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

суддів - Мар'єнко Л.М., Нуруллаєва І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - військової частини польова пошта В6250 - Афоніна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини польова пошта В6250, командира військової частини польова пошта В6250 Ніколюка Віктора Дмитровича, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною (незаконною) відмову командира військової частини польова пошта В6250 у припиненні (розірванні) контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладеного 26.01.2015 між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини польова пошта В6250 полковника Клочкова Владислава Вікторовича;

- зобов'язати командира військової частини польова пошта В6250 припинити (розірвати) контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладений 26.01.2015 між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини польова пошта В6250 полковника Клочкова Владислава Вікторовича та звільнити ОСОБА_3 з військової служби в запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту на підставі а. "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Вказаний контракт укладено на строк особливого періоду, але не менше одного місяця. Відповідно до Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" з 20.01.2015 встановлювався особливий період тривалістю 210 діб, тобто до 22.08.2015. Після зазначеного закінчення строку дії зазначеного періоду позивач звернувся до командира військової частини В6250 із рапортом про звільнення з військової служби, проте відповідачем відмовлено ОСОБА_3 у звільненні у зв'язку із відсутністю підстав для звільнення та дострокового розірвання контракту. Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача, військової частини польова пошта В6250, у судовому проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову відповідно до яких зазначив, що особливий період у країні не припинявся, а тому у відповідача відсутні підстави для передчасного розірвання контракту із позивачем. У зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі, командир військової частини польова пошта В6250 Ніколюк Віктор Дмитрович та Міністерство оборони України у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та військової частини польова пошта В6250, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 26.01.2015 між Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини польова пошта В6250 полковника Клочкова Владислава Вікторовича та громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рядовим запасу, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (а.с. 18-19).

Відповідно до п.3 вказаного контракту, його укладено на строк особливого періоду але не менше одного місяця (а.с. 19).

09.06.2016 ОСОБА_3 направлено рапорт на ім'я командира військової частини польова пошта В6250 про звільнення з військової служби в запас у зв'язку із закінченням строку контракту (а.с. 32).

Листом від 14.06.2016 №6250/8/ за підписом тимчасово виконуючого обов'язки командира частини пп В6250 підполковника Д.В. Бізонича повідомлено позивача та його представника про те, що у зв'язку з тим, що особливий період у країні не закінчився, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_3 з військової служби (а.с. 36).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частина 2 статті 65 Конституції України гарантує, що громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII), військовий обов'язок включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.

Абзацом 4 частини 4 статті 2 Закону України №2232-XII (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) передбачено, що до видів військової служби відноситься військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Статтею 19 Закону України №2232-XII (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби. Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 20 Закону України №2232-XII (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби військовослужбовці, які прослужили на строковій військовій службі не менше трьох місяців, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, резервісти, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

В силу вимог частини 2 статті 23 Закону України №2232-XII (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), для громадян України, які вперше прийняті на військову службу за контрактом, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: для військовослужбовців, прийнятих на посади рядового складу, - 3 роки; для військовослужбовців, прийнятих на посади сержантського і старшинського складу, - 5 років; для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу; для осіб офіцерського складу - 5 років; для військовослужбовців, прийнятих на військову службу у разі оголошення рішення про проведення мобілізації (часткової) та (або) введення правового режиму воєнного стану - на особливий період, але не менше одного місяця.

Таким чином, укладення контракту про проходження військової служби на строк дії особливого періоду, але не менше одного місяця, можливе виключно з моменту оголошення рішення про проведення повної чи часткової мобілізації та/або введення правового режиму воєнного стану.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Подібне визначення особливого періоду міститься в ст.1 Закону України "Про оборону України", відповідно до якого особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Дія особливого періоду, під час якого згідно п.2 ч.9 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" допускається продовження строку контракту, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 14 січня 2015 року №15 оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом (Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 15 січня 2015 року набрав чинності 20 січня 2015 року), тому тривалість особливого періоду становила 210 діб: з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року.

Таким чином, враховуючи, що у відповідності до положень Закону України "Про оборону України", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період в Україні діяв після оголошення рішення про мобілізацію та охоплював час мобілізації (з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року), суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача з рапортом про звільнення від 09 червня 2016 року у відповідача були відсутні підстави для відмови у звільненні ОСОБА_3 з військової служби.

Посилання відповідача на те, що Указ Президента України визначає лише термін проведення мобілізації, а календарні строки мобілізації визначаються мобілізаційними планами та мобілізаційними завданнями під час дії особливого періоду є необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізаційний план - сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах особливого періоду; мобілізаційні завдання (замовлення) - окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що мобілізаційними планами та мобілізаційними завданнями жодним чином не визначаються календарні строки мобілізації, а тому твердження відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

Разом з тим, пунктом 4 Указу Президента України №15 від 14 січня 2015 року постановлено провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 "Про часткову мобілізацію".

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки позивач не виявив бажання продовжувати службу у складі Збройних Сил України та тривалість особливого періоду завершилась 22 серпня 2015 року, а тому наявні підстави для припинення військової служби за контрактом згідно п."а" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до військової частини польова пошта В6250, командира військової частини польова пошта В6250 Ніколюка Віктора Дмитровича, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову командира військової частини польова пошта В6250 у припиненні (розірванні) контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладеного 26.01.2015 між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини польова пошта В6250 полковника Клочкова Владислава Вікторовича.

Зобов'язати командира військової частини польова пошта В6250 припинити (розірвати) контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладений 26.01.2015 між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини польова пошта В6250 полковника Клочкова Владислава Вікторовича та звільнити ОСОБА_3 з військової служби в запас у зв'язку з закінченням строку контракту на підставі п. "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Судді Л.М. Мар'єнко

І.С. Нуруллаєв