Ухвала суду № 61867859, 06.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/753/16 Головуючий у 1-й інстанції: Герасименко С.Г.

Провадження № 22-ц/778/3384/16 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Полякова О.З.

Спас О.В.

Воробйової І.А.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, повернення банківського вкладу,-

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк».

В обґрунтування позову зазначено, що 28.12.2013 року між нею та відповідачем на території АР Крим в смт. Кировське Кировського району було укладено договір банківського вкладу НОМЕР_1, вклад «Стандарт» від 28.12.2013 року в розмірі 30 000,00 грн. з відсотковою ставкою 17 % річних, строком на 3 місяці, до 28.03.2014 року включно. Також зазначала, що відповідач починаючи з березня 2014 року спочатку тимчасово, а потім зовсім припинив свою діяльність на території АР Крим. Відповідач заблокував всі рахунки позивача. На письмову вимогу повернути вклади відповідач відмовився повернути вклади та сплатити відсотки.

Посилаючись на ці обставини, просила стягнути з відповідача на її користь суму банківського вкладу за договором НОМЕР_1, вклад «Стандарт» від 28.12.2013 року в розмірі 30 000,00 грн.; відсотки за користування грошовими коштами в період з 28.01.2014 року по 28.01.2016 року - 10 200,00 грн.; інфляційні збільшення з індексом інфляції - 29 631, 42 грн., а всього 69 831 грн. 42 коп.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 суму заборгованості за депозитним договором НОМЕР_1 від 28 грудня 2013 року у розмірі 69 831 грн. 42 коп., що складається з: заборгованості за депозитом - 30 000 грн. 00 коп.; відсотки за користування депозитом - 10 200 грн. 00 коп., інфляційні збільшення з індексом інфляції - 29 631, 42 грн.. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи,порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції розглянувши справу виходив з того, що належними документами встановлено, що 28.12.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено договір вкладу НОМЕР_1, за яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. на строк 3 міс. до 28 березня 2014 р. зі сплатою відсотків за ставкою 17% річних.

15.10.2015 року позивач ОСОБА_4 письмово звернулась до відповідача із заявою про повернення суми вищезазначеного банківського вкладу, і відповідачем не виконані обов"язки по поверненню коштів.

Висновки суду на вимогах закону не ґрунтуються.

Згідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вимогами ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції з ведення касових операцій передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірній» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною. якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язана була довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема щодо існування спірних правовідносин між сторонами, наявність стягуваних грошових коштів на рахунку та невиконання відповідачем взятих на себе договором зобов'язань.

Окрім незавіреної копії договору вкладу НОМЕР_1 від 28.12.2013 року будь - які інші докази внесення коштів з боку позивача до Банку в справі відсутні, що унеможливлює вирішення питання про стягнення грошей на її користь.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача на користь банку підлягають стягненню документально підтверджені понесені судові витрати.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 307,309,317ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року по цій справі - скасувати та ухвалити нове рішення за яким :

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, повернення банківського вкладу - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати в сумі 768 грн. 14 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: