Ухвала суду № 61866534, 04.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7348/15-ц Головуючий у І інстанції Шинкар А. О.Провадження № 22-ц/780/4683/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 19 04.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Мережко М.В.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтував тим, що у 2009 році на підставі договору купівлі-продажу придбав у відповідача ОСОБА_4 прості іменні акції ВАТ «Броварський побуткомбінат» у кількості 14095 штук на суму 352375 грн.

У 2010 році дружина продавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з позовом про визнання договору купівлі-продажу вказаних акцій недійсним. Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 29.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволені: договір купівлі-продажу простих іменних акцій Броварського побуткомбінату визнано недійсним, ОСОБА_4 зобов'язано повернути ОСОБА_3 кошти у сумі 352375 грн., а реєстроутримувача акцій Броварського побуткомбінату ПАТ «Банк «Тавріка» - здійснити списання акцій з особового рахунку ОСОБА_3 та зарахувати на особовий рахунок ОСОБА_4

ПАТ «Банк «Тавріка» рішення суду щодо списання та наступного зарахування акцій виконав, внаслідок чого ОСОБА_4 25 листопада 2010 року відчужив акції іншим особам, які в свою чергу в той же день продали акції громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а згодом ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відчужили їх на користь ОСОБА_8

Позивач також зазначив, що за його апеляційною скаргою Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 13.11.2012 року скасував рішення Старобільського районного суду, а провадження у справі закрив через відмову позивача ОСОБА_5 від позову.

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_8 про витребування майна від добросовісного набувача, але у задоволенні позову йому відмовлено, оскільки на час ухвалення судом першої інстанції рішення ОСОБА_8 уже не був власником акцій. Послався на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09 лютого 2015 року вказане рішення Броварського міськрайонного суду залишено без змін, і також що Апеляційний суд Київської області у своїй ухвалі зазначав, що на час звернення ОСОБА_3 до суду вже існувало рішення суду, що набрало законної сили, за яким власниками спірних акцій визнано подружжя ОСОБА_5, але позивач до них з вимогами щодо повернення акцій не звертався.

Посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій відповідачів ОСОБА_3 позбувся належних йому акцій, можливості встановити кінцевого власника належних йому раніше акцій ПАТ «Броварський побут комбінат», а тому на підставі ч.1 ст.321 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь 352375 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що прості іменні акції ПАТ «Броварський побуткомбінат», які за договором купівлі-продажу від 26 серпня 2009 року №178/09-Б придбав ОСОБА_3, не повернулися у власність ОСОБА_4, не є спільною сумісною власністю відповідачів, а є власністю позивача.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у 2009 році на підставі договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_4 прості іменні акції ВАТ «Броварський побуткомбінат» у кількості 14095 штук на суму 352375 грн.

У 2010 році дружина продавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з позовом про визнання договору купівлі-продажу вказаних акцій недійсним.

Встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року було задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ПАТ «Банк «Тавріка» та визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 26.08.2009 року за №178/09-Б, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 сплачені ним кошти у сумі 352375,00 грн., а ПАТ «Банк «Тавріка», як реєстроутримувача ПАТ «Броварський побуткомбінат», зобов'язано здійснити списання з особового рахунку ОСОБА_3 зазначені акції та зарахувати їх на особовий рахунок ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2012 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року, вказане рішення було скасоване, а провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову. Як зазначено в ухвалі, позивач надав заяву про відмову від позовних вимог, посилаючись на врегулювання спору між сторонами, і представник апелянта також просив задовольнити заяву позивача.

З рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2013 року у цивільній справі №361/1551/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання договорів недійсними вбачається, що ОСОБА_4 25 листопада 2010 року уклав договори купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат» з ОСОБА_11 щодо 3819 штук акцій, ОСОБА_13 щодо 3819 штук акцій, ОСОБА_10 щодо 3819 штук акцій та ОСОБА_12 щодо 1640 штук акцій. Вказаним рішенням договори купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат», укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12Г було визнано недійсними, але суд при цьому вказав на неможливість застосування реституції як наслідок недійсності правочину, оскільки ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12Г відчужили куплені за оспорюваними договорами акції іншим особам. Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_13 залишено без розгляду.

З ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року у справі №361/3579/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 і Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «ІТТ-інвест» про витребування майна із чужого незаконного володіння вбачається, що позивач до початку розгляду справи по суті подала до суду нотаріально посвідчену заяву про відмову від позову про витребування акцій з чужого незаконного володіння і зобов'язання вчинити дії, і вказана відмова ОСОБА_5 від позову була прийнята судом, а провадження у справі закрито.

Дослідивши вказані судові рішення, що набрали законної сили, суд першої інстанції вірно вважав, що прості іменні акції ПАТ «Броварський побуткомбінат», які за договором купівлі-продажу від 26 серпня 2009 року №178/09-Б придбав ОСОБА_3, не повернулися у власність ОСОБА_4 (не є спільною сумісною власністю відповідачів), а є власністю позивача.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є недоведеними і до задоволення не підлягали.

За вимогами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пред'являючи вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 352375 грн., позивач не зазначив підставу стягнення вказаної суми.

З огляду на вищенаведене,судом першої інстанції прийнято законне і справедливе рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення коштів.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: