Рішення № 6186475, 19.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/10819.06.09 За позовомСпільного підприємства фірми "Київ - Донбас" До

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКиївської міської ради

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРЯДО.ОК Управління та експлуатація нерухомості"

про розірвання договору

Представники:Суддя Смирнова Ю.М.

від позивачаДранчук І.Я. представник

від відповідача

від третьої особиВолошенюк О.М., Дорошенко О.С. представники

Ружицький О.М. представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.07.1994, укладеного між позивачем та відповідачем (договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею від 15.07.1994 № 3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2009 у справі залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРЯДОК.ОК Управління та експлуатація нерухомості".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що після завершення будівництва багатоповерхового будинку земельна ділянка, передана за спірним договором, позивачем не використовується, у звязку з чим відповідачу була надіслана пропозиція про розірвання договору. Проте, відповідач відповіді на зазначену пропозицію позивачу не надав, тому останній звертається до суду з позовною заявою.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує, що відсутні підстави для розірвання спірного договору, оскільки право користування земельною ділянкою не перейшло до третьої особи, яка є тільки балансоутримувачем будинку, а не його власником.

Третя особа вимог суду не виконала, письмових пояснень по суті позову не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

15.07.2004 року між Київською міською радою народних депутатів (далі - відповідач) та фірмою "Київ - Донбас" (далі - позивач) укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) (далі договір оренди), відповідно до умов якого відповідач надає, а позивач приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 12824 кв.м.

Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 49 років для будівництва житлових будинків з підземними гаражами по вул. Жилянській, 57- 67 у Залізничному районі (п. 1.2 Договору оренди).

23.12.2005 року між Спільним підприємством фірмою "Київ - Донбас" (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРЯД.ОК" укладено договір № 35 (далі Договір № 35) про передачу новозбудованого житлового будинку з вбудовано прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Жилянській,57-67 експлуатуючий організації.

Предметом договору № 35 є передача позивачем третій особі новозбудованого житлового будинку з вбудовано прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 57-67 (надалі Житловий комплекс) з метою житлово комунального обслуговування, експлуатації та балансоутримування будинку третьою особою згідно діючого законодавства (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.1.2 Договору № 35 сторони погодили, що позивач має право відмовитись від договору оренди земельної ділянки під Житловим комплексом, як на користь третьої особи, так і на користь інших осіб, що мають відношення до утримання Житлового комплексу.

На виконання умов п. 2.1.1 Договору № 35 позивач передав 01.09.2006, а третя особа прийняла житловий будинок, про що свідчить відповідний акт приймання передачі.

В матеріалах справи є належним чином засвідчені копії актів прийому передачі квартир, паркомісць в будинку, збудованому на земельній ділянці, що знаходиться на вул. Жилянській 57-67 в місті Києві, а також копії інвестиційних договорів на придбання фізичними особами квартир у вказаному житловому будинку.

Позивач 28.10.2008 року звернувся до відповідача із заявою про припинення договору оренди від 15.07.1994 року шляхом його розірвання.

Вказана заява позивача залишена відповідачем без відповіді. Згоди щодо розірвання спірного договору у добровільному порядку сторони не дійшли.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 10 Господарсько процесуального кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" та ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Договір оренди земельної ділянки від 15.07.1994 зареєстровано в книзі договорів на право тимчасового користування землею 15.07.1994 № 3.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За загальним правилом, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ними цілей. В даному випадку, п. 1.2 Договору оренди земельної ділянки передбачено, що земельна ділянка надається для будівництва житлових будинків з підземними гаражами по вул. Жилянській, 57-67.

Матеріалами справи підтверджується, що з 01.09.2006 року позивач не використовує орендовану земельну ділянку за призначенням, а саме для будівництва будинку, оскільки такий будинок вже побудований та переданий для житлово комунального обслуговування, експлуатації та балансоутримування третій особі, право власності на квартири в цьому будинку належить фізичним особам.

Отже, у звязку із завершенням будівництва будинку мета спірного договору досягнута. Можливість добровільної відмови користувача від права користування земельною ділянкою передбачена Земельним кодексом України (ст. 141).

Враховуючи викладене, а також те, що претензій щодо належного виконання позивачем обовязків орендаря відповідач до позивача не висуває, позов визнається судом обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір на право тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди) від 15.07.1994, укладений між Київською міською радою та Спільним підприємством Фірмою "Київ - Донбас" та зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 15.07.1994 за № 3.

3.Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Спільного підприємства Фірми "Київ - Донбас" (01004 м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ19025988) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М.Смирнова