Рішення № 61861947, 07.10.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2016 р. Справа № 903/577/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

про стягнення 84 550,72 грн.

Суддя Костюк С.В

при секретарі Коритан Л.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_1, дов.№882 від 13.07.2016 року

Права та обов 'язки учаснику судового процесу роз 'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Підприємства теплових мереж Ковельтепло 66 983,98 грн. інфляційних, 14 609,98 грн. пені, 2 956,76 грн. 3% річних.

Заявлену вимогу обгрунтовує з посиланням на договір купівлі-продажу природного газу №569/14-БО-2 від 27.11.2013 року. На виконання умов якого позивач поставив протягом січня-грудня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 7 860 105,29 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Основна заборгованість по договору відсутня, в звязку з несвоєчасним проведенням розрахунків за поставлений природний газ, за умовами договору (п.7.2) нарахована пеня, згідно ст.625 ЦК України інфляційні та 3% річних, строк стягнення яких встановлено по п.9.3 договору 5 років.

Відповідач в поясненні від 05.09.2016 року №1179 вимоги позивача визнає частково, а саме в частині пені на суму 13 079,72 грн., 3% річних на суму 2623,52 грн. та інфляційних на суму 66 983,98 грн.

Як зазначено в поясненні перерахунок пені та 3% річних зроблено з врахуванням того, що п.6.1 договору передбачено остаточний розрахунок за переданий газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу; згідно п.1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року №14 день фактичної сплати заборгованості не включається в період часу за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Також в пояснені просить зменшити розмір пені до 10%, дане клопотання обґрунтовує важким фінансовим станом підприємства, відсутністю обігових коштів, що призвело до встановлення неповного робочого часу для працівників з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року; великим обсягом заборгованостей споживачів за теплову енергію, що змусило підприємство брати кредити в банку з метою проведення розрахунків за енергоносії.

До пояснення долучено контррозрахунки по пені та 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи 27.11.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №569/14-БО-2 купівлі-продажу природного газу з додатковими угодами від 28.01.2014 року, 29.04.2014 року, 22.05.2014 року, 12.06.2014 року, 19.09.2014 року, 12.11.2014 року, 31.12.2014 року (а.с.7-19); на виконання якого позивач протягом січня-грудня 2014 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 7860105,29 грн., що підтверджується актами приймання- передачі природного газу, які підписано сторонами договору та скріплено їх печатками (а.с.20-31).

Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача пені в сумі 14 609,98 грн. за несвоєчасну оплату поставленого природного газу, 66 983,98 грн. інфляційних та 2956,76 грн. 3% річних згідно долученого до позову розрахунку (а.с.95-98).

Згідно контррозрахунку відповідача, долученого до пояснення №1179 від 05.09.2016 року, сума пені становить 13 079,72 грн., 3% річних 2623,52 грн. та інфляційних 66 983,98 грн.

Суд погоджується з розрахунками відповідача в частині розміру 3% річних; щодо інфляційних сума нарахована позивачем не змінилась.

Так, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність з порушення грошових зобовязань» визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Враховуючи, що за умовами договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, дати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ, вимога щодо стягнення відсотків річних підлягає задоволенню в сумі 2623,52 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 14 609,98 грн. пені, то суд вважає що дана підлягає задоволенню в сумі 13 079,72 грн.

По пункту 7.2 Договору у разі невиконання Відповідачем умов пункту 6.1 Договору Позивач має право не здійснювати поставку газу Відповідачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання Відповідачем пункту 6.1 Договору він зобов'язався сплатити Позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як слідує з розрахунку пені зробленого позивачем не було враховано положення пункту 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" в частині того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Згідно контр розрахунку відповідача сума пені складає 13 079,72 грн.

Відповідачем відповідно до статті 83 Господарського процесуального України, заявлено клопотання про зменшення пені до 10 відсотків.

Дане клопотання суд задовольняє частково, зменшує суму пені до 20%, виходячи з наступного.

Як зазначено в п.п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України; у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Заявляючи клопотання про зменшення пені відповідач посилається на важкий фінансовий стан підприємства.

Так, заборгованість підприємства „Ковельтепло„ за спожитий природний газ станом на 01.09.2016р. становить 977,3 тис. грн, в тому числі по населенню - 628,1 , бюджет (- 0,7 ) тис. грн; по інших споживачах (- 0,3 ) тис. грн.

Згідно з Інформацією про стан розрахунків за природний газ по підприємству станом на 01 вересня 2016 року рівень розрахунків за спожитий природний газ складає 95,4 %, незважаючи на значну заборгованість споживачів перед підприємством, яка станом на 01.08.2016р. становить 4525,3 тис. грн .

В результаті постійних неплатежів за послуги по теплопостачанню підприємство не взмозі вчасно розраховуватися за спожитий природний газ.

За результатами 2 -го кварталу 2016 року ПТМ «Ковельтепло» отримало збитки в розмірі 5320 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 1-ий квартал 2016 року, та 1-ше півріччя 2016 року .

Незважаючи, що підприємство є збитковим воно змушене надавати послуги з централізованого опалення за тарифами, встановленими НКРЕ України; водночас джерела відшкодування нарахованих штрафних санкцій відсутні.

Грошові кошти, що надходять на поточні рахунки ПТМ « Ковельтепло спрямовуються на погашення заборгованості за природний газ та електроенергію , які необхідні для забезпечення безперебійного функціонування технологічного комплексу підприємства, а також на виплату заробітної плати і сплату податків,зборів та інших обовязкових платежів до бюджету.

У 2015 році ПТМ «Ковельтепло» сплатило НАК «Нафтогаз України» штрафні санкції в сумі 52,9 тис. грн за 2014 рік , що підтверджується звітом по проводках за 2015 рік.

У зв'язку з відсутністю лімітів природного газу для підприємства теплових мереж Ковельтепло та обмеженням регіональною газовою компанією Волиньгаз газоспоживання до 0,0 тис, м. куб, на добу, рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14.04.2016р. № 137 було затверджено графік подачі підприємством гарячої води для населення та інших споживачів лише три дні на тиждень.

У зв'язку з погіршенням фінансового стану підприємства, відсутністю обігових коштів на підприємстві встановлено неповний робочий час для усіх працівників підприємства з 01.06.2016р. по 31.12.2016р. (копія наказу від 31.05.2016р. №49-к).

При цьому суд враховує, що основна заборгованість за поставлений газ відсутня, а відповідачем допущено лише незначні прострочки платежів.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних в сумі 66 983,98 грн. то дана сума визнана відповідачем, розрахунок інфляційних зроблено правильно, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

По п.9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача , пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (43006, Волинська обл.., м.Ковель, вул.Володимирська, 97-А, код ЄДРПОУ 30514446) в користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 72 223,44 грн., з них 66 983,98 грн. інфляційних, 2623,52 грн. 3% річних, 2615,94 грн. пені, а також 1347,63 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Відмовити в частині стягнення пені в сумі 11 994,04 грн. та 333,24 грн. 3% річних.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

07.10.2016

СуддяС. В. Костюк