Ухвала суду № 61861930, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Шумейко О.І.

№ 22-ц/796/12722/2016 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Київської міської ради, Закритого акціонерного товариства «Город-Сад» про розірвання інвестиційних договорів, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2016 року позов ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Київської міської ради, Закритого акціонерного товариства «Город-Сад» (далі - ЗАТ «Город-Сад») про розірвання інвестиційних договорів, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «Город-Сад».

Стягнуто з ЗАТ «Город-Сад» на користь ОСОБА_2 сплачені по договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80 грошові кошти у сумі 292535,80грн., три проценти річних за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року у сумі 69511,31 грн.

Розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 28/80, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «Город-Сад».

Стягнуто з ЗАТ «Город-Сад» на користь ОСОБА_2 сплачені по договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 28/80 грошові кошти у сумі 302695,80 грн., три проценти річних за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року у сумі 71925,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ЗАТ «Город-Сад» в дохід держави судовий збір у сумі 4628,40 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить змінити вказане рішення суду та задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі - зобов'язати відповідачів Міністерство фінансів України, Київську міську раду, ЗАТ «Город-Сад» солідарно виплатити ОСОБА_2 100% вартості інвестицій в дві двокімнатні квартири будівельного об'єкту за адресою: АДРЕСА_2, який не був побудований в кінці 2007 року в сумі - 2 890 343,43 грн., що і еквівалентом 121 012,34 доларів США або 114 378,45 євро та заподіяні їй матеріальні збитки та моральну шкоду в сумі 3 884 726,07 грн., що є еквівалентом 162 644,96 доларів США або 153 728,77 євро (при курсі євро станом на 30 листопада 2015 року 25,27 грн. за 1 євро). Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року та стягнення з відповідача ЗАТ «Город-Сад» на користь позивачки сплачених нею коштів в сумі 595 231,60 грн. Але суд не врахував, що указана сума була сплачена ОСОБА_2 13 червня 2006 року, коли курс долара США складав 5,05 грн. за 1 долар США. На той час сума 595 231,60 грн. дорівнювала 117 867,64 доларів США або 92 715,22 євро. Зазначає, що при оплаті суми двох інвестиційних договорів № 27/80 та 28/80 від 05 травня 2006 року ОСОБА_2 була внесена на поточний рахунок ЗАТ «Город-Сад» не тільки сума вартості двох квартир 595 231,60 грн. (при курсі долара США 5,05 грн. - 117 867,64 доларів США), а і винагорода управителю в сумі 14 880,78 грн. (2 946,69 доларів США) та оплату управителю в сумі 1000 грн. (198.01 доларів США). Загальна сума, внесена ОСОБА_2 на поточний рахунок ЗАТ «Город-Сад» склала 611 112,38 грн. (121 012,35 доларів США або 95 188,85 євро). Суд не прийняв до уваги понесені ОСОБА_2, матеріальні збитки та моральну шкоду, сума яких складала 3 884 726,07 грн. (162 644,96 доларів США при курсі 23.88 грн. станом на 30 листопада 2016 року) і ніяким чином не відобразив в рішенні мотиви відмови у задоволенні позову у цій частині. Звертає увагу, що внаслідок неправомірних дій відповідачів не був збудований житловий будинок по АДРЕСА_2, а вона та члени її сім'ї були позбавлені можливості отримати житло. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення коштів в солідарному порядку з відповідачів Міністерства фінансів України та Київської міської ради, оскільки невиконання зобов'язань за договорами про участь у ФФБ було наслідком їх спільних дій.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання представники Міністерства фінансів України, Київської міської ради, ЗАТ «Город-Сад» не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 травня 2006 року між ОСОБА_4 (довіритель) та ЗАТ «Город-Сад» (управитель) було укладено два договори про участь у Фонді фінансування будівництва № 28/80 та № 27/80. За умовами договорів ОСОБА_4 на підставі повного визнання нею Правил Фонду фінансування будівництва об'єкту, спорудження якого планується за адресою: АДРЕСА_2 в Оболонському районі, дає згоду на участь у Фонді фінансування будівництва, передає кошти управителю у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цими коштами, а управитель приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному Правилами ФФБ. Об'єктом інвестування за цими договорами є квартири в об'єкті будівництва, спорудження яких планується за адресою: АДРЕСА_2, зокрема, квартири № 121, площею 71,7 кв.м., та №131, площею74,2 кв.м., розташовані на 4 та 6 поверхах відповідно. Запланована дата вводу об'єкта інвестування в експлуатацію - IV квартал 2007 року (а. с. 29-39, т. 1).

Відповідно до положень п. п. 1.9, 1.10 договору при укладанні цього договору управитель на умовах Правил ФФБ закріплює за довірителем обраний ним об'єкт інвестування, характеристики якого визначені у п.1.3. цього договору та у свідоцтві про участь у ФФБ. Довіритель може отримати у власність закріплений за ним об'єкт інвестування після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та підписання акту - прийому передачі об'єкту інвестування на умовах, визначених даним договором та правилами ФФБ, за умови оплати 100% вартості об'єкту інвестування, визначеної виходячи із загальної площі об'єкту інвестування та поточної вартості вимірної одиниці об'єкту інвестування, діючої на день проплати.

Відповідно до довідки ЗАТ «Город-Сад» від 10 червня 2008 року № 25/17-10/06/08 13 червня 2006 року позивачем оплачено 100% вартості об'єктів інвестування в розмірі 595 231,60 грн. (а. с. 41, т. 1).

Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» по об'єкту інвестування - квартирі № 121, площею 71,7 кв.м., позивачкою через свого представника сплачені грошові кошти у загальній сумі 292535,80 грн., дата внесення коштів 13 червня 2006 року (а. с. 33,т .1).

Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» по об'єкту інвестування - квартирі № 131, площею 74,2 кв.м., позивачкою через свого представника сплачені грошові кошти у загальній сумі 302695,80 грн., дата внесення коштів 13 червня 2006 року (а. с. 40, т. 1).

Забудовником об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 в Оболонському районі було визначено ТОВ «Аллонж».

На час укладання договорів ЗАТ «Город-Сад» мало ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на право здійснювати діяльність із залучення коштів фізичних осіб - установників управління майном для фінансування будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю. Строк дії ліцензії закінчився 01 листопада 2008 року (а. с. 22, т. 1)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 02 квітня 2005 року № 312/2887 «Про передачу ТОВ «Аллонж» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2».

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Київської міської ради, ЗАТ «Город-Сад» про розірвання інвестиційних договорів, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди. Зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_2 не був побудований у визначені строки, рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду на користь ТОВ «Аллонж» було визнано незаконним. Таким чином, вона має право на повернення вартості інвестованої нею площі за ціною, існуючою на момент розірвання договорів з товариством. Внаслідок наведених обставин вона та члени її родини були позбавлені права на житло, зазнали суттєвої матеріальної та моральної шкоди. Вважає, що Держфінпослуг та Київська міська рада створили умови, за яких вона не змогла отримати житло, а вказані органи державної та місцевої влади сприяли тому, що вона була позбавлена можливості реалізувати своє конституційне право на житло. Київська міська рада неправомірно передала в оренду земельну ділянку для будівництва житлового будинку, а Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України не виконала функцій, покладених на неї положеннями Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і створила умови для протиправної діяльності ЗАТ «Город-Сад» по відношенню до інвесторів. У 2008 році ЗАТ «Город-Сад» залишив своє місцезнаходження, державні органи замість проведення перевірки товариства кожні півроку лише у 2010 році вирішили провести позапланову перевірку, за результатом якої вклали акт про відсутність товариства за зареєстрованим місцезнаходженням. Також вважає, що вона має право отримати різницю між вартістю двох квартир, оплачених нею у 2006 році та теперішньою ціною двох квартир, розташованих приблизно у тому ж самому районі. За таких умов вона матиме змогу укласти інвестиційні договори та придбати квартири в кооперативі «Власна квартира» по АДРЕСА_3.

З урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_4 просила розірвати інвестиційні договори, укладені 05 травня 2006 року за №№ 27/80, 28/80 між нею та ЗАТ «Город-Сад»., зобов'язати відповідачів Міністерство фінансів України, Київську міську раду, ЗАТ «ЗАГ «Город-Сад» солідарно виплатити на її користь 100% вартості інвестицій в дві двокімнатні квартири будівельного об'єкту за адресою: АДРЕСА_2, який не був побудований в кінці 2007 року в сумі 121012,34 доларів США або 114378,45 євро або 2890343,43 грн., стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальні збитки та моральну шкоду, завдані за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року, у загальній сумі 162644,96 доларів США або 153728,77 євро або 3884726,07 грн., у тому числі - матеріальні збитки у сумі 68657,66 доларів США, які становлять різницю між сумою оплати за дві про інвестовані квартири у загальному розмірі 121012,34 доларів США станом на 13 червня 2006 року та теперішньою ціною квартири площею 145,9 кв.м. в об'єкті будівництва ЖК «Власна квартира» по АДРЕСА_3, вартістю 189670,00 доларів США; моральну шкоду, яка оцінена у 4800 доларів США за один рік, що за вказаний період становить 38000 доларів США; упущену вигоду як втрату позивачем доходів в розмірі 3% річних, за розміщення грошових коштів на валютному рахунку, відкритому на ім'я ЗАТ «Город-Сад» у ПАТ «Укрсоцбанк» від суми 117867,64 доларів США, яка становить за 1 рік - 3536,03 доларів США, а за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року - 27993,65 доларів США; неустойку у розмірі 27993,65 доларів США, що розрахована у розмірі 3% річних від суми 117867,64 доларів США (а. с. 195-198, т. 1).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2; розірвав договори про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80та № 28/80 та стягнув з ЗАТ «Город-Сад» на користь ОСОБА_2 сплачені нею кошти за вказаними у сумі 292535,80 грн. та 302695,80 грн. відповідно та три проценти річних за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року у сумі 69511,31 грн. та 71925,50 грн. відповідно. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначені Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Відповідно до положень ст. ст. 5, 6 вказаного Закону метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла. Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» фізична або юридична особа стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ.

За приписами ст. 15 Законупри укладенні договору про участь у ФФБ довіритель обирає конкретний об'єкт інвестування з переліку не закріплених за іншими довірителями об'єктів інвестування, що є у пропозиції управителя. Цей об'єкт інвестування управитель має закріпити за довірителем на умовах Правил ФФБ.

При закріпленні об'єкта інвестування за довірителем: довіритель бере на себе зобов'язання щодо подальшого внесення коштів до ФФБ; управитель вилучає цей об'єкт з переліку об'єктів інвестування, що є у пропозиції управителя, для виключення можливості закріплення цього об'єкта за іншим довірителем та зобов'язується, за умови виконання довірителем своїх зобов'язань за договором про участь у ФФБ, включити довірителя до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов'язаний передати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування.

Закріплення об'єкта інвестування за довірителем є підтвердженням замовлення забудовнику на спорудження цього об'єкта інвестування як складової частини об'єкта будівництва (внесення цього об'єкта інвестування до підтвердженого обсягу замовлення).

Після внесення довірителем коштів до ФФБ управитель видає довірителю свідоцтво про участь у ФФБ - документ, що підтверджує участь довірителя у ФФБ.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Пунктом 4.2. договорів про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80 та № 28/80 визначено, що на умовах даних договорів та Правил ФФБ довіритель має право достроково припинити управління майном та відмовитись від участі у ФФБ.

Згідно з п. 4.3. договорів сума коштів, що підлягає виплаті довірителю в разі настання обставин, передбачених п. 4.2. даного договору, дорівнюється сумі, яка була фактично внесена довірителем за цим договором до ФФБ.

Таким чином суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договорів про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80та № 28/80, укладених між ОСОБА_4 та ЗАТ «Город-Сад», та, виходячи з умов договорів стягнув з ЗАТ «Город-Сад» на користь позивачки фактично сплачені нею кошти за вказаними договорами у сумі 292535,80 грн. та 302695,80 грн. відповідно.

Відповідно до положень п. п. 4.2., 6.1., 6.2. договорів визначено, що внаслідок відмови довірителя від участі у ФФБ, йому підлягають поверненню суми, що були фактично внесені. Суми, сплачені як винагорода управителю не підлягають поверненню довірителю у разі розірвання договорів. Грошові кошти за договором вносилися позивачкою в гривні, а не в іноземній валюті чи в еквіваленті до іноземної валюти.

А тому колегія суддів відхиляє посилання апелянта про наявність підстав для стягнення грошових коштів у еквіваленті іноземної валюти (долар США або євро) на час вирішення спору

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_4 про солідарне стягнення грошових коштів з ЗАТ «Город-Сад», Міністерства фінансів України та Київської міської ради. Міністерство фінансів України та Київська міська рада не є сторонами договорів про участь у Фонді фінансування будівництва № 27/80 та № 28/80 від 05 травня 2006 року та учасниками спірних правовідносин.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на неправильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_4 про відшкодування збитків та моральної шкоди. Умовами укладених сторонами договорів про участь у Фонді фінансування будівництва № 27/80 та № 28/80 від 05 травня 2006 року та положеннями Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» не передбачено відшкодування довірителю моральної шкоди у разі розірвання договору.

Статтею 1043 ЦК України визначено, що управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до заявлених вимог позивачка просила стягнути на її користь матеріальні збитки у сумі 68657,66 доларів США, які становлять різницю між сумою оплати за дві інвестовані квартири у загальному розмірі 121012,34 доларів США станом на 13 червня 2006 року та теперішньою ціною квартири площею 145,9 кв.м. в об'єкті будівництва ЖК «Власна квартира» по АДРЕСА_3, вартістю 189670,00 доларів США; а також упущену вигоду як втрату позивачем доходів в розмірі 3% річних, за розміщення грошових коштів на валютному рахунку, відкритому на ім'я ЗАТ «Город-Сад» у ПАТ «Укрсоцбанк» від суми 117867,64 доларів США, яка становить за 1 рік - 3536,03 доларів США, а за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року - 27993,65 доларів США.

Разом з тим, вказані суми не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки не є витратами, які позивачка зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, чи доходами, які вона могла б реально одержати.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді