Вирок № 61861035, 07.10.2016, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/809/16-к

Провадження №1-кп/157/67/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2016 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Вавдіюк Т.О.,

прокурора Смітюха В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_3,

його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському кримінальне провадження № 12015030090000492 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше в порядку ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в :

31 грудня 2015 року біля 02 год. обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля бару «Фантазія», що по пров. Миру в с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар тупим твердим предметом продовгуватої форми по голові потерпілого ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, зламу кісток склепіння черепа, забою головного мозку з гострою лівобічною епідуральною гематомою, забійної рани тім'яної ділянки голови, правостороннього післятравматичного кохлеарного невриту, гематоми повік та субконьюктивального крововиливу правого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватість в інкримінованому йому правопорушенні визнав частково та показав, що 30 грудня 2015 року він дійсно був у барі «Фантазія» в с. Піщане Камінь-Каширського району, де також були працівники лісництва, серед яких і потерпілий ОСОБА_3, які святкували проводи старого року. Між ним та потерпілим був конфлікт, під час якого вони один одному наносили удари. Після закриття бару він потерпілому удару по голові будь-яким предметом не наносив, а в зазначений в обвинуваченні час знаходився вдома. Не заперечує, що перед цим у нього були ушкодження на обличчі, зокрема розсічена брова, які він отримав раніше.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, доведена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_3 показав, що дійсно 30 грудня 2015 року він разом з іншими працівниками лісової охорони відпочивали в барі «Фантазія» в с. Піщане Камінь-Каширського району. Коли вийшли на вулицю на перекур, ОСОБА_1 затіяв суперечку з лісничим ОСОБА_5 Він та інші працівники, з метою запобігання бійки, розвели їх і будь-яких ушкоджень ні він ні інші працівники ОСОБА_1 не наносили. Крім того, ОСОБА_1 безпідставно викликав до бару карету швидкої допомоги із-за чого виник конфлікт, погрожував. Коли він після закриття бару повертався із туалету, біля приміщення його перестрів обвинувачений, який наніс йому удар по голові якимось предметом, від чого він на певний час втратив свідомість. Про те, що це зробив саме ОСОБА_1 він не сумнівається, оскільки чітко розгледів його і повідомив про це на швидкій допомозі.

Показання потерпілого підтверджуються показаннями свідків, зокрема, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що дійсно разом з іншими знаходилися в барі «Фантазія» в с. Піщане Камінь-Каширського району. Ствердили, що обвинувачений затіяв конфлікт, безпідставно викликав швидку допомогу, однак потерпілий йому тілесних ушкоджень не наносив так як і він ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_9 показав, що він перший виявив потерпілого, який був в автомобілі біля бару з розбитою головою.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 показали, що коли приїхали на місце події за повідомленням ОСОБА_9, потерпілий вказав, що йому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2.

Про те, що саме обвинувачений наніс удар по голові потерпілому показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 - фельдшер швидкої допомоги, яка надавала допомогу ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_12 показав, що бачив спір між підсудним і потерпілим біля бару і зробив зауваження ОСОБА_1 за неправильну поведінку до потерпілого, як старшої людини.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 03 березня 2016 року потерпілий ОСОБА_3 показав де і яким чином були нанесені йому тілесні ушкодження по даному кримінальному провадженню.

Згідно висновку експерта № 22 від 15 лютого 2016 року ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, зламу кісток склепіння черепа, забою головного мозку з гострою лівобічною епідуральною гематомою, забійної рани тім'яної ділянки голови, правостороннього післятравматичного кохлеарного невриту, гематоми повік та субконьюктивального крововиливу правого ока.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету (предметів) без відображення контактуючих поверхонь останніх, з мінімальною кількістю не менше одного, терміном утворення відповідають даним вказаним в медичній документації, можливо при обставинах вказаних в постанові, не виключається внаслідок нанесення удару тупим твердим предметом продовгуватої форми.

Судово-медичних даних, що вищевказані ушкодження утворилися при падіння з висоти власного зросту немає.

Тілесні ушкодження в ОСОБА_3 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, зламу кісток склепіння черепа, забою головного мозку з гострою лівобічною епідуральною гематомою, забійної рани тім'яної ділянки голови, правостороннього післятравматичного кохлеарного невриту, гематоми повік та субконьюктивального крововиливу правого ока по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13 підтвердив достовірність даного висновку та пояснив, що по справі проводилась і додаткова експертиза в зв'язку з тим, що перелом кісток склепіння черепа було виявлено при проведенні операції у Волинській обласній клінічній лікарні. Крім того, експерт вказав, що тілесні ушкодження нанесені потерпілому ймовірно при обставинах, вказаних ним при проведенні слідчого експерименту.

Це підтверджено і висновком експерта від 29 березня 2016 року № 52.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 1 КК України, оскільки умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Покликання захисту і обвинуваченого на те, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження при інших обставинах, зокрема при падінні, спростовані висновками судово-медичних експертиз.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, чи обтяжують його, суд не знаходить.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, яке є тяжким, обставини його вчинення, особу винного, який посередньо характеризується, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе при призначенні покарання у виді позбавлення волі.

По даному кримінальному провадженню прокурором заявлено два позови на відшкодування витрат за лікування потерпілого, зокрема: на користь Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації за лікування в Волинській обласній клінічній лікарні в сумі 4885,76 грн. та на користь Управління Державної казначейської служби в Камінь-Каширському районі в сумі 858,35 грн. за стаціонарне лікування потерпілого в Камінь-Каширській ЦРЛ.

Обвинуваченим під час розгляду справи 858,35 грн. добровільно сплачено на казначейський рахунок на відшкодування витрат, а тому прокурор просить цей позов залишити без розгляду.

Вирішуючи цивільний позов прокурора Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури про стягнення витрат на користь Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації, суд вважає, що він підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.

Всього потерпілий ОСОБА_3 перебував на лікуванні Волинської обласної клінічної лікарні 11 ліжко-днів. Враховуючи, що вартість одного ліжко-дня у нейрохірургічному відділенні вказаного лікувального закладу становить 444,16 грн., загальна вартість лікування склала 4885,76 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати за лікування до відповідного бюджету.

Оскільки розпорядником коштів Волинської обласної клінічної лікарні є Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації, витрати за лікування слід стягнути на рахунок цього Департаменту.

Крім того, потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов на відшкодування понесених ним витрат за лікування на суму 15824,45 грн. та моральну шкоду на суму 50000 грн.

Вирішуючи цей позов, суд вважає, що він підлягає до часткового задоволення виходячи з такого.

Потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 15824,45 грн., в тому числі 1815,80 грн. за медикаменти придбані за час лікування у Камінь-Каширській центральній районній лікарні, 500 грн. за проведення магнітно-резонансної томограми головного мозку, 7731,40 грн. за медикаменти придбані за час лікування у Волинській обласній клінічній лікарні, 537,25 грн. за амбулаторне лікування, 1500 грн. за транспортування його з лікарні в м. Камені-Каширському до лікарні в м. Луцьку і у зворотному напрямку, 1000 грн. за знищену зимову куртку, 2740 грн. за проїзд дружини та дітей до м. Луцьк з метою його провідування, а також моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 50000 грн.

Відповідно до ст. 22 ч. ч. 1, 2 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно до ст. 1166 ч. ч. 1, 2 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду обвинувачений подав розписку про те, що він на відшкодування матеріальної шкоди відшкодував ОСОБА_3 10000 грн., що підтвердив останній.

ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_1 невідшкодовану суму в розмірі 5824,45 грн.

ОСОБА_1 та його захисник вказали, що саме 10000 грн. міг понести на лікування потерпілий, оскільки будь-яких доказів про те, що була пошкоджена куртка, яка ніким ніде не оглядалася, та понесені витрати на поїздки родини до лікарні в м. Луцьк та назад нічим не підтверджені.

Згідно ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки потерпілим та його представником не подано достовірних доказів по вказаних збитках, суд вважає, що позов в цій частині слід залишити без розгляду, що не виключає можливості звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Обговорюючи цивільний позов ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди суд дійшов до такого.

В силу ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Суд вважає, що моральна шкода в розмірі 30000 грн., яка визначена з урахуванням роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 та підлягає до стягнення в користь потерпілого із обвинуваченого, є обґрунтованою і достатньою. Такий розмір визначений із врахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) внаслідок отримання тяжких тілесних ушкоджень. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та враховує те, що на утриманні в ОСОБА_1 знаходиться малолітня дитина і він не має постійного доходу.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 121 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити домашній арешт.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації 4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 76 копійок витрат, понесених Волинською обласною клінічною лікарнею на лікування потерпілого від злочину, на рахунок №31416544700001, ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 38009371.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Управління Державної казначейської служби у Камінь-Каширському районі про стягнення витрат за лікування потерпілого в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 35 копійок залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення 5824 (п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 45 копійок залишити без розгляду роз'яснивши йому право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений до палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:В. М. Гордійчук