Ухвала суду № 61860256, 06.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року м. Київ К/800/11694/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Стародуба О.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправним та скасування наказу, подання та зобов'язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2015р. №1953/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4», та подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.09.2015р. №341 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); зобов'язання Міністерства юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2015р. №1953/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.12.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016р., позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2015р. №1953/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4»; зобов'язано Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2015р. №1953/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4»; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач (Міністерство юстиції України) звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, зі змісту касаційної скарги вбачається, що фактично відповідач не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій саме в частині задоволення позовних вимог.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.07.2012р. у справі №5/31-Б-09 відкрито процедуру санації ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» й керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4, а постановою господарського суду Херсонської області від 04.03.2013р. в цій же справі ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. у справі №5/31-Б-09 ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

У період з 26.06.2015р. по 30.06.2015р. головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ілліним О.М. проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, предметом якої стало дотримання арбітражним керуючим ОСОБА_4 вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з питань: передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута ліквідатору ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» ОСОБА_5; інші питання, порушені у зверненні арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 22.01.2015р. №04-536.

За результатами проведеної перевірки 30.06.2015р. складено довідку за №59-А, а 09.07.2015р. - акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого за №59-А, в яких зроблено висновок про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 вимог ч.1 ст.20 та ч.6 ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України №784-XIV від 30.06.1999р., далі - Закон №784) в частині продажу в процедурі санації частини майна боржника без затвердження плану санації та абз.1 ч.2 ст.25 Закону №784 в частині непередачі бухгалтерської документації банкрута ліквідатору.

30.07.2015р. Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання №512 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення, за результатами розгляду якого 04.09.2015р. комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

13.10.2015р. Міністром юстиції України на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.09.2015р. №341 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.09.2015р. №35/09/15 видано наказ №1953/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4».

В подальшому до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України внесено запис про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення не можна визнати таким, що ґрунтується на встановлених фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та вчинених ним дій й, до того ж, накладене з порушенням строків його застосування, а тому анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є неправомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регламентовано Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-XII (далі - Закон №2343), відповідно до ст.1 якого арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно зі ст.98 Закону №2343 арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство; додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Статтею ст.105 Закону №2343 передбачено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За змістом ст.107 Закону №2343 арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом; арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом; державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення; рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення; про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до частин 1 та 4 ст.108 Закону №2343 для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку утворюється дисциплінарна комісія, яка, зокрема, розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих та приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.

Як встановлено ст.109 Закону №2343, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення; рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення; про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (п.5 ч.1 ст.112 Закону №2343).

Частинами 1 та 2 ст.113 Закону №2343 передбачено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання; державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення встановлює Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. №1284/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645 (далі - Порядок №1284/5), відповідно до п.7.1 якого підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів; довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається; у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки (п.п.6.6.3 та п.6.13).

За змістом п.7.6.2 Порядку №1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Разом з тим, порядок утворення при Міністерстві юстиції України як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), її завдання, функції та порядок діяльності визначено Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 11.01.2013р. №81/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2013р. за №112/22644 (далі - Положення №81/5), згідно з п.24 якого під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

Проте, як встановили суди, ані довідка від 30.06.2015р. №59-А, ані акт від 09.07.2015р. №59-А позапланової виїзної перевірки позивача не містять висновку щодо наявності в діях арбітражного керуючого ОСОБА_4 фактів такого грубого порушення вимог законодавства, яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); не зазначено, які саме конкретні дії позивача свідчать про здійснення грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), в чому саме полягає його вина, її ступінь та тяжкість порушення, тобто, не надано діям позивача жодної оцінки, як і не враховано його попередньої поведінки (відсутність дисциплінарних стягнень).

Також, як вже зазначалось, відповідно до ч.4 ст.107 Закону №2343, п.7.5 Порядку №1284/5 рішення про накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців саме з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Натомість на момент видання Міністерством юстиції України наказу від 13.10.2015р. №1953/5 сплинув двомісячний з дня виявлення проступку строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушення, що ставляться йому у вину, зафіксовані у довідці від 30.06.2015р. №59-А та акті від 09.07.2015р. №59-А позапланової невиїзної перевірки.

Наведеними нормами законодавства щодо початку перебігу строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності спростовуються й посилання відповідача на те, що початок перебігу двохмісячного строку притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності починається з факту надходження 24.07.2015р. до відповідного структурного підрозділу Міністерства юстиції України листа-пропозиції Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

До того ж, дії арбітражного керуючого ОСОБА_4 при укладанні договору купівлі-продажу металобрухту між ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» та ТОВ «Ферко» мали місце 19.12.2012р., а отже на момент видання 13.10.2015р. Міністерством юстиції України наказу №1953/5 сплинув і визначений законом присічний річний термін на притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, ані довідка від 30.06.2015р. №59-А позапланової перевірки діяльності позивача, ані акт від 09.07.2015р. №59-А позапланової виїзної перевірки не містять встановлених фактів порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредитора боржника (банкрута) під час укладання і виконання договору купівлі-продажу металобрухту від 19.12.2012р. й раніше до ОСОБА_4 дисциплінарні стягнення не застосовувались.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2015р. №1953/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4», й зобов'язання його внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування вказаного наказу, а отже й про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про прийняття судами за наслідками розгляду даної справи неправильних рішень, а тому підстав для скасування останніх колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.