Ухвала суду № 61860163, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/25904/16

04 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 18 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області, трудовий архів Рожищенського району про скасування рішення та забов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 18 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області, трудовий архів Рожищенського району про скасування рішення та забов'язання вчинити дії не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано документ про сплату судового збору.

В касаційній скарзі скаржник просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на відсутність відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Згідно із частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Втім, заявлене клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати судового збору; обмежене ж фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року прийнята у відкритому судовому засіданні. Строк на оскарження постанови апеляційного суду закінчився 19 вересня 2016 року, а касаційна скарга відповідно до поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 30 вересня 2016 року.

Підставою пропуску строку звернення до суду з касаційною скаргою Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначає те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції надійшла до нього поштою лише 12 вересня 2016 року та додає на підтвердження цього копію конверту.

Однак, з доданої копії конверту неможливо встановити дату, коли саме суд апеляційної інстанції надіслав оскаржуване рішення.

Скаржнику слід надати оригінал конверту, в якому надійшло рішення суду апеляційної інстанції або зазначити інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.

Згідно із частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 18 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області, трудовий архів Рожищенського району про скасування рішення та забов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Донець