Ухвала суду № 61860147, 29.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2016 р. м. Київ К/800/24098/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О. І., Борисенко І. В.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" (далі - ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК") звернулось до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральної ОДПІ м.Харкова), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКС України у Харківській області) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2016 року позов ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення форма "В1" від 14.04.2015 року №0003021501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року в розмірі 3780961,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова задоволено. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову постанову, якою відмовлено ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" в цій частині у задоволенні позовних вимог. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2016 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Західною ОДПІ ГУМ в Харківській області в період з 02.03.2015 року по 23.03.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» з питань правомірності нарахування ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за вересень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 27.03.2015 року № 677/20-33-15-01-09/36060876.

Перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.5 ст.198, п.189.1 ст. 189 ТОВ «Ніко Преміум Донецьк», а саме занижено суму податкових зобов'язань за липень 2014 року на суму 131191,00 грн.; п.198., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» неправомірно віднесено до податкового кредиту за липень 2014 року податкові накладні на загальну суму 7180255,00 грн., в тому числі ПДВ 1196709,00 грн. Зазначені порушення ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» призвели до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму 1309900,00 грн.

Окрім того, встановлено порушення п.200.9 ст.200 ПКУ та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом МФУ від 23.09.2014 року №966, ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» в Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування невірно вказано податкову декларацію, згідно якої підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняло рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, податковим органом зроблено висновок про порушення пунктів 200.4, 200.9 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 року на 3780961,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 року № 0003021501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3780961,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 945240,25 грн.

В результаті адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0003021501 від 14.04.2015 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку про протиправність винесення податкового повідомлення-рішення від 14.04.2015 року №0003021501, але суд апеляційної інстанції задовольняючи апеляційну скаргу дійшов протилежного висновку та відмовив позивачеві повність в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» (дилер) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, Лтд» (дистриб'ютор) укладено дилерський договір про продаж та обслуговування №068/Р від 01 січня 2012 року. Позивачем на підставі укладених договорів до складу податкового кредиту за липень 2014 року віднесено податкові накладні попередніх періодів, а саме за вересень 2013 року - червень 2014 року на загальну суму 25811009,52 грн., в т.ч. ПДВ 4301834,92 грн. та податкові накладні за липень 2014 року на загальну суму 1418113,07 грн., в т.ч. ПДВ 236352,18 грн.

Відповідно до ч.1 п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п 192.1 ст. 192. Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Судом першої інстанцій зазначено, що позивачем на обґрунтування правомірності проведеного коригування і віднесення до податкового кредиту податкових накладних за липень 2014 року на загальну суму 7180255,37 грн., в т.ч. ПДВ 1196709,04 грн., надано до матеріалів справи копії податкових накладних, запитів коригування, листів про зарахування попередньої оплати в рахунок платежу за інші товари, таблицю, що містить зв'язок між відкоригованими накладними та оплатою за товар, та пояснення до таблиці.

Судом першої інстанцій встановлено, що ТОВ «Ніко Преміум Донецьк», покупець, здійснило попередню оплату на користь ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, ЛТД», продавець, на суму 397358,72 грн., у тому числі ПДВ 66226,45 грн. Продавцем виписана податкова накладна за № 42 від 01.10.2013р. 14.10.2013р. згідно листа № 1103/13 покупець просить зарахувати оплату, здійснену 01.10.2013р., в рахунок оплати за інший автомобіль та подає запит на коригування до ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд». Підприємство-дистриб'ютор виписує Розрахунок коригування №1099 до податкової накладної №42 з позначкою «-» та надає нову податкову накладну за №1100 від 14.10.2013 року на новий кузов. Таким чином перша подія щодо податкової накладної № 42 - оплата 01.10.2013р., щодо податкової накладної № 1100 - зарахування 14.10.2013 року коштів в рахунок платежу за новий автомобіль. Аналогічним чином визначена перша подія - зарахування коштів на рахунок за виписаними продавцем податковими накладними.

Відповідно до п. 200.19 ст. 200 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування виникає у платника податків, який відповідає наступним критеріям: 1) не перебуває у судових процедурах банкрутства; 2) включено до ЄДРПОУ і відомості підтверджені; 3) має необоротні активи, залишкова балансова вартість яких перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування; 4) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом неправомірно зроблено висновок щодо віднесення ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» до податкового кредиту за липень 2014р. ПДВ в сумі 1196709,00 грн. в зв'язку з передоплатою за автомобілі у сумі 7180255,37 грн. постачальнику ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд», в подальшому відкорегованою постачальником.

Щодо порушення п. 198.3, п. 198.5 статті 198, п. 189.1 ст. 189 ПК України, в наслідок чого відповідачем збільшено суму податкових зобов'язань за липень 2014 року на суму 113191,00 гривень, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Сторонами не оспорюється, що під час проведення перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення з ПДВ за вересень 2014 року проводилася вибіркова інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства на підставі наказу директора ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» ОСОБА_5 №10/3-15 від 10.03.2015 року, комісією у складі: голови комісії - директора ОСОБА_5, членів комісії - головний бухгалтер - ОСОБА_6 та у присутності заступника начальника управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Західної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_7 та головного державного ревізора інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування і контролю об'єктів і операцій Західної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_8 ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» до Західної ОДПІ подано лист № 012/15 від 12.03.2015 року (вх. ДПІ № 5782/10 від 17.03.2015 року), яким надано результати інвентаризації та повідомлено контролюючий орган про наступне: автомобіль марки Porsche, модель Cayenne, V6, WP1ZZZ92ZELA00479 знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Зльотна, 1-ю.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що під час судового розгляду справи позивачем надано до матеріалів справи копії договору оренди № 5677/2013 від 07 червня 2013 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ТОВ «Ніко Преміум Донецьк», акту приймання-передачі орендованого майна від 07 червня 2013 року, актів виконаних робіт за договором оренди та банківських виписок на підтвердження оплати орендних послуг на користь Державного бюджету та балансоутримувача за договором, а також договору добровільного страхування № 10101424 від 13 травня 2014 року, укладеного між «ПрАТ СК «Граве Україна», страховик, та ТОВ «Ніко Преміум Донецьк», страхувальник, відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем марки Porsche, модель Cayenne, V6, WP1ZZZ92ZELA00479, який знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Взльотна, 1-ю, 2-ий поверх Міжнародного аеропорту м. Донецька ім. Сергія Прокоф'єва. Відповідно до умов зазначеного договору оренди строк дії визначено сторонами на один рік та діє договір з 07 червня 2013 року по 06 червня 2014 року включно, згідно до п. 10.4 договору оренди №5677/2013 від 07 червня 2013 року у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, і становить без ПДВ 7658,50 грн., орендна плата підлягає коригуванню. Згідно п. 3.6. договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця оренди. На підтвердження виконання умов договору позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки, ТОВ «Ніко Преміум Донецьк» за договором № 5677/2013 від 07.08.2013р. сплачено за оренду приміщення за період з липня 2013 року по червень 2014 року орендні платежі на умовах, визначених договором, в тому числі перераховані кошти до Державного бюджету України. За умовами договору сплачений також залоговий платіж за платіжним дорученням від 05.07.2013 року, зарахований в якості орендної плати за червень 2014 року (п. 3.10 договору оренди).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч.1 п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Судом першої інстанцій зазначено, що представником позивача надано лист Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про припинення договору оренди від 01.07.2015р. №11-06-05-02987, згідно до якої, 06 червня 2015 року закінчився термін дії договору оренди №5677/2013 від 07.08.2013р., укладеного між регіональним відділенням фонду та позивачем.

Щодо знищення майна що знаходилось на території орендованого приміщення Міжнародного аеропорту м. Донецька ім. Сергія Прокоф'єва, суд першої інстанції зазначив наступне.

Загально відомий факт проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей не може достовірно та цілком точно визначити момент загибелі майна, що знаходилось на території орендованого приміщення, окрім того з врахуванням добросовісного виконання позивачем умов зазначеного договору оренди, суд першої інстанції дійшов до висновку про помилковість висновків податкового органу в частині визначення порушень позивача п. 198.3, п. 198.5 статті 198, п. 189.1 ст. 189 ПК України.

Крім того, на обґрунтування правомірності нарахування від'ємного значення та податкового кредиту з ПДВ в липні 2014 року позивачем також надано первинні документи: податкові накладні, реєстр проведення оплат за отриманими податковими накладними від ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, ЛТД», ТОВ «Автоком Сервіс», ТОВ «Ей Сі Онлайн», ТОВ «Автоком Імпекс», ПАТ «УкрЕксімбанк», ТОВ «Мир Масел ЛТД», ТОВ «Тендем», ТОВ «Автоцентр Донецьк» на загальну суму податку на додану вартість 2006308,96 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України регламентовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Згідно з п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень пунктів 200.2 та 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України встановлено якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 200.7, 200.10, 200.11. ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до п.п. 200.7., 200.8, 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.9 Податкового кодексу України встановлено, що форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 200.14. Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пункт 200.5 ст. 200 Податкового кодексу встановлює випадки коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме: які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), та які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ „НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4 до податкової звітності з ПДВ за вересень 2014р.), згідно якої підприємство просить перерахувати бюджетне відшкодування у сумі 3780961,00 грн., визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року від 26.02.2015 року №9024337061.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на порушення п. 200.9 ст.200 ПКУ та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом МФУ від 23.09.2014 року №966, ТОВ „НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування невірно вказано податкову декларацію, згідно якої підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняло рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, а отже підприємством не виконано необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування за вересень 2014 року.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2016 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко І. В. Борисенко