ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" вересня 2016 р. м. Київ К/800/896/16, К/800/2092/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Черпіцької Л.Т.,
при секретарі: Скавуляк Т.В.,
за участю представників сторін: третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_6, прокурора Гудименко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Одеського міського управління юстиції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі за позовом Прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И Л А:
Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора від 04.11.2014 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 04.11.2014;
- визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, на підставі яких були видані свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 06.01.2015; НОМЕР_3 від 14.01.2015; НОМЕР_4 від 17.01.2015; НОМЕР_5 від 17.01.2015; НОМЕР_6 від 06.01.2015; НОМЕР_7 від 19.01.2015; НОМЕР_8 від 17.01.2015; НОМЕР_9 від 17.01.2015; НОМЕР_10 від 19.01.2015; НОМЕР_11 від 17.01.2015; НОМЕР_12 від 06.01.2015; НОМЕР_13 від 19.01.2015; НОМЕР_14 від 17.01.2015; НОМЕР_15 від 20.01.2015; НОМЕР_16 від 06.01.2015; НОМЕР_17 від 06.01.2015; НОМЕР_18 від 20.01.2015; НОМЕР_19 від 06.01.2015; НОМЕР_20 від 05.01.2015; НОМЕР_21 від 05.01.2015; НОМЕР_22 від 20.01.2015; НОМЕР_23 від 19.01.2015; НОМЕР_24 від 19.01.2015; НОМЕР_25 від 19.01.2015; НОМЕР_26 від 19.01.2015; НОМЕР_27 від 05.01.2015; НОМЕР_28 від 16.01.2015; НОМЕР_29 від 16.01.2015; НОМЕР_30 від 19.01.2015; НОМЕР_31 від 16.01.2015; НОМЕР_32 від 14.01.2015; НОМЕР_33 від 14.01.2015; НОМЕР_34 від 14.01.2015; НОМЕР_35 від 14.01.2015; НОМЕР_36 від 14.01.2015; НОМЕР_37 від 05.01.2015; НОМЕР_38 від 16.01.2015; НОМЕР_39 від 05.01.2015; НОМЕР_40 від 19.01.2015; НОМЕР_41 від 17.01.2015; НОМЕР_42 від 19.01.2015; НОМЕР_43 від 19.01.2015; НОМЕР_44 від 19.01.2015; НОМЕР_45 від 17.01.2015; НОМЕР_46 від 17.01.2015; НОМЕР_47 від 05.01.2015; НОМЕР_48 від 17.01.2015; НОМЕР_49 від 19.01.2015; НОМЕР_50 від 19.01.2015; НОМЕР_51 від 19.01.2015; НОМЕР_52 від 20.01.2015; НОМЕР_53 від 05.01.2015, відповідно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки підставою для прийняття оскаржених рішень була декларація про готовність спірного об'єкта нерухомості до експлуатації від 24.07.2014, яка в подальшому була скасована постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2014, то винесені на підставі вказаної декларації рішення державних реєстраторів підлягають скасуванню.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено у повному обсязі.
У поданій касаційній скарзі Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Одеського міського управління юстиції із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Відділу державної реєстрації речових прав підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_2 - частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2013 громадянка ОСОБА_9 за договорами дарування подарувала своїй матері - 3-й особі по справі ОСОБА_2 черепашниковий житловий будинок (садибного типу) з надвірними спорудами загальною площею 182,5 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0617 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Протягом 2013-2014 років вказаний об'єкт нерухомого майна ОСОБА_2 був знесений та замість нього побудовано новий 4-поверховий багатоквартирний житловий будинок з мансардою загальною площею 1949 кв.м., що підтверджується технічним паспортом КП «ОР БТІ» від 18.08.2014.
В березні 2014 року ОСОБА_2 до ДАБІ України подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції вищевказаного житлового будинку із збільшенням площі забудови і надбудовою 3-х поверхів та мансарди, яку було зареєстровано 26.03.2014 за НОМЕР_54.
24.07.2014 ДАБІ України за НОМЕР_55 зареєстровано декларацію про готовність даного реконструйованого вже 4-х поверхового будинку із мансардою до експлуатації.
На підставі поданої ОСОБА_2 заяви від 03.11.2014, до якої було додано вказану декларацію від 24.07.2014 про готовність об'єкта до експлуатації, договори дарування від 12.06.2013 та технічний паспорт, державним реєстратором реєстраційної служби Одеського МУЮ ОСОБА_7 прийнято рішення від 04.11.2014 №16933287 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого видано свідоцтво про право власності від 04.11.2014 НОМЕР_1 на весь цей житловий будинок.
Крім того, з урахуванням наданої ОСОБА_2 довідки з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адрес об'єктів нерухомого майна від 12.11.2014 та висновку TOB «ЮКЦ «Право проект» про можливість поділу житлового будинку на 53 квартири, державними реєстраторами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 протягом листопада 2015 року прийняті рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на всі 53 квартири, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.
Протягом січня-березня 2015 року 53 квартири продані ОСОБА_2 за договорами купівлі/продажу 38 громадянам.
Поряд з цим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року по справі №815/5504/14, частково зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2015 року, скасовано реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 26.03.2014 за НОМЕР_54 та про готовність об'єкта до експлуатації від 24.07.2014 НОМЕР_55 з мотивів внесення замовником недостовірних даних.
У зв'язку із скасуванням вказаних декларацій, які фактично були підставами для реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, прокурор звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки під час проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_10 на нерухоме майно державними реєстраторами не було допущено порушень вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», подальше скасування державної реєстрації декларації про готовність об'єкту будівництва від 24.07.2014 НОМЕР_55 не може бути підставою для скасування державної реєстрації права власності та позбавлення ОСОБА_10 права власності на приналежне їй нерухоме майно.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, вказав що зазначений 4-поверховий будинок із мансардою фактично є самочинно збудованим, а не реконструйованим, як зазначалося замовником в своїх деклараціях, які скасовані судом з підстав недостовірності вказаних в ній даних та наявністю факту самочинного будівництва. Містобудівні умови та обмеження безпосередньо ОСОБА_2 (як власнику і замовнику) на будівництво зазначеного будинку не видавалися, а цільове призначення належної їй земельної ділянки пл.0,0617 га - «для будівництва і обслуговування житлового будинку (садибного типу) і господарських споруд», а не багатоквартирного 5-ти поверхового будинку. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вказав на протиправність оскаржуваних рішень відповідачів.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося па підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
24.07.2014 Державною архітектурно-будівельною інспекцію України зареєстровано декларація НОМЕР_55 про готовність об'єкта до експлуатації, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку із чим, забудовник (позивач) набув право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.
Пунктом 49 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 була подана заява про реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Разом із заявою позивачем подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 24.07.2014 НОМЕР_55, документ про право власності на земельну ділянку, технічний паспорт на новостворене майно, паспорт громадянина України, ідентифікаційний код. Тобто, ОСОБА_2 подано реєстратору вичерпний перелік документів, необхідних для реєстрації права власності та видачі відповідного свідоцтва.
За результатом розгляду заяви державним реєстратором прийняте рішення від 04.11.2014 НОМЕР_1 про реєстрацію такого права та видано позивачу свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно НОМЕР_1.
Подальшу реєстрацію права власності на квартири №№1-53 житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 здійснено на підставі поданих нею заяв та документів, що посвідчують її право власності на це нерухоме майно (свідоцтво про право власності НОМЕР_1), довідок про резервування адрес, за якими повинно відбутись реєстрація права власності (видані Юридичним департаментом Одеської міської ради) та висновку щодо технічної можливості поділу житлового будинку від 05.11.2014 (виданий ТОВ «Юридично-консультаційний центр «ПравоПроект»)
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що вказаний перелік документів є достатнім для здійснення реєстрації права власності відповідно до положень статей 15, 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету України від 17.10.2013 № 868.
На час прийняття відповідачами оскаржуваних рішень реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.07.2014 НОМЕР_55 скасована не була. Інші подані заявником документи також відповідали вимогам законодавства, що не спростовано сторонами під час судового розгляду у судах попередніх інстанцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право власності на об'єкти нерухомого майна зареєстровано державними реєстраторами за позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, враховуючи, що під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 державними реєстраторами не допущено порушень вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідача з мотивів скасування у судовому порядку державної реєстрації декларації про готовність об'єкту будівництва від 24.07.2014 НОМЕР_55.
Доводи суду апеляційної інстанції щодо прийняття реєстраторами оскаржуваних рішень без уважного вивчення і співставлення поданих позивачем для реєстрації права власності на зазначене майно документів не спростовують висновку суду першої інстанції щодо відсутності в діях відповідачів порушень вимог чинного законодавства, оскільки жодним чином не вказують на порушення відповідача порядку реєстрації права власності на нерухоме майно.
Також, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наявності факту самочинного будівництва позивачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, колегія суддів зазначає, що самочинним будівництвом зведений ОСОБА_2 будинок міг бути визнаним після скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації і за наявності обставин, встановлених у статті 376 Цивільного кодексу України. При розгляді даної справи зазначені обставини не встановлювались і знаходились поза межами предмету доказування.
Крім того, на момент вчинення реєстраційних дій, зазначений житловий будинок не міг вважить самочинним будівництвом.
Вказуючи на обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити наступне.
З даним позовом до суду звернувся Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
При цьому, за змістом статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
За змістом позовних вимог, Прокурор вказує, що в даному випадку він звернувся до суду в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, як органу, уповноваженого державою здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль (забезпечувати дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, дотримання вимог державних будівельних норм, стандартів та правил).
Поряд з цим, спірні правовідносини стосуються законності чи протиправності дій державних реєстраторів щодо реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, а не щодо відносин у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів зазначає, що Прокурор, обґрунтувавши в чому полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, звернувся до суду в інтересах органу, який у таких правовідносинах не уповноважений державою здійснювати відповідні функції (зокрема, щодо звернення до суду з метою оскарження дій державних реєстраторів).
Фактично Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах органу, у якого відсутні повноваження для захисту інтересів держави у обраний Прокурором (шляхом скасування реєстрації права власності) спосіб.
Водночас, за змістом статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень (яким є Інспекція, в інтересах якої звернувся до суду Прокурор) мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Законодавством України не надано права органам Державної будівельно-архітектурної інспекції звертатись до суду з метою скасування рішень органів, уповноважених державою на реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна.
З огляду на викладене, враховуючи вказані положення норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Окремо колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги ОСОБА_2 в частині вимог про закриття провадження у справі з мотивів відсутності у спірних правовідносин ознак адміністративного спору, з огляду на наступне.
ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі зазначала, що в даному випадку виник спір про право, що унеможливлює розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку предметом спору є виключно оскарження рішень відповідачів щодо реєстрації права власності, спір про право між сторонами не виникав, а відтак дана справа є публічно-правовою та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Одеського міського управління юстиції задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасувати.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 61859902, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/2611/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: