Ухвала суду № 61859736, 27.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року м. Київ К/800/32859/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Черпака Ю.К.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області (далі - Управління ПФУ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля» про стягнення заборгованості,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля» (далі - Товариство) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року Управління ПФУ звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), за період з 2006 року по 2011 рік у сумі 14 443,97 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з Товариства на користь Управління ПФУ заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, за період з 2006 року по 2011 рік у сумі 14 443,97 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В своєму запереченні на касаційну скаргу Управління ПФУ зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані рішення, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що Товариство перебуває на обліку в Управлінні ПФУ як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням ПФУ надіслано Товариству розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, відповідно до яких відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4 за період з 2006 року по 2011 рік у загальній сумі 14 443,97 грн., з яких: за 2006 рік - 1 167,47 грн.; за 2007 рік - 2 158,49 грн.; за 2008 рік - 2 813,14 грн.; за 2009 рік - 3 081,34 грн.; за 2010 рік - 3 727,66 грн.; за 2011 рік - 1 495,87 грн. Проте, відповідач зобов'язань по їх відшкодуванню не виконав.

Вказана особа працювала на Товаристві та отримала право на пенсію на пільгових умовах, перебуває на пенсійному обліку в Управлінні ПФУ.

Оскільки ОСОБА_4 працював на декількох підприємствах, які відповідно законодавства повинні відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії пропорційно до стажу роботи працівника, територіальний орган Пенсійного фонду пропорційно визначив частку витрат, які підлягають відшкодуванню Відповідачем, в розмірі 40%, що в абсолютних величинах становить 14 443,97 грн.

Наявність заборгованості Товариства підтверджується розрахунками, складеними за встановленою формою, а також розрахунками суми заборгованості, наданими Управлінням ПФУ.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність у Товариства обов'язку відшкодовувати Управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються.

Враховуючи те, що фактичні витрати, понесені Управлінням ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ за своєю суттю є недоїмкою, строки, передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин не застосовуються.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів касаційної скарги щодо залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, якщо визнає, що при їх ухваленні суди не порушили норми матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що доводи касаційних скарг правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля» відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

Ю.Й. Рецебуринський

Ю.К. Черпак