Ухвала суду № 61859492, 04.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/9055/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Букіна О.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві, в якому просить: звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП; скасувати постанову серії ПСЗ №067790 від 22.04.2016 року.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Радунській 11-а в м. Києві, здійснив зупинку (стоянку) на зупинці маршрутних транспортних засобів, чим суттєво перешкоджав як руху маршрутних ТЗ, так і посадці та висадці пасажирів.

У зв'язку з цим, інспектором Управління патрульної поліції м. Києва роти № 3 батальйону № 3 ДПП капралом поліції Проценко Б.В. було складено Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №067790 від 22.04.2016 року, за порушення п.15.9 (е) ПДР України та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням тощо.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності потерпілих, свідків висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується самим позивачем, ОСОБА_2 дійсно 22.04.2016 року о 18:12 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в бік перехрестя з вулицею Будіщанською та здійснив короткочасну зупинку за 15-20 метрів від зупинки маршрутних транспортних засобів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що жодних перешкод транспортним засобам він не створив, а тому вважає, що має бути звільнений від адміністративної відповідальності.

Так, розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно п.15.9 (е) ПДР України, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

В свою чергу, законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини.

Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника, тобто ст. 22 КУпАП не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв'язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження крайньої необхідності здійснення зупинки та неможливості здійснення зупинки не порушуючи ПДР України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 07.10.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Файдюк В.В.

Желтобрюх І.Л.