Постанова № 61858886, 07.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року (12 год. 55 хв.) Справа № 808/2392/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренко М.С. за участю секретаря судового засідання Мєднікової Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у розмірі 11 121 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем заборгованості на загальну суму 11 121 грн. 40 коп. по орендній платі на земельні ділянки державної або комунальної власності. При реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу № 2999-23 від 09 жовтня 2015 року, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення вимог пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України та пункту 286.2 статті 286 розділу XIII Податкового кодексу України та складено акт №252/08-32-12-03/34028118, за яким винесено податкове повідомлення-рішення №0000771203 від 12 травня 2016 року на суму 1020 грн. 00 коп. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки згідно даних обліку та звітності відповідач має податковий борг у сумі 11 121 грн. 40 коп. з орендної плати на земельні ділянки.

Ухвалою судді від 10 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/2392/16, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 07 вересня 2016 року.

В судове засідання з'явився представник позивача Лучикіна Г.Г., яка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, та просила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, та не подав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що у судове засідання з'явився лише представник позивача, суд скористався правом, передбаченим положеннями частини шостої статті 128 КАС України, щодо розгляду та вирішення справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини шостої статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з орендної плати на земельні ділянки у сумі 11 121 грн. 40 коп. виник з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог чинного законодавства до Мелітопольської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9001931834 від 21 січня 2015 року, згідно якої річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті становить - 24 262 грн. 96 коп., згідно розбивки рівними частками за місяць - 2 021 грн. 91 коп. (у грудні 2021 грн. 95 коп.):

- по строку сплати на 30 вересня 2015 року на загальну суму 2021 грн. 91 коп. Боржником самостійно сплачено 8 грн. 19 коп. сума зобов'язання 2013 грн. 72 коп. не була сплачена та набула статусу податкового боргу;

- по строку сплати на 30 жовтня 2015 року на загальну суму 2021 грн. 91 коп. сума зобов'язання не була сплачена та набула статусу податкового боргу;

- по строку сплати на 30 листопада 2015 року на загальну суму 2021 грн. 91 коп. сума зобов'язання не була сплачена та набула статусу податкового боргу;

- по строку сплати на 30 грудня 2015 року на загальну суму 2021 грн. 91 коп. сума зобов'язання не була сплачена та набула статусу податкового боргу;

- по строку сплати на 30 січня 2016 року на загальну суму 2021 грн. 95 коп. сума зобов'язання не була сплачена та набула статусу податкового боргу.

В добровільному порядку відповідачем не було сплачено суму грошового зобов'язання з орендної плати на земельні ділянки.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що у встановлений законодавством строк податкове зобов'язання з орендної плати за землю з вересня 2015 року по січень 2016 року в розмірі 10 101 грн. 40 коп. сплачено не було. З урахуванням штрафних санкцій заборгованість відповідача перед державним бюджетом на момент розгляду справи у суді складає 11 121 грн. 40 коп.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу 13 жовтня 2015 року направлялася поштою податкова вимога форми «Ю» № 2999-23 від 09 жовтня 2015 року. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 11 121 грн. 40 коп. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 11 121 грн. 40 коп. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс» про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс» (код ЄДРПОУ 34028118), у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 11 121 (одинадцять тисяч сто двадцять одна) гривня 40 (сорок) копійок на користь Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко