Рішення № 6185304, 22.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.09 Справа № 15/80пн

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс», м. Луганськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ про стягнення 15 429 грн. 89 коп. та спонукання виконати певні дії.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача Філоненко О.А., директор, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Артемівським РВ УМВС в Луганській області 15.02.96, довідка з ЄДРПОУ № 49865 від 02.10.06;

від відповідача представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 15429 грн. 89 коп. за договором оренди нежитлового приміщення № 14-1/а від 14.01.08 за розрахунковий період з червня 2008 року по березень 2009 року (включно);

- зобовязати відповідача здати складське приміщення за актом приймання-передачі в найкоротші строки.

Згідно письмових пояснень позивача заявлена до стягнення як сума заборгованості в розмірі 15429 грн. 89 коп. складається з боргу по орендній плати в сумі 1279 грн. 89 коп. та неустойки в розмірі 14150 грн. 00 коп. При цьому, позивач також виклав другу позовну вимогу у видозміненій редакції, відповідно до якої він просить суд прийняти рішення про виселення відповідача із займаного ним спірного приміщення, яке належить на праві власності позивачу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна предмету позову є правом позивача. Підстави позову, а саме фактичні обставини про несплату орендної плати відповідачем та неповернення обєкту оренди при припиненні дії договору оренди, залишені незмінними. Вказані пояснення були прийняті в минулому судовому засіданні, про що вказано в ухвалі від 05.05.2009 р.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем реєстрації відповідача та підтверджена довідкою державного реєстратора та довідкою обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Ухвали суду не поверталися до суду підприємством поштового звязку без вручення адресату.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, 14.01.08 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 14-1/а.

Обєкт оренди за даним договором склад №2 площею 56,6 кв.м., розташований за адресою: м. Луганськ, 8-й Лутугінський проїзд, б. 8, передано орендодавцем (позивачем у справі) орендарю 14.01.2008 р., що підтверджується актом прийманняпередачі.

Відповідно до п. 6.1 договору його укладено строком дії до 30.06.2008 р.

У звязку з відсутністю заяв сторін про припинення договору його було пролонговано на той же строк і на тих же умовах відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України. Так, згідно даної норми у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна за змістом норма міститься і у п. 4 ст. 282 Господарського кодексу України.

Розділом 5 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті, та строк її внесення.

Так, відповідно до п. 5.1. договору розмір орендної плати визначено сторонами у сумі 113 грн. 20 коп.

Додатковою угодою №1 від 15.10.2008 р. сторонами внесено зміни до п. 5.1. договору та визначено розмір орендної плати у сумі 1415 грн. в місяць.

Відповідно до п. 5.4. договору орендар зобовязаний здійснити остаточний розрахунок за орендовану площу до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Проте, грошове зобовязання не виконувалося відповідачем належним чином.

Тому, у звязку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом більше ніж трьох місяців, позивач, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, листом від 15.10.2008 р. відмовився від договору та вимагав звільнення приміщення і погашення боргу. Вказаного листа отримано відповідачем 15.10.2008р., про що мається його підпис на листі.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з претензією від 09.12.2008 р., якою вимагав сплату відповідачем боргу та звільнення приміщення.

Претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

У звязку з наявністю боргу та незвільнення приміщення після припинення дії договору позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів перерахування орендної плати не надав.

Позовні вимоги про стягнення боргу з орендної плати визнаються обґрунтованими судом за період з червня 2008 р. по 14.10.2008 р. (включно) в сумі 503 грн. 92 коп.

Позовні вимоги по стягненню боргу з орендної плати за період з 15.10.2008р. по 31.10.2008 р. в сумі 775 грн. 97 коп. є необґрунтованими, оскільки 15.10.2008р. дію договору вже було припинено згідно ст. 782 Цивільного кодексу України. Так, зобовязання орендаря сплачувати орендну плату існує протягом дії договору оренди, а після припинення договору оренди орендар на вимогу орендодавця має сплатити неустойку за неповернення обєкту оренди.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

На підставі даної норми позивач листом від 15.10.2008 р., врученим відповідачу особисто того ж дня, заявив про свою відмову від договору, повідомивши про наслідки такої дії розірвання договору, а також вимагав сплатити борг по орендній платі та добровільно звільнити орендоване приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За загальним правилом складення акту приймання-передачі покладається на сторону, що передає майно. Так, при укладенні договору оренди складення акту покладається на орендодавця, а при припиненні дії договору на орендаря.

Обєкт оренди не було повернуто орендарем орендодавцеві у встановленому законом порядку ні негайно при припиненні договору, ні на даний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тому, у звязку з тим, що орендоване майно не повернуто відповідачем негайно при припиненні договору оренди за закінченням строку дії позовна вимога про стягнення неустойки, нарахованої за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р., в сумі 14150 грн. є обґрунтованою.

За період утримання приміщення з 15.10.2008 р. по 31.10.2008р. позивач вправі нараховувати до стягнення не борг з орендної плати, а неустойку у розмірі подвійної орендної плати за вказаний період.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14653 грн. 92 коп., з яких борг з орендної плати в сумі 503 грн. 92 коп. та неустойка в сумі 14150 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 146 грн. 51 коп. державного мита, а також 112 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс», м. Луганськ, вул. Днєпровская, б. 47, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32900474, борг по орендній платі в сумі 503 грн. 92 коп., неустойку в сумі 14 150 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 146 грн. 51 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн. 07 коп. Видати наказ позивачу.

3. Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з нежитлового приміщення складу №2 площею 56,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Луганськ, 8-й Лутугінський проїзд, б. 8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс», м. Луганськ, вул. Днєпровская, б. 47, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32900474. Видати наказ позивачу.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 27.05.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко